РІВЕНЬ КОТИЗОЛУ У ШКОЛЯРІВ З ІНФЕКЦІЙНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14257Ключові слова:
діти, важкість перебігу, COVID-19, інфекція, кортизолАнотація
Мета дослідження – оцінити рівень кортизолу в дітей шкільного віку з інфекційними захворюваннями під час пандемії COVID-19 як можливого маркера тяжкості захворювань.
Матеріали та методи. Обстежено 124 дитини віком від 6 до 18 років: 62 пацієнти із лабораторно підтвердженою інфекцією SARS-CoV-2, 32 педіатричних хворих із ознаками інфекційних захворювань та негативними лабораторними тестами на COVID-19, 30 дітей – без ознак захворювання (контрольна група). Визначення рівня кортизолу вільної слини проводили у всіх дітей методом імуноферментного аналізу. Оцінювали деякі лабораторні показники (С-реактивний білок, швидкість осідання еритроцитів, прокальцитонін, глікемія, лейкоцити, рівень вітаміну D, наявність та тривалість гіпертермії, тривалість лікування.
Результати досліджень та їх обговорення. Середній рівень вільного кортизолу слини у пацієнтів становив 0,417 [0,185; 1,003]. Середній рівень вільного кортизолу слини у дітей контрольної групи становив 0,158 [0,088; 0,365] мікрограм на децилітр, у дітей з проявами інфекції SARS-CoV-2 – 0,740 [0,313; 1,024] мкг/дл та у дітей з іншими інфекційними захворюваннями 0,410 [0,208; 0,653]. Рівень вільного кортизолу слини був найвищим у пацієнтів з SARS-CoV-2-інфекцією, менш високим у дітей з іншими інфекційними захворюваннями та найнижчим у контрольній групі (Н=20,82, Р<0,001). Спостерігається позитивний середньої сили кореляційний зв’язок між показниками вільного кортизолу слини та швидкості осідання еритроцитів (r=0,45, р<0,001), С-реактивного білка (r=0,46, р<0,001), рівня глюкози (r=0,43, р <0,001), прокальцитоніну (r=0,31, р=0,044), тривалості гіпертермії (r=0,39, р=0,006) та тривалості лікування (r=0,43, р<0,001). Спостерігається негативний середньої сили зв’язок (r=-0,60, p<0,001) між рівнем кортизолу та 25(ОН)вітаміном D.
Висновки. Діти з COVID-19 мають вищий рівень кортизолу порівняно з групою дітей з іншими інфекційними захворюваннями. Підвищений рівень кортизолу в пацієнтів дитячого віку з інфекційними захворюваннями супроводжувався підвищенням швидкості осідання еритроцитів, С-реактивного білка, прокальцитоніну, глюкози, тривалості гіпертермії та тривалості лікування, зниженням рівня 25(ОН) вітаміну D, що свідчило про більш тяжкий перебіг захворювання.
Посилання
Thau L, Gandhi J & Sharma S. (2023). Physiology, Cortisol. StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538239/
Perry N.B., Donzella B., Troy M.F. & Barnes A.J. (2022). Mother and child hair cortisol during the COVID-19 pandemic: Associations among physiological stress, pandemic-related behaviors, and child emotional-behavioral health. Psychoneuroendocrinology, 137, e105656. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2021.105656 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2021.105656
Taylor·B.K., Fung M.H., Frenze M.R. & Wilson T.W. (2022). Increases in Circulating Cortisol during the COVID‐19 Pandemic are Associated with Changes in Perceived Positive and Negative Affect among Adolescents .
Research on Child and Adolescent Psychopathology, 50, 1543–55. https://doi.org/10.1007/s10802-022-00967-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s10802-022-00967-5
Fung M.H., Taylor B.K., Embury C.M. & Willettl M.P. (2022). Cortisol changes in healthy children and adolescents during the COVID-19 pandemic. Stress, 25(1), 323-330. https://doi.org/10.1080/10253890.2022.2125798 DOI: https://doi.org/10.1080/10253890.2022.2125798
El-Farhan N., Rees D.A. & Evans C. (2017). Measuring cortisol in serum, urine and saliva—are our assays good enough? Ann Clin Biochem, 54, 308–322. doi: 10.1177/0004563216687335 DOI: https://doi.org/10.1177/0004563216687335
Nicolaides NC, Charmandari E, Kino T & Chrousos GP. (2017). Stress-related and circadian secretion and target tissue actions of glucocorticoids: impact on health. Front. Endocrinol., 8, 70. doi 10.3389/fendo.2017.00070 DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2017.00070
Ahmadi I., Babaki H.E., Maleki M. & Sohrabipou S. (2022). Changes in Physiological Levels of Cortisol and Adrenocorticotropic Hormone upon Hospitalization Can Predict SARS-CoV-2 Mortality: A Cohort Study. International Journal of Endocrinology, 4280691. https://doi.org/10.1155/2022/4280691 DOI: https://doi.org/10.1155/2022/4280691
Tan T., Khoo B., Mills E.G. & Waljit S. Dhillo. (2020). Association between high serum total cortisol concentrations and mortality from COVID-19. Lancet Diabetes Endocrinol.,8, 659–60. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/32563278 DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-8587(20)30216-3
Gu ̈ven M. & Gu ̈ltekin H. (2021). Could serum total cortisol level at admission predict mortality due to coronavirus disease 2019 in the intensive care unit? A prospective study. Sao Paulo Medical Journal,139 (4), 398–404. DOI: 10.1590/1516-3180.2020.0722.R1.2302021 DOI: https://doi.org/10.1590/1516-3180.2020.0722.r1.2302021
Vidya G., Kalpana M., Roja K., Nitin J.A. & Taranikanti M. (2021). Pathophysiology and Clinical Presentation of COVID-19 in Children: Systematic Review of the Literature. Maedica (Bucur), 16(3), 499-506. doi:10.26574/maedica.2020.16.3.499 DOI: https://doi.org/10.26574/maedica.2020.16.3.499
Pavlyshyn H.A. & Panchenko О. І Vitamin D levels in children with signs of COVID-19. (2022). Actual ptoblems of pediatrics, obstetrics and gynecology. (1), 75–81. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13255. (in Ukrainian) DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13255
Karki B.R., Sedhai Y.R. & Bokhari S. (2023). Waterhouse-Friderichsen Syndrome. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK551510/
Kahn J. S. & McIntosh K. (2005). History and Recent Advances in Coronavirus Discovery. The Pediatric Infectious Disease Journal, 24(11). DOI: 10.1097/01.inf.0000188166.17324.60 DOI: https://doi.org/10.1097/01.inf.0000188166.17324.60
Pal R. (2020). COVID-19, hypothalamo-pituitary-adrenal axis and clinical implications. Endocrine, 68, 251–62. DOI: 10.1007/s12020-020-02325-1. DOI: https://doi.org/10.1007/s12020-020-02325-1
Frankel M., Feldman I., Levine M. & Munteal G. (2020). Bilateral adrenal hemorrhage in coronavirus disease 2019 patient: a case report. Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 105 (12). doi: 10.1210/clinem/dgaa487. DOI: https://doi.org/10.1210/clinem/dgaa487
Miller G.E., Murphy M.L., Cashman R. & Cole S.W. (2014). Greater inflammatory activity and blunted glucocorticoid signaling in monocytes of chronically stressed caregivers. Brain Behav Immun., 41, 191-199. doi: 10.1016/j.bbi.2014.05.016. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbi.2014.05.016
Megha R., Wehrle C.J., Kashyap S. & Leslie S.W. (2023). Anatomy, Abdomen and Pelvis: Adrenal Glands (Suprarenal Glands). StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK482264/
Miller G.E., Cohen S. & Ritchey A.K. (2002). Chronic psychological stress and the regulation of pro-inflammatory cytokines: a glucocorticoid-resistance model. Health Psychol., 21(6),531-541. doi: 10.1037//0278-6133.21.6.531. DOI: https://doi.org/10.1037//0278-6133.21.6.531
Raison C.L. & Miller A.H. (2003). When not enough is too much: the role of insufficient glucocorticoid signaling in the pathophysiology of stress-related disorders. Am J Psychiatry., 160(9), 1554-1565. doi: 10.1176/appi.ajp.160.9.1554. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.ajp.160.9.1554
Barlow P.G., Svoboda P., Mackellar A. Donis R. (2011). Antiviral Activity and Increased Host Defense against Influenza Infection Elicited by the Human Cathelicidin LL-37. PLoS ONE, 6(10), e25333. DOI: 10.1371/journal.pone.0025333 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0025333
Kaufman H.W., Niles J.K., Kroll M.H., Bi C. & Holick M.F. (2020). SARS-CoV-2 positivity rates associated with circulating 25-hydroxyvitamin D levels. PLoS ONE, 15(9), e0239252 . DOI: 10.1371/journal.pone.0239252 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0239252
Wang T.Т., Nestel F.Р., Bourdeau V. White J. (2004.) Cutting edge: 1,25-dihydroxyvitamin D3 is a direct inducer of antimicrobial peptide gene expression. J.Immunol., 173(5), 2909-2912. DOI: 10.4049/jimmunol.173.5.2909. DOI: https://doi.org/10.4049/jimmunol.173.5.2909
Sharrack N., Baxter C. & Paddock M. (2020). Adrenal haemorrhage as a complication of COVID-19 infection. BMJ Case Reports, 13, e239643. https://doi.org/10.1136%2Fbcr-2020-239643. DOI: https://doi.org/10.1136/bcr-2020-239643
Yavropoulou M.P, Tektonidou M.G, Chrousos G.P. & Sfikakisal P.P. (2022). Alterations in cortisol and interleukin-6 secretion in patients with COVID-19 suggestive of neuroendocrine-immune adaptations. Endocrine, 75, 317–327. doi: 10.1007/s12020-021-02968-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s12020-021-02968-8
Mao Y., Xu B., Guan W. & Lai Jiang L. (2020). The adrenal cortex, is an underestimated site of SARS-CoV-2 infection. Front. Endocrinol. 11, 593179. https://doi.org/10.3389%2Ffendo.2020.593179 DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2020.593179
Pal R., Banerjee M. & Bhadada S. (2020). Cortisol concentrations and mortality from COVID-19. Lancet Diabetes Endocrinol., 8, 809. doi: 10.1016/S2213-8587(20)30304-1 DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-8587(20)30304-1
Choy K.W. (2020). Cortisol concentrations and mortality from COVID-19. Lancet Diabetes Endocrinol., 8, 808 doi: 10.1016/S2213-8587(20)30305-3 DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-8587(20)30305-3
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
