ІМУНОГІСТОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГІПЕРПЛАЗІЙ ЕНДОМЕТРІЯ ПОРІВНЯНО ІЗ СЕКРЕТОРНИМ ЕНДОМЕТРІЄМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14171Ключові слова:
ендометрій, гіперплазія ендометрію, гіперплазія ендометрія без атипії, атипова гіперплазія ендометрію, імуногістохімія, прогнозАнотація
Мета дослідження – порівняльна характеристика експресії імуногістохімічних маркерів у трьох типах ендометрія: гіперплазія ендометрія без атипії, гіперплазія ендометрія з атипією та секреторний ендометрій, – задля визначення найбільш інформативних маркерів, які можуть служити діагностичними доповненнями та прогностичними показниками для переходу від гіперплазії ендометрія до карциноми.
Матеріали та методи. Дослідження було виконано на біопсійному матеріалі ендометрія у 23 жінок репродуктивного віку з аномальними матковими кровотечами шляхом кюретажу, в яких було діагностовано гіперплазію ендометрія (ГЕ) без/з атипією, 7 жінок склали контрольну групу із секреторними змінами ендометрія. Було проведено порівняння експресії рецепторів до прогестерону (PR) й естрогену (ER), а також маркерів p21, dcl-2, KI-67, eNOS, cyclіn D1, BAX, b-catenin, E-cadherin та Caspasa-3 з метою визначення найбільш інформативних маркерів, які можуть служити діагностичними доповненнями та прогностичними показниками для переходу від ГЕ до карциноми.
Результати дослідження та їх обговорення. Отримані результати свідчать про відмінність у рівнях експресії імуногістохімічних маркерів у різних типах ендометрія. Дані результати важливі для подальшого дослідження механізмів розвитку гіперплазії ендометрія та можуть вказувати на потенційні терапевтичні цілі для вибору стратегії лікування різних типів гіперплазії.
Висновки. Різницю між групою гіперплазій без атипії та контрольною групою секреторного ендометрія в залозистому компоненті продемонстрували маркери ER, PgR, b-catenin, p21, cyclin D1, Ki-67, Caspasa-3, у стромальному компоненті – ER, PgR, b-catenin, що дає підставу використовувати їх як основні діагностичні маркери. Різницю між групою гіперплазій з атипією та контрольною групою секреторного ендометрія в залозистому компоненті продемонстрували маркери ER, b-catenin, p21, cyclin D1, Ki-67, eNOS, у стромальному компоненті – ER, b-catenin та eNOS, що дає підставу використовувати їх як основні діагностичні маркери. Різницю між групою гіперплазій без атипії та групою гіперплазій з атипією в залозистому компоненті продемонстрували маркери PgR, Ki-67, Caspasa-3, eNOS, у стромальному компоненті – eNOS, що дає підставу використовувати їх як основні діагностичні та прогностичні маркери. Маркери Bcl-2 та BAX не показали статистично достовірної різниці в групах дослідження, що свідчить про неможливість використання їх окремо як діагностичних або прогностичних маркерів для гіперпластичних процесів ендометрія, а інтерпретацію результатів експресії цих маркерів необхідно враховувати в сукупності з іншими показниками.
Посилання
Ramos-Vara, J.A. (2017). Principles and Methods of Immunohistochemistry. Methods in Molecular Biology (Clifton, N.J.), 1641, 115-128. DOI: 10.1007/978-1-4939-7172-5_5.
Sanderson, P.A., Critchley, H.O., Williams, A.R., Arends, M.J., & Saunders, P.T. (2017). New concepts for an old problem: the diagnosis of endometrial hyperplasia. Human Reproduction Update, 23(2), 232-254. DOI: 10.1093/humupd/dmw042.
Owings, R.A., & Quick, C.M. (2014). Endometrial intraepithelial neoplasia. Archives of Pathology and Laboratory Medicine, 138, 484-491. PMID: 24476505.
Hromova, O.L., Potapov, V.O., Khaskhachykh, D.A., Kukina, H.O., Haponova, O.V., & Penner, K.V. (2021). Retseptornyy status endometriyu pry hiperplastychnykh protsesakh u zhinok premenopauzalnoho viku [Receptor status of the endometrium in hyperplastic processes in premenopausal women]. Neonatolohiya, khirurhiya ta perynatalna medytsyna – Neonatology, surgery and perinatal medicine, 1(39), 33-38. DOI: 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.5 [in Ukrainian].
Antunes, A., Vassallo, J., Pinheiro, A., Leao, R., Pinto Neto, A. M., & Costa-Paiva, L. (2014). Immunohistochemical expression of estrogen and progesterone receptors in endometrial polyps: A comparison between benign and malignant polyps in postmenopausal patients. Oncology Letters, 7(6), 1944-1950. DOI: 10.3892/ol.2014.2004.
Ahmed, R.H., Ahme, E., & Muhammad, M.S. (2014). E-cadherin and CD10 expression in atypical hyperplastic and malignant endometrial lesions. Journal of the Egyptian National Cancer Institute, 26(4), 211-217. DOI: 10.1016/j.jnci.2014.08.002.
Nees, L.K., Heublein, S., Steinmacher, S., Juhasz-Böss, I., Brucker, S., Tempfer, C.B., & Wallwiener, M. (2022). Endometrial hyperplasia as a risk factor of endometrial cancer. Arch. Gynecol. Obstet., 306(2), 407-421. DOI: 10.1007/s00404-021-06380-5. Epub 2022 Jan 10.PMID: 35001185.
de Groot, J.S., Ratze, M.A., van Amersfoort, M., Eisemann, T., Vlug, E.J., Niklaas, M.T., ... Derksen, P.W. (2018). αE-catenin is a candidate tumor suppressor for the development of E-cadherin-expressing lobular-type breast cancer. Journal of Pathology, 245(4), 456-467. DOI: 10.1002/path.5099.
Shevra, C.R., Ghosh, A., & Kumar, M. (2015). Cyclin D1 and Ki-67 expression in normal, hyperplastic, and neoplastic endometrium. Journal of Postgraduate Medicine, 61(1), 15-20. DOI: 10.4103/0022-3859.147025.
Najafi, T., Ghaffari Novin, M., Pakravesh, J., Foghi, K., Fadayi, F., & Rahimi, G. (2012). Immunohistochemical localization of endothelial nitric oxide synthase in endometrial tissue of women with unexplained infertility. Iranian journal of reproductive medicine, 10(2), 121-126. PMID: 25242984; PMCID: PMC4163273.
Silkova, O.V., & Lobach, N.V. (2016). Medychna informatyka: navchalnyy posibnyk [dlya studentiv vyshchykh navch. zakladiv MOZ Ukrayiny] – Medical informatics: a study guide [for students of higher education. institutions of the Ministry of Health of Ukraine]. MOZ Ukrayiny, UMSA PMID: 28203752 [in Ukrainian].
Bendifallah, S., Genin, A.S., Naoura, I., Chabbert-Buffet, N., & Bolze, P.A. (2018). The impact of endometrial thickness changes in patients with simple hyperplasia without atypia. European Journal of Obstetrics, Gynecology, and Reproductive Biology, 224, 75-81. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2018.04.032.
Bhattacharjee, M., Chakraborty, P., Mukherjee, A., & Mukherjee, S. (2019). Association of PTEN and progesterone receptor expressions in endometrial hyperplasia without atypia and early-stage endometrial adenocarcinoma. Journal of Mid-life Health, 10(3), 128DOI: 10.4103/jmh.JMH_47_19.
Dall'Agnol, M.A., & Dias, J.A. (2019). Endometrial hyperplasia: A review for clinical practice. Clinics, 74, e1189. DOI: 10.6061/clinics/2019/e1189.
Khaskhachykh, D.A., Potapov, V.O., & Kukina, H.O. (2019). Dyferentsiyovanyy pidkhid do likuvannya hiperplaziyi endometriyu bez atypiyi u zhinok reproduktyvnoho viku [A differentiated approach to the treatment of endometrial hyperplasia without atypia in women of reproductive age]. Aktualni pytannya pediatriyi, akusherstva ta hinekolohiyi – Current issues of pediatrics, obstetrics and gynecology, 2(24), 149-154. DOI: 10.11603/24116-4944.2019.2.10935 [in Ukrainian].
Huang, W., Liu, X., & Cao, G. (2019). Expression of serum CA-125, HE4, P53, and progesterone in patients with endometrial hyperplasia and endometrial cancer. Oncology Letters, 17(1), 1229-1234. DOI: 10.3892/ol.2018.9724.
Khaskhachykh, D., Potapov, V., & Poslavska, O (2023). Immunohistochemical Features of the Basal Layer of the Endometrium: Morphological Aspects. J. Gynecol. Women’s Health, 25(4), 556168. DOI: 10.19080/JGWH.2023.25.556168.
Kılıç, A., & Gultekin, M. (2019). Management of Endometrial Hyperplasia: Current Practice and Perspective. Geburtshilfe und Frauenheilkunde, 79(12), 1337-1343. DOI: 10.1055/a-1096-5365.
Kurman, R.J., & Carcangiu, M.L. (2014). WHO classification of tumors of female reproductive organs. International Agency for Research on Cancer. Retrieved from: https://catalog.nlm.nih.gov/discovery/search?vid=01NLM_INST:01NLM_INST&query=lds04,exact,101656343.
Khaskhachikh, D., Potapov, V., & Poslavska, O. (2023) Factors of resistance to progestin therapy in endometrial hyperplasia in women. Morphologia, 17(1), 56-62. DOI: 10.26641/1997-9665.2023.1.56-62.
Doherty, M.T., Sanni, O.B., Coleman, H.G., Cardwell, C.R., McCluggage, W.G., Quinn, D., & McMenamin, U.C. (2020). Concurrent and future risk of endometrial cancer in women with endometrial hyperplasia: A systematic review and meta-analysis. PloS One, 15(4), e0232231. DOI: 10.1371/journal.pone.0232231
Naftalin, J., Hoo, W. L., Nunes, N., Wong, Y. L., Gupta, J. K., & Hickey, M. (2019). Systematic review of the diagnosis and management of endometrial hyperplasia. Journal of Obstetrics and Gynaecology, 39(3), 321-331. DOI: 10.1080/01443615.2018.1521033.
Salker, M.S., Christian, M., & Steel, J.H., (2011). Deregulation of the serum- and glucocorticoid-inducible kinase SGK1 in the endometrium causes reproductive failure. Nature Medicine, 17(11), 1509-1513. DOI: 10.1038/nm.2514.
Hromova, O.L., Potapov, V.O., Khaskhachykh, D.A., Fynkova, O.P., Haponova, O.V., & Kukina, H.O. (2021). Epigenetic profile of endometrial proliferation in the different morphotypes of endometrial hyperplasia. Reproductive Endocrinology, 57, 68-78. DOI: 10.18370/2309-4117.2021.57.68-78.
Khaskhachykh, D., Potapov, V., & Harahulya, I. (2022). Rol biomarkeriv dlya diahnostyky, dyferentsialnoyi diahnostyky i vyboru likuvalnoyi stratehiyi pry hiperplaziyi i raku endometriya u zhinok [The role of biomarkers for diagnosis, differential diagnosis and selection of a treatment strategy for endometrial hyperplasia and cancer in women]. Grail of Science, 18-19, 372-385. DOI: 10.36074/grail-of-science.26.08.2022.60 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
