КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК УСПІШНОГО ЛІКУВАННЯ ЗАТРИМКИ РОСТУ ПЛОДА У ЖІНКИ З АНТИФОСФОЛІПІДНИМ СИНДРОМОМ І СУБХОРІАЛЬНОЮ ГЕМАТОМОЮ (ІСТОРІЯ ХВОРОБИ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.1.14737Ключові слова:
субхоріальна гематома, антифосфоліпідний синдром, вагітністьАнотація
Мета дослідження – опис успішного завершення клінічного випадку у вагітної з формуванням субхоріальної гематоми (СХГ) великих розмірів у ІІ триместрі вагітності та антифосфоліпідним синдромом (АФС) із використанням клініко-інструментальних, лабораторних досліджень, а також удосконалення алгоритму надання медикаментозної допомоги.
Матеріали та методи. Обстеження пацієнтки Л. віком 28 років проводили з моменту виникнення СХГ розмірами 115×30 мм у термін 17 тижнів 5 днів. У роботі використано загальноклінічні методи дослідження; коагулограму; експрес-метод візуальної оцінки агрегації тромбоцитів; кількісне визначення розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК); аналізи на наявність у сироватці крові вовчакового антикоагулянта (ВА), антитіл до кардіоліпіну та β2-глікопротеїну; інструментальні методи: ультразвукове обстеження органів малого таза; проведення тромбоеластографії (ТЕГ).
Результати дослідження та їх обговорення. Тромбоцитопенія невідомого походження, яка супроводжувалась порушенням функції тромбоцитів, у даної пацієнтки призвела до підвищеного споживання тромбіну – основного агоніста функції тромбоцитів, формування тромбофілічного стану і, як наслідок, виникнення вагінальної кровотечі з формуванням СХГ. Виявлення ВА, аналізованого у тесті на згортання крові, у середньому титрі стало підставою для призначення низькомолекулярного гепарину (НМГ) у профілактичному дозуванні.
Висновки. Застосування комплексного підходу в діагностиці порушень системи гемостазу у вагітних із СХГ великих розмірів ІІ триместру та обстеження їх на АФС при виявленні підвищеного коагуляційного потенціалу може сприяти позитивному результату завершення даної вагітності.
Посилання
Nevhadovska, P.M., Chechuha, S.B., Nochvina, O.A., & Dzis, N.P. (2020). Klinichna kharakterystyka zhinok iz zvychnym nevynoshuvannyam vahitnosti ta khronichnym endometrytom [Clinical characteristics of women with habitual miscarriage and chronic endometritis]. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu – Bulletin of Vinnytsia National Medical University, 24 (4), 629-623. DOI: 10.31393/reports-vnmedical-2020-24(4)-12 [in Ukrainian].
Tomnyuk, O.M. (2020). Profilaktyka nevynoshuvannia vahitnosti ta perynatalnoi patolohii u zhinok iz antyfosfolipidnym syndromom ta retrokhorialnoiyu hematomoiu [Prevention of miscarriage and perinatal pathology in women with antiphospholipid syndrome and retrochorial hematoma]. Reproduktivnoe zdorovye zhenshcheny – Reproductive Health of Woman, 3(43). DOI: 10.30841/2708-8731.3.2020.215013
Fung, T.Y., To, K.F., Sahota, D.S., Chan, L.W., & Leung, T.Y. (2019). Massive subchorionicthrombohematoma: a series of 10 cases. Acta Obstet. Gynecol. Scand., 89, 1357-1361.
Palatnik, A., & Grobman, W. (2015). The relationship between first-trimester subchorionic hematoma, cervical length, and preterm birth. Am. J. Obstet. Gynecol., 213 (3), 403.
Koifman, A., Levy, A., Zaulan, Y., Harlev, A., Mazor, M., Wiznitzer, A., & Sheiner, E. (2008). The clinical significance of bleeding during the second trimester of pregnancy. Arch. Gynecol. Obstet., 278 (1), 47.
Biesiada, L., Krekora, M., & Krasomski, G. (2010). Subchorionic hematoma as a risk factor of pregnancy and delivery in women with threatening abortion. Ginekol. Pol., 81(12), 902-6.
Maso, G., D'Ottavio, G., De Seta, F., Sartore, A., Piccoli, M., & Mandruzzato, G. (2005). First-trimester intrauterine hematoma and outcome of pregnancy. Obstet Gynecol., 105(2), 339-344.
Seki, H., Kuromaki, K., Takeda, S., & Kinoshita, K. (1998). Persistent subchorionic hematoma with clinical symptoms until delivery. Int. J. Gynaecol. Obstet., 63(2),123-128.
Oliver-Williams, C.T., & Steer, P.J. (2015). Racial variation in the number of spontaneous abortions before a first successful pregnancy, and effects on subsequent pregnancies. Int. J. Gynaecol. Obstet., 129(3), 207.
Koshova, I.M. (2022). Platsentarna dysfunktsiia u zhinok iz retrokhorialnymy hematomamy u I trymestri vahitnosti: diahnostyka ta taktyka vedennia [Placental dysfunction in women with retrochorial hematomas in the first trimester of pregnancy: diagnosis and management tactics]. Perynatolohiya ta reproduktolohiia: vid naukovykh dosiahnen do praktyky [Elektronne naukovo-praktychne vydannia NUOZ Ukrayiny imeni P. L. Shupyka] – Perinatology and reproduction: from scientific achievements to practice [Electronic scientific and practical edition of the P.L. Shupyk National Institute of Health of Ukraine], 1:3, 10–15.
Asato, K., Mekaru, K., & Heshiki, C. (2014). Subchorionic hematoma occurs more frequently in vitro fertilization pregnancy. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 81, 4144.
Tuuli, M.G., Norman, S.M., Odibo, A.O., Macones, G.A., & Cahill, A.G. (2011). Perinatal outcomes in women with subchorionic hematoma: a systematic review and meta-analysis, Obstet. Gynecol., 117(5), 1205.
Ahangari, N., Doosti, M., Mousavifar, N., Attaran, M., Shahrokhzadeh, S., & Memarpour, S.(2019). Hereditary thrombophilia genetic variants in recurrent pregnancy loss. Archives of Gynecology and Obstetrics, 300, 777-782.
Ledford-Kraemer, M., Moore, G.W., & Bottenus, R. (2014). Laboratory testing for the lupus anticoagulant; approved guideline. CLSI document H60-A. Clinical and Laboratory Standards Institute. https://clsi.org/media/1386/h60a_sample.pdf (Accessed on July 17, 2023).
Elovitz, M.A., Ascher-Landsberg, J., Saunders, T., & Phillippe, M. (2000). The mechanisms underlying the stimulatory effects of thrombin on myometrial smooth muscle. Am. J. Obstet. Gynecol., 183 (3), 674.
Barbhaiya M., Zuily S., Naden R., Hendry A., Manneville F., Amigo M.C. & Erkan D.(2023). ACR/EULAR APS Classification Criteria Collaborators The 2023 ACR/EULAR Antiphospholipid Syndrome Classification Criteria. Arthritis Rheumatol., 75(10), 1687. Epub 2023 Aug 28.
Devreese K.M.J., de Groot P.G., de Laat B., Erkan D., Favaloro E.J., Mackie I. & Cohen H. (2020). Guidance from the Scientific and Standardization Committee for lupus anticoagulant/antiphospholipid antibodies of the International Society on Thrombosis and Haemostasis: Update of the guidelines for lupus anticoagulant detection and interpretation. J. Thromb. Haemost.,18(11), 2828.
Markin, L.B., Popovych, O.I., & Popovych, A.I. (2022). Prognosis and prevention of uterus bleedings in early postpartum period for women with idiopathic arterial hypotension. Wiadomoṥci Lekarskie, LXXV, 1, 102-106.
Bao, S.H., Chigirin, N., Hoch, V., Ahmed, H., Frempong, S.T., & Zhang, M. (2019). Uterine radial artery resistance index predicts reproductive outcome in women with recurrent pregnancy losses and thrombophilia. Hindawi Bio. Med. Res. Intern. doi.org/10.1155/2019/8787010.
Oron, G., Ben-Haroush, A., Goldfarb, R., Molad, Y., Hod, M. & Bar, J. (2016). Contribution of the addition of anti-β2-glycoprotein to the classification of antiphospholipid syndrome in predicting adverse pregnancy outcome. J. Matern. Fetal Neonatal Med., 24(4). 606-609.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
