ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИКИ ДЕФЕКТУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО РУБЦЯ НА МАТЦІ У ВІДДАЛЕНІ ТЕРМІНИ ПІСЛЯ АБДОМІНАЛЬНОГО РОЗРОДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.1.15333Ключові слова:
кесаревий розтин, дефект рубця на матці, або «істмоцеле», діагностика, дисменорея, «ніша» ділянки рубця, хронічний ендометритАнотація
Мета дослідження – оптимізувати діагностичні підходи до оцінки дефекту післяопераційного рубця після кесаревого розтину поза вагітністю та виділити прогностично вагомі критерії з погляду порушення репродуктивної функції.
Матеріали та методи. У проспективне дослідження включили 90 пацієнток із порушеним репродуктивним потенціалом, з них 50 осіб із вторинним безпліддям та дефектом післяопераційного рубця після КР (основна група), у групу порівняння включили 40 умовно здорових пацієнток, які проходили планове обстеження щодо чоловічого чинника інфертильності. Дослідження виконано відповідно до стандартів та настанов із охопленням даних анамнезу, фізикального огляду, гінекологічного дослідження, інструментальних (трансвагінальна ехоскопія, доплерометрія судин матки, при необхідності – соногістерографія з інфузією фізіологічного розчину, офісна гістероскопія) і лабораторних методів.
Результати дослідження та їх обговорення. У структурі порушень репродуктивного здоров’я відзначено тривалість безпліддя більше 5 років у 38,0 % в основній групі, невдалі спроби використання програми IVF (18,0 %; χ2 – 3,95; р<0,05), мимовільні викидні (24,0 %; χ2 – 4,75; р<0,03), завмерлі вагітності складали 10,0 %, звикле невиношування 8,0 %, передчасні пологи – 18,0 %. Найбільш вагомими симптомами «синдрому оперованої матки» були: поліменорея (48,0 %; χ2 – 11,25; р<0,001), дисменорея (52,0 %; χ2 – 6,94; р<0,01), хронічний тазовий біль (24,5 %; χ2 – 4,75; р<0,02), урогенітальні порушення (18,0 %; χ2 – 3,95; р<0,05), аномальні маткові кровотечі (42,0 %; χ2 – 11,82; р<0,001). Розміщення ділянки рубця на матці на рівні внутрішнього вічка відмітили у 72,0 %, у 28,0 % – вище внутрішнього вічка на 2,7 мм. Параметри основних анатомічних величин ділянки рубця на матці демонструють статистично достовірні відмінності при використанні різних діагностичних підходів. Комбінація 2D/3D сонографії дозволила встановити залишкову мінімальну товщину міометрія у зоні рубця <3 мм у більш як половині спостережень (58,0 %). Відзначено такі сонографічні ознаки запальних змін: зміну товщини ендометрія у різних ділянках (36,0 %), виражений судинний рисунок та зони гіперемії слизової (26,0 %), мікрополіпоз та поліпоподібні розростання (16,0 %), вогнищеву гіпертрофію слизової оболонки (14,0 %), точкові крововиливи (18,0 %). Ретельна оцінка ділянки рубця із врахуванням даних оптимізованого діагностичного підходу дозволяє прогнозувати імовірність репродуктивних порушень у категорії пацієнток із вторинним безпліддям та оперованою маткою.
Висновки. Дефект післяопераційного рубця на матці треба запідозрити у жінок із кров’янистими виділеннями, дисменореєю, тазовим болем або безпліддям з анамнезом попереднього кесаревого розтину. Діагностичний підхід повинен включати комбінацію трансвагінальної сонографії із рекомендованими вимірюваннями параметрів зони післяопераційного рубця, соногістерографії з інфузією фізіологічного розчину та візуальної техніки – гістероскопії. Магнітно-резонансна томографія є інформаційним, проте економічно обмеженим методом діагностики, її доцільно застосовувати у складних випадках на етапі передопераційної підготовки для вибору хірургічної техніки корекції дефекту.
Посилання
Hladchuk, I.Z., Rozhkovsʹka, N.M., Sytnikova, V.O., Syvyy, S.M. & Hladchuk, Z.I. (2023). Istmotsele: chy ye zvʺyazok z endometriozom ta adenomiozom? [Isthmocele: is there a connection with endometriosis and adenomyosis?]. Odesʹkyy medychnyy zhurnal [Odessa Medical Journal], 2(183), 74-78. [in Ukrainian]. DOI: 10.32782/2226-2008-2023-2-13. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-2008-2023-2-13
Hladchuk, I.Z., Herman, Yu.V., Lunʹko, T.A. & Hryhurko, D.O. (2020). Porivnyalʹnyy analiz uskladnenʹ pislyaoperatsiynoho periodu pry kesarevomu roztyni za M. Stark ta modyfikovanoyu metodykoyu [Comparative analysis of complications of the postoperative period in cesarean section according to M. Stark and the modified method]. Aktualʹni pytannya pediatriyi, akusherstva ta hinekolohiyi [Current issues in pediatrics, obstetrics and gynecology], 2(26), 69-76. [in Ukrainian].
Kovyda, N.R. & Honcharuk, N.P. (2020). Doslidzhennya perfuziyi sudyn matky pry nespromozhnosti rubtsya na mattsi pislya kesarevoho roztynu [Study of uterine vascular perfusion in uterine scar failure after cesarean section]. Reproduktyvne zdorovʺya zhinky [Women's Reproductive Health], 5(45), 21-23. DOI: 10.30841/2708-8731.5.2021.224488. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2021.224488
Kozyra, O.S. & Medvedyev, M.V. (2021). Suchasnyy pohlyad na etiolohiyu, patohenez ta mozhlyvosti diahnostyky patolohiyi endometriyu yak prychyny bezpliddya (ohlyad literatury) [Modern view on the etiology, pathogenesis and diagnostic possibilities of endometrial pathology as a cause of infertility (literature review)]. Aktualʹni pytannya pediatriyi, akusherstva ta hinekolohiyi [Current issues of pediatrics, obstetrics and gynecology], 1, 80-86. [in Ukrainian].
DOI: 10.11603/24116-4944.2021.1.12360. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12360
Alalfy, M., Osman, O.M., Salama, S., Lasheen, Y., Soliman, M., Fikry, M., ... & Abdella, R. (2020). Evaluation of the Cesarean Scar Niche In Women With Secondary Infertility Undergoing ICSI Using 2D Sonohysterography Versus 3D Sonohysterography and Setting a Standard Criteria; Alalfy Simple Rules for Scar Assessment by Ultrasound To Prevent Health Problems for Women. Int J Womens Health, 12. 965-74. DOI: 10.2147/IJWH.S267691. DOI: https://doi.org/10.2147/IJWH.S267691
Budny-Winska, J., Zimmer-Stelmach, A. & Pomorski, M. (2021). Two- and three-dimensional transvaginal ultrasound in assessment of the impact of selected obstetric risk factors on cesarean scar niche formation: the case-controlled study. Ginekol Pol, 92(5), 378-82. DOI: 10.5603/GP.a2021.0024. DOI: https://doi.org/10.5603/GP.a2021.0024
Chen, Y., Chang, Y. & Yao, S. (2014). Transvaginal management of cesarean scar section diverticulum: a novel surgical treatment. Med Sci Monit, 20, 1395-99. DOI: https://doi.org/10.12659/MSM.890642
Chen, H.Y., Chen, S.J. & Hsieh, F.J. (1990). Observation of cesarean section scar by transvaginal ultrasonography. Ultrasound Med Biol, 16(5), 443-7. DOI: 10.1016/0301-5629(90)90166-a. DOI: https://doi.org/10.1016/0301-5629(90)90166-A
Donnez, O., Donnez, J., Orellana, R. & Dolmans, M.M. (2017). Gynecological and obstetrical outcomes after laparoscopic repair of a cesarean scar defect in a series of 38 women. Fertil Steril, 107, 289-96. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2016.09.033
Donnez, O. (2020). Cesarean scar defects: management of an iatrogenic pathology whose prevalence has dramatically increased. Fertil Steril. 113(4), 704-716. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2020.01.037. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.01.037
Hladchuk, Z., Rozhkovska, N., Sytnikova, V. & Syvyi, S. (2024). Morphofunctional features of isthmocele complicated by abnormal uterine bleeding. Reproduktive endocrinology, 73, 30-34. DOI:10.18370/2309-4117.2024.73.30-34. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2024.73.30-34
Kulshrestha, V., Agarwal, N. & Kachhawa, G. (2020). Post-caesarean Niche (Isthmocele) in Uterine Scar: An Update. J Obstet Gynaecol India, 70(6), 440-46. DOI: 10.1007/s13224-020-01370-0. DOI: https://doi.org/10.1007/s13224-020-01370-0
Naji, O., Abdallah, Y., Bij De Vaate, A.J., Smith, A., Pexsters, A., Stalder, C., ... & Bourne, T. (2012). Standardized approach for imaging and measuring Cesarean section scars using ultrasonography. Ultrasound Obstet Gynecol, 39(3), 252-9. DOI: 10.1002/uog.10077. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.10077
Park, I.Y., Kim, M.R., Lee H.N., Gen, Y. & Kim, M.J. (2018). Risk factors for Korean women to develop an isthmocele after a cesarean section. BMC Pregnancy Childbirth. 18(1), 162. DOI: 10.1186/s12884-018-1821-2. DOI: https://doi.org/10.1186/s12884-018-1821-2
Ping-Lun, L., Jung-Hsiu, H. & Chi-Huang, Ch. (2024). A common problem between gynecology, obstetrics, and reproductive medicine: Cesarean section scar defect. Taiwanese Journal of Obstetrics & Gynecology, 63, e459-e470. DOI; 10.1016/j.tjog.2024.03.018. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tjog.2024.03.018
Proshchenko, O., Govsieiev, D., Vasyliuk, S., Mykytyuk, A., Ostrovska, O., Rymarchuk, M. & Prudnikov, P. (2023). Perioperative management for gynecological surgery in accelerated rehabilitation programme. Hellenic Journal of Obstetrics and Gynecology, 22(3), 118-130. DOI: 10.33574/hjog.0533. DOI: https://doi.org/10.33574/hjog.0533
Rasheedy, R., Sammour, H., Elkholy, A. & Fadel, E. (2019). Agreement between transvaginal ultrasound and saline contrast sonohysterography in evaluation of cesarean scar defect. J Gynecol Obstet Hum Reprod., 48(10), 827-31. DOI: 10.1016/j.jogoh.2019.05.013. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2019.05.013
Sipahi, S., Sasaki, K. & Miller, C. (2017). The minimally invasive approach to the symptomatic isthmocele – what does the literature say? A step-by-step primer on laparoscopic isthmocele – excision and repair. Curr Opin Ostet Gynecol., 29, 257-65. DOI: 10.1097/GCO.0000000000000380. DOI: https://doi.org/10.1097/GCO.0000000000000380
Timmermans, M., Nisolle, M., & Brichant, G. (2023). Impact of Adenomyosis and Endometriosis on Chronic Pelvic Pain after Niche Repair. J Clin Med., 12(10), 3484. DOI: 10.3390/jcm12103484. 11. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12103484
Vannuccini, S., Tosti, C. & Carmona, F. (2017). Pathogenesis of adenomyosis: an update on molecular mechanisms. Reprod Biomed Online, 35(5), 592-601. DOI: 10.1016/j.rbmo.2017.06.016. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2017.06.016
Vikhareva Osser, O. & Valentin, L. (2011). Clinical importance of appearance of Cesarean hysterotomy scar at transvaginal ultrasonography in non-pregnant women. Obstet Gynecol, 117, 525–32. DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e318209abf0
Zhou, X., Gao, Z., Chen, H., Wang, Y., Yin, Y., Zhang, J., & Wang, X. A 2024 Prediction Model for the Efficacy of Transvaginal Repair in Patients With Cesarean Scar Defect: An Evidence-Based Proposal for Patient Selection. J Minim Invasive Gynecol., 31(3), 213-20. DOI: 10.1016/j.jmig.2023.12.006. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmig.2023.12.006
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М.-В. І. Шутак, О. М. Макарчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
