ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ПІСЛЯ РІЗНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ

Автор(и)

  • О. В. Шевчук ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» https://orcid.org/0000-0002-0936-2759
  • А. Є. Дубчак ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» https://orcid.org/0000-0002-6643-7200
  • А. Г. Корнацька ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» https://orcid.org/0000-0001-6638-6426
  • О. О. Ревенько ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» https://orcid.org/0000-0002-5784-3477

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14387

Ключові слова:

вагітність, лейоміома матки, консервативна міомектомія, вагітні репродуктивного віку

Анотація

Мета дослідження – вивчити особливості другої половини вагітності у жінок після різних методів лікування лейоміоми матки.

Матеріали та методи. Обстежено 300 вагітних жінок у 2 та 3 триместрах вагітності. Із них 219 із лейоміомою матки (1, основ­на група). 114 вагітних проходили консервативне лікування лейоміоми матки (1а група) до вагітності. 105 вагітним жінкам до вагітності було проведено консервативну міомектомію. Із них 59 жінок після лапароскопічної міомектомії субсерозного вузла або гістероскопічної міомектомії субмукозного вузла з коагуляцією ложа (1б група) та 46 вагітних – після лапаротомічної міомектомії з ушиванням ложа вузла вікриловими швами (1в група). Контрольну (2 групу) склала 81 вагітна жінка без лейоміоми.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження свідчать про те, що найчастішим ускладненням вагітності в 2–3 триместрах у жінок із ЛМ була загроза передчасних пологів у 22–27 тижнів (47,0 %) (OR: 2,897; 95 % ДІ (СІ): 1,625–5,167) та загроза викидня в 12–21,6 тижня (37,4 %) (OR: 3,809; 95 % ДІ (СІ): 1,906–7,610). Причому у вагітних із консервативним лікуванням лейоміоми матки ці ускладнення були майже вдвічі частіші, ніж у вагітних після консервативної міомектомії (р<0,05). Гестоз мав місце у 29,7 % пацієнток основної групи, в контролі – у 6,2 % (OR: 6,416; 95 % ДІ (СІ): 2,481–16,592). Гестоз майже не відрізнявся у вагітних залежно від лікування лейоміоми до вагітності. Плацентарна дисфункція була у 27,9 % вагітних основної групи проти 7,4 % у контролі (OR: 4,826; 95 % ДІ (СІ): 1,997–11,664).

Висновки. У вагітних із лейоміомою матки в 2 та 3 триместрах вагітності частіше зустрічається загроза передчасних пологів та загроза викидня, причому ці ускладнення переважають у жінок із консервативним лікуванням лейоміоми матки проти пацієнток після консервативної міомектомії, що свідчить про необхідність проведення хірургічного лікування у жінок із лейоміомою матки на прегравідарному етапі.

Біографії авторів

О. В. Шевчук, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України»

старший науковий співробітник відділення гнійно-запальних ускладнень вагітності ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України»

А. Є. Дубчак, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України»

головний науковий співробітник відділення реабілітації репродуктивної функції жінок ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України»

А. Г. Корнацька, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України»

керівник відділення реабілітації репродуктивної функції жінок ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України»

О. О. Ревенько, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України»

старший науковий співробітник відділення реабілітації репродуктивної функції жінок ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України»

Посилання

Zaporozhan, V.M. (Ed.). Akusherstvo ta hinekolohiia (2014): U 4 t: natsionalnyi pidruchnyk. T.3: Neoperatyvna hinekolohiia [Obstetrics and gynecology: national textbook: in 4 volumes. Vol. 3: Non-operative gynecology]. Kyiv: VSV "Medytsyna". ISBN 978-617-505-257-0. ISBN 978-617-505-297-6 (t.3) [in Ukrainian].

Commandeur, A.Е. (2015). Epidemiological and genetic for molecular mechanismus involved in uterine leiomyoma development and growth. Human Reproduction Update, 21 (5), 593-615. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/dmv030

Sparic, R., & Mirkovic, L. (2016). Epidemiology of uterine myomas: a review. International Journal of Fertility & Sterility, 9 (4), 424-435.

Biglia, N., Carinelii, S., & Maiorana A. (2014). Ulipristal acetate: a novei pharmacological approach for the treatment of uterine fibroids. Drug Design, Development and Therapy, 8, 285-92. DOI: https://doi.org/10.2147/DDDT.S54565

Tafi, E., Scala, C., & Leone, U. (2015) Drug safety evaluation of ulippristal acetate in the treatment of uterine fibroids. Expert Opinion on Drug Safety, 14 (6), 965-77. DOI: https://doi.org/10.1517/14740338.2015.1021773

Tatarchuk, T.F., & Kosei, N.V., Antypkin, Yu.H. (Ed.). (2023). Mioma matky v kn. Akademichni lektsii z akusherstva ta hinekolohii. [Myoma of the uterus 2-nd ed. Academic lectures on obstetrics and gynecology]. Kyiv. TOV "KRIEITIV MEDIA" [in Ukrainian].

Borahay, M., Al-Hendy, A., & Kilic, G. (2015). Signa­ling pathways in leiomyoma: understanding pathobiology and implications for therapy. Molecular Medicine, 21 (1), 242-256. DOI: https://doi.org/10.2119/molmed.2014.00053

Metwally, M., Farquhar, C.M., & Li, T.C. (2011). Is another meta-analysis on the effects f of intramural fibroids on reproductive outcomes needed? Reprod. biomed online, 23 (1), 2-14. DOI: 10.1g16/J.Rbmo.2010.08.006. epub 2010 Sep 6. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2010.08.006

Parazzini, F., Gerli, S., Bianchi, S., Chiaffarino, F., & Favilli, A. (2021). Global Library of Women's Medicine, ISSM: 1756-2228. DOI: 10.3843/GLOWM415733

Zhang, K., Wiener H., & Aissani, B. (2015). Admixture mapping of genetic variants for uterine fibroids. Journal of Human Genetics, 60, 533-38. DOI: https://doi.org/10.1038/jhg.2015.60

Coronado, G.D., Marshall, L.M., & Schwartz, S.M. (2000). Complications in pregnancy, labor, and delivery with uterine leiomyomas: a population-based study. Obstet. Gynecol., 95, 764-769. [PUBMED: 10775744]. DOI: https://doi.org/10.1097/00006250-200005000-00025

Perez-roncero, G.R., Lopez-baena, M.T., & Ornat, L. et al. (2020). Uterine fibroids and preterm birth risk: a systematic review and meta-analysis [published online ahead of prinț, 2020 Jul 6]. J. Obstet. Gynaecol. Res., 10.1111/JOG.14343. DOI:10.1111/JOG.14343. DOI: https://doi.org/10.1111/jog.14343

Jenabi, E., & Ebrahimzadeh Zagami, S. (2017). The association between uterine leiomyoma and placenta abruption: a meta-analysis. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med., 30 (22), 2742-2746. DOI: 10.1080/14767058.2016.12614019. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2016.1261401

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-03

Як цитувати

Шевчук, О. В., Дубчак, А. Є., Корнацька, А. Г., & Ревенько, О. О. (2024). ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ПІСЛЯ РІЗНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (2), 123–128. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14387

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія