ОПТИМІЗАЦІЯ ВИБОРУ МЕТОДУ ЕНДОСКОПІЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ З НЕПЛІДДЯМ , ОБУМОВЛЕНИМ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ.
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2016.2.6861Ключові слова:
синдром полікістозних яєчників, безпліддя, лапароскопія, каутеризація яєчників, декапсуляції яєчників.Анотація
У роботі представлені результати відновлення репродуктивної функції у жінок з ендокринною формою безпліддя, обумовленого синдромом полікістозних яєчників, шляхом оптимізації методу ендоскопічного хірургічного лікування. Рівень репродуктивних гормонів у групі жінок до оперативного лікування характеризувався достовірним підвищенням у 2,4 раза вмісту загального тестостерону (р<0,001). Гормональний профіль жінок із СПКЯ відзначається дисбалансом репродуктивних гормонів з підвищеною продукцією андрогенів, які призводять до формування кістозної атрезії фолікулів з гіперплазією тека клітин, строми і ущільнення білкової оболонки яєчників. Порівняння двох методів оперативного втручання показало перевагу декапсуляції 1/3 яєчників, як найбільш обґрунтованої патогенетично, що сприяє відновленню двофазного циклу, овуляції і реалізації репродуктивної функції пацієнток.
Посилання
Manukhyn Y. B. Syndrom polykystoznykh yaychnykov / Y. B. Manukhyn, M. A. Hevorkyan, N. E. Kushlynskyy. – M. : OOO «Medytsynskoe ynformatsyonnoe ahent·stvo», 2004. – 192 s.
Popova S. S. Syndrom polykystoznykh yaychnykov: sovremennaya traktovka termyna y pryntsypy dyahnostyky / S. S. Popova // Zdorovʹe Ukrayny. – 2006. – T. 1, № 14. – S. 34–45.
Huseynova N. F. Alhorytm vedenyya patsyentok s syndromom polykystoznykh yaychnykov v sochetanyy s razlychnymy zabolevanyyamy shchytovydnoy zhelezy / N. F. Huseynova, D. F. Kurbanova, R. M. Mammedhasanov // Akusherstvo y hynekolohyya. – 2009. – № 3. – S. 71–72.
Dedov Y. Y. Syndrom polykystoznykh yaychnykov (rukovodstvo) / Y. Y. Dedov, H. A. Melʹnychenko. – M. : Medytsyna, 2008. – 361 s.
Sostoyanye hormonalʹnoho statusa u bolʹnykh s SKPYA na fone lechenyya oksydom azota / V. Y. Hryshchenko, Y. YU. Kuzʹmyna, Y. V. Zahrebelʹnaya, N. H. Hryshchenko // Zbirnyk naukovykh pratsʹ Asotsiatsiyi akusheriv-hinekolohiv Ukrayiny. – K. : Intermed, 2008. – S. 266–270.
Update of the PCOS classification and screening / B. Hedon, A. Serour, C. Brunet [et al.] // Advances in Fertility Studies and Reproductive Medicine IFFS. – 2007. – Juta & Co Ltd. -Cape Town. – P. 335–342.
Drospirenone for the treatment of hirsute with polycystic ovary syndrome: a clinical, endocrinological, metabolic pilot study / J. Guido, M. Clin, D. Romualdi [et al.] // Endocrinol. Metab. – 2004. – Vol. 89, № 6. – R. 45–48.
Evaluation of effects of an oral contraceptive containing ethinylestradiol combined with drospirenone on adrenal steroidogenesis in hyperandrogenic women with polycystic ovary syndrome / V. Leo, G. Morgante, P. Piomboni [et al.] // Fertility and Sterility. – 2007. – Vol. 88, № 1. – R. 24–27.
Polycystic ovary syndrome / C. H. Kim, Y. H. Rij, J. S. Kim [et al.] // Hum Reprod. – 2007. – Vol. 22, Suppl.1: Abstr. Book. – P. 132–333.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).