АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ У ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ ВІКОМ 5–17 РОКІВ: КЛЮЧОВІ ЛАНКИ АТОПІЧНОГО МАРШУ, КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СТРАТЕГІЇ ВЕДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.1.15409Ключові слова:
алергічний риніт, дитяча алергологія, коморбідність, бронхіальна астма, атопічний дерматит, алергічний кон’юнктивіт, міське середовище, генетична схильність, протокол ARIA, вираження симптомів, сезонні варіації, інтраназальні кортикостероїди, антигістамінні препарати, комбінована терапія, якість життя, психоемоційний вплив, порушення сну, закладеність носа, візуальна аналогова шкала (VAS), алергічна мультиморбідність, фактори навколишнього середовища, амбулаторне дослідженняАнотація
Мета дослідження – комплексне вивчення алергічного риніту як одного з ключових етапів атопічного маршу у дітей та підлітків віком від 5 до 17 років на основі аналізу клінічних даних пацієнтів, включених до нашого власного дослідження.
Матеріали та методи. Дане дослідження проводили із січня до квітня 2025 р. в умовах дитячого амбулаторного прийому, воно охопило 198 дітей, з яких у 42 віком 5–17 років було виявлено симптоми алергічного риніту (АР). Учасників класифіковано за віком, статтю, соціально-територіальними чинниками та клінічними особливостями для комплексного аналізу. Найбільшу поширеність (40,5 %) виявлено у віковій групі 10–13 років, що свідчить про вікову схильність. Хлопчики переважали (55 %), що відповідає світовим тенденціям раннього розвитку алергічних захворювань. Сезонний аналіз показав 60 % випадків взимку (ймовірно, через вірусні інфекції, які погіршують перебіг АР) та 40 % навесні (що корелює із впливом пилку). Переважання мешканців міста (75 %) вказує на вплив чинників навколишнього середовища, зокрема забруднення повітря. Генетична схильність мала значення: у 65 % учасників була сімейна історія алергічних захворювань, що асоціювалося із тяжчим та тривалішим перебігом. Часто спостерігали супутні захворювання: бронхіальну астму (28 %), алергічний кон’юнктивіт (32 %), атопічний дерматит (4,7 %), середній отит (18 %), синусит (12 %), аденоїдит (10 %), що підтверджує концепцію алергічної мультиморбідності. Клінічні симптоми включали серозну ринорею (90 %), чхання (81,6 %), свербіж у носі (75 %), закладеність (70 %) та офтальмологічні прояви (58,3 %), що відповідає класичній клінічній картині АР. Протокол ARIA забезпечив ефективну діагностику та стратифікацію: у 65 % виявлено персистуючий риніт, у 35 % – інтермітуючий.
Результати дослідження та їх обговорення. Відповідь на лікування інтраназальними кортикостероїдами та антигістамінними препаратами була позитивною у 85 % протягом 5–7 днів, що підтверджує діагностичну цінність пробного лікування. Комбінована терапія (антигістамінні + кортикостероїди) виявилася ефективнішою: покращення якості життя на 85 % порівняно з 65 та 48 % у групах монотерапії. Вплив на психоемоційний стан був значним – порушення сну, дефіцит уваги, тривожність та депресивні симптоми негативно впливали на навчальну та соціальну функціональність. Моніторинг сатурації кисню виявив легку нічну гіпоксію у 22 %, що пов’язано з утрудненням носового дихання.
Висновки. Дослідження підкреслює необхідність ранньої діагностики, персоналізованого підходу до ведення та комплексного підходу до лікування з урахуванням супутніх захворювань та психосоціальних аспектів у дітей з АР, особливо в умовах міського середовища, з генетичними та екологічними ризиками.
Посилання
Bousquet, J., Hellings, P.W., Agache, I., Bedbrook, A., Bachert, C., Bergmann, K., ... & Sheikh, A. (2016). ARIA 2016: Care pathways implementing emerging technologies for predictive medicine in rhinitis and asthma across the life cycle. Clinical and Translational Allergy, 6, 47. DOI: 10.1186/s13601-016-0137-4. DOI: https://doi.org/10.1186/s13601-016-0137-4
Bousquet, J., Van Cauwenberge, P., & Khaltaev, N. (2001). Allergic rhinitis and its impact on asthma. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 108(5 Suppl), S147-S334. DOI: https://doi.org/10.1067/mai.2001.118891
Shekelle, P.G., Woolf, S.H., Eccles, M., & Grimshaw, J. (1999). Clinical guidelines: Developing guidelines. BMJ, 318(7183), 593-596. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.318.7183.593
Bousquet, J., Khaltaev, N., Cruz, A.A., Denburg, J., Fokkens, W.J., Togias, A., et al. (2008). Allergic rhinitis and its impact on asthma (ARIA) 2008 update (in collaboration with the World Health Organization, GA²LEN and AllerGen). Allergy, 63(Suppl 86), 8-160. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1398-9995.2007.01620.x
Yang, L., Fu, J., & Zhou, Y. (2020). Research Progress in Atopic March. Frontiers in immunology, 11, 1907. DOI: 10.3389/fimmu.2020.01907. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.01907
Mrkić Kobal, I., Plavec, D., Vlašić Lončarić, Ž., Jerković, I., & Turkalj, M. (2023). Atopic March or Atopic Multimorbidity-Overview of Current Research. Medicina (Kaunas, Lithuania), 60(1), 21. DOI: 10.3390/medicina60010021. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina60010021
Tsuge, M., Ikeda, M., Matsumoto, N., Yorifuji, T., & Tsukahara, H. (2021). Current Insights into Atopic March. Children (Basel, Switzerland), 8(11), 1067. DOI: 10.3390/children8111067. DOI: https://doi.org/10.3390/children8111067
Siddiqui, Z.A., Walker, A., Pirwani, M.M., Tahiri, M., & Syed, I. (2022). Allergic rhinitis: diagnosis and management. British journal of hospital medicine (London, England : 2005), 83(2), 1-9. DOI: 10.12968/hmed.2021.0570. DOI: https://doi.org/10.12968/hmed.2021.0570
Chirakalwasan, N., & Ruxrungtham, K. (2014). The linkage of allergic rhinitis and obstructive sleep apnea. Asian Pacific journal of allergy and immunology, 32(4), 276-286.
Ponda, P., Carr, T., Rank, M.A., & Bousquet, J. (2023). Nonallergic Rhinitis, Allergic Rhinitis, and Immunotherapy: Advances in the Last Decade. The journal of allergy and clinical immunology. In practice, 11(1), 35-42. DOI: 10.1016/j.jaip.2022.09.010. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaip.2022.09.010
Jáuregui, I., Mullol, J., Dávila, I., Ferrer, M., Bartra, J., del Cuvillo, A., ... & Valero, A. (2009). Allergic rhinitis and school performance. J Investig Allergol Clin Immunol., 19 (Suppl 1), 32-9. PMID: 19476052.
Mir, E., Panjabi, Ch., & Shah, A. (2024). Impact of allergic rhinitis in school going children. ResearchGate PDF. DOI: 10.5415/apallergy.2012.2.2.93. DOI: https://doi.org/10.5415/apallergy.2012.2.2.93
Greiner, A.N., Hellings, P.W., Rotiroti, G., Scadding, G. (2011). Allergic rhinitis. Lancet, 378(9809), 2112-2122. DOI: 10.1016/S0140-6736(11)60159-0. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60130-X
Bousquet, J., Annesi-Maesano, I., Carat, F., Léger, D., Rugina, M., Pribil, C., ... & Chanal, I. (2005). Characteristics of intermittent and persistent allergic rhinitis: DREAMS study group. Clinical and Experimental Allergy: Journal of the British Society for Allergy and Clinical Immunology, 35(6), 728-732. DOI: 10.1111/j.1365-2222.2005.02274.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2222.2005.02274.x
Brozek, J.L., Akl, E.A., Alonso-Coello, P., Lang, D., Jaeschke, R., Williams, J.W., ... & Schünemann, H.J. (2009). GRADE Working Group. Grading quality of evidence and strength of recommendations in clinical practice guidelines. Part 1 of 3. An overview of the GRADE approach and grading quality of evidence about interventions. Allergy, 64(5), 669-677. DOI: 10.1111/j.1398-9995.2009.01973.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1398-9995.2009.01973.x
Brozek, J.L., Baena-Cagnani, C.E., Bonini, S., Canonica, G.W., Rasi, G., van Wijk, R.G., ... & Schünemann, H.J. (2008). Methodology for development of the Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma guideline 2008 update. Allergy, 63(1), 38-46. DOI: 10.1111/j.1398-9995.2007.01560.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1398-9995.2007.01560.x
Brozek, J.L., Bousquet, J., Baena-Cagnani, C.E., Bonini, S., Canonica, G.W., Casale, T.B., ... & Schünemann, H.J. (2010). Global Allergy and Asthma European Network, Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation Working Group. Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma (ARIA) guidelines: 2010 revision. The Journal of Allergy and Clinical Immunology, 126(3), 466-476. DOI: 10.1016/j.jaci.2010.06.047. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaci.2010.06.047
Padjas, A., Kehar, R., Aleem, S., Mejza, F., Bousquet, J., Schünemann, H.J., ... & Brożek, J.L. (2014). Methodological rigor and reporting of clinical practice guidelines in patients with allergic rhinitis: QuGAR study The Journal of Allergy and Clinical Immunology, 133(3), 777-783. e4. DOI: 10.1016/j.jaci.2013.08.029. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaci.2013.08.029
Wallace, D.V., Dykewicz, M.S., Bernstein, D.I., Blessing-Moore, J., Cox, L., Khan, D. A., ... & Tilles, S.A. (2008). Joint Task Force on Practice, American Academy of Allergy, Asthma & Immunology, American College of Allergy, Asthma and Immunology, Joint Council of Allergy, Asthma and Immunology. The diagnosis and management of rhinitis: an updated practice parameter. The Journal of Allergy and Clinical Immunology, 122(Suppl 2), S1-S84. DOI: 10.1016/j.jaci.2008.06.003. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaci.2008.06.003
Karafilidis, J.G., & Andrews, W.T. (2008). Allergic rhinitis practice parameter update: correction to information regarding OMNARIS (ciclesonide) nasal spray. The Journal of allergy and clinical immunology, 122(6), 1236. DOI: 10.1016/j.jaci.2008.10.010 (accessed: 25 May 2025). DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaci.2008.10.010
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Я. Д. Бондаренко, Д. Є. Кулик, М. К. Бірюкова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
