БІОФІЗИЧНІ ПАРАМЕТРИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МАТКА–ПЛАЦЕНТА–ПЛІД ПРИ ФІЗІОЛОГІЧНОМУ ПЕРЕБІГУ ЛАТЕНТНОЇ ФАЗИ ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ.
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2016.1.6004Ключові слова:
передчасні пологи, функціональна підсистема матка–плацентарне ложе матки–плід.Анотація
Вивчено основні біофізичні параметри, які відображають стан фетоплацентарної системи при фізіологічному перебігу латентної фази першого періоду передчасних пологів. Встановлено особливості скоротливої діяльності матки, внутрішньоматкової гемодинаміки, контрактильних змін нижнього маткового сегмента, стану матково-плацентарного кровообігу, життєдіяльності недоношеного плода при неускладнених передчасних пологах.
Посилання
Rukovodstvo po éffektyvnoy pomoshchy pry beremennosty y rodakh / [Mérrey Énkyn, Mark Keyrs, Dzheyms Neydson y dr.] ; per. s anhl. ; pod red. A. V. Mykhaylova. – SPb. : Yzdatelʹstvo «Petropolys», 2003. – 482 s.
Markin L. B. Netravmatychni peryventrykulyarni ta vnutrishnʹoshlunochkovi krovovylyvy u novonarodzhenykh / L. B. Markin, YU. S. Korzhynsʹkyy, M. M. Chuyko. – Lʹviv : Posvit, 2010. – 170 s.
Akusherstvo ot desyaty uchyteley / per. s anhl. S. Kémpbella, K. Lyza. – M. : Medytsynskoe ynformatsyonnoe ahent·stvo, 2004. – 464 s.
Aylamazyan É. K. Akusherstvo : natsyonalʹnoe rukovodstvo /pod red. É. K. Aylamazyana, V. Y. Kulakova, V. E. Radzynskoho, H. M. Savelʹevoy. – M. : HÉOTAR-Medya, 2007. – 1200 s.
Hlushko A. A. Ulʹtrazvukovoe yssledovanye nyzhneho sehmenta matky v pervom peryode rodov / A. A. Hlushko, V. V. Polyakov // Vestnyk rossyyskoy assotsyatsyy akusherov-hynekolohov. – 1996. – № 1. – S. 61–63.
Markin L. B. Diahnostyka ta korektsiya hemodynamichnykh rozladiv pry zatyazhnomu pershomu periodi polohiv / L. B. Markin, O. V. Ostrovsʹka // Pediatriya, akusherstvo ta hinekolohiya. – 2009. – T. 72, № 1. – S. 54–57.
Markin L. B. Doplerometriya v akusherstvi: hemodynamichni osoblyvosti funktsionalʹnoyi systemy maty-platsenta-plid / L. B. Markin, K. L. Shatylovych // Reproduktyvnoe zdorovʹe zhenshchyny. – 2007. – № 1 (30). – S. 26–39.
Krebs H.-B. Intrapartum fetal heart rate monitoring, VI Prognostic significance of accelerations/ H.-B. Krebs, R Peters, L. Dunn // Amer. J. Obstet. Gynecol. – 1982. – Vol. 142, № 3. – P. 297–305.
Voskresenskyy S. L. Osobennosty matochnoy hemodynamyky pry skhvatkakh/ S. L. Voskresenskyy // Akusherstvo y hynekolohyya. – 1995. – № 2. – S. 44–48.
Mylovanov A. P. Patolohyya systemy matʹ-platsentaplod : rukovodstvo dlya vrachey / A. P. Mylovanov. – M. : Medytsyna, 1999. – 448 s.
Sydorova Y. S. Profylaktyka y lechenye dyskoordynyrovannoy rodovoy deyatelʹnosty / Y. S. Sydorova, N. V. Onopryenko. – M. : Medytsyna, 1987. – 176 s.
Savytskyy H. A. Hemodynamyka matky vo vremya rodovoy skhvatky / H. A. Savytskyy // Akusherstvo y hynekolohyya.– 1984. – № 4. – S. 9–12.
Dyzna S. N. Yavlenye fyzyolohycheskoho hypobyoza ploda y novorozhdennoho / S. N. Dyzna // Akusherstvo y hynekolohyya. – 1989. – № 1. – S. 9–14.
Sychynava L. H. Byofyzycheskaya aktyvnostʹ ploda v rodakh pry OPH-hestoze / L. H. Sychynava, O. T. Shraer // Akusherstvo y hynekolohyya. – 1992. – № 1. – S. 27–30.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
