ДИСФУНКЦІЯ ПЛАЦЕНТИ У ВАГІТНИХ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13939Ключові слова:
вагітність, дисфункція плаценти, посттравматичний стресовий розладАнотація
Мета дослідження – оцінити поширення посттравматичного стресового розладу серед вагітних із ознаками дисфункції плаценти.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі клінічних підрозділів кафедри акушерства та гінекології Одеського національного медичного університету (м. Одеса) у 2022 році. Обстежено 35 вагітних віком 20–35 років із ознаками дисфункції плаценти (основна група) та 30 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності того ж віку (контрольна група). Для верифікації дисфункції плаценти використовували такі критерії: наявність змін фетоплацентарного кровотоку, наявність симетричної або асиметричної гіпотрофії плода, ознаки дистресу плода, гормональний дисбаланс (підвищення концентрації у крові плацентарних гормонів при одночасному зниженні фетальних, в тому числі високі рівні плацентарного лактогену, хоріонічного гонадотропіну, низькі рівні естрогенів, прогестерону, альфа-фетопротеїну), зміни активності ферментів (лужна фосфатаза, окситоциназа). Для визначення ознак посттравматичного стресового розладу використовували структуроване клінічне діагностичне інтерв’ю та клінічну діагностичну шкалу CAPS-5. Cтатистичну обробку проводили методами дисперсійного та кореляційного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США).
Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік вагітних основної групи склав (28,1±0,3) року, контрольної – (27,3±0,4) року (p>0,05). В обох групах переважали першовагітні (відповідно, 54,3 % та 63,3 %). Ознаки ЗВУР визначені у 91,4 % випадках у вагітних основної групи, порушення фетоплацентарного кровотоку – у 100 % випадків, зміни церебрального кровотоку плода після 32 тижня гестації – у 17,1 % випадків. У всіх випадках ПД відзначалися зміни у гормональному профілі. При оцінці поширення посттравматичного стресового розладу у жінок обох клінічних груп визначене суттєве переважання частоти виявлення подібних випадків в основній групі (8 або 25,7 % проти 2 (6,7 %) у контрольній групі, χ2=4,17 df=1 р=0,04). У всіх вагітних прояви посттравматичного розладу тривали більше місяця, інтенсивність їх відповідала (62,2±1,1) бала в основній групі та (63,5±5,8) бала – в контрольній. Найчастіше причинами виникнення посттравматичного стресового розладу у вагітних є наявність акушерських або перинатальних ускладнень під час попередніх вагітностей, статус біженки/переселенки з тимчасово окупованих територій та втрата близької людини (чоловік, брат, батько, мати тощо) внаслідок військових дій або з інших причин.
Висновки. Частота виявлення ознак посттравматичного стресового розладу у вагітних із компенсованою дисфункцією плаценти у 3,5 раза вища, аніж при фізіологічному перебігу вагітності. Найчастіше причнами виникнення посттравматичного стресового розладу у вагітних є наявність акушерських або перинатальних ускладнень під час попередніх вагітностей, статус біженки/переселенки з тимчасово окупованих територій та втрата близької людини (чоловік, брат, батько, мати тощо) внаслідок військових дій або через інші причини.
Посилання
Burton, G.J., & Jauniaux, E. (2018). Pathophysiology of placental-derived fetal growth restriction. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 218(2), S745-S761. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.11.577
Aplin, J.D., Myers, J.E., Timms, K., & Westwood, M. (2020). Tracking placental development in health and disease. Nature Reviews Endocrinology, 16(9), 479-494. DOI: https://doi.org/10.1038/s41574-020-0372-6
Brosens, I., Puttemans, P., & Benagiano, G. (2019). Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 221(5), 437-456. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.05.044
Nardozza, L.M.M., Caetano, A.C.R., Zamarian, A.C.P., Mazzola, J.B., Silva, C.P., Marçal, V. M.G., ... Araujo Júnior, E. (2017). Fetal growth restriction: current knowledge. Archives of Gynecology and Obstetrics, 295, 1061-1077. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-017-4341-9
Qu, H., & Khalil, R.A. (2020). Integrative Cardiovascular Physiology and Pathophysiology: Vascular mechanisms and molecular targets in hypertensive pregnancy and preeclampsia. American Journal of Physiology-Heart and Circulatory Physiology, 319(3), H661. DOI: https://doi.org/10.1152/ajpheart.00202.2020
Zou, Z., Forbes, K., Harris, L.K., & Heazell, A.E. (2021). The potential role of the E SRRG pathway in placental dysfunction. Reproduction, 161(3), R45-R60. DOI: https://doi.org/10.1530/REP-20-0272
How Common is PTSD in Women? Retrieved from: https://www.ptsd.va.gov/understand/common/common_women.asp.
Forray, A., Mayes, L.C., Magriples, U., & Epperson, C.N. (2009). Prevalence of post-traumatic stress disorder in pregnant women with prior pregnancy complications. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine, 22(6), 522-527. DOI: https://doi.org/10.1080/14767050902801686
Johnson, R.J., Antonaccio, O., Botchkovar, E., & Hobfoll, S.E. (2021). War trauma and PTSD in Ukraine’s civilian population: comparing urban-dwelling to internally displaced persons. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 1-10. DOI: 10.1007/s00127-021-02176-9. Epub 2021 Oct 1. PMID: 34596712. DOI: https://doi.org/10.1007/s00127-021-02176-9
Rieder, J.K., Kleshchova, O., & Weierich, M.R. (2022). Estradiol, stress reactivity, and daily affective experiences in trauma-exposed women. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 14(5), 738. DOI: 10.1037/tra0001113. Epub 2021 Oct 28. PMID: 34726450; PMCID: PMC9046469. DOI: https://doi.org/10.1037/tra0001113
Yehuda, R., Hoge, C.W., McFarlane, A.C., Vermetten, E., Lanius, R.A., Nievergelt, C.M., ... Hyman, S.E. (2015). Post-traumatic stress disorder. Nature Reviews Disease Primers, 1(1), 1-22. DOI: 10.1038/nrdp.2015.57. PMID: 27189040. DOI: https://doi.org/10.1038/nrdp.2015.57
Howard, J.T., Sosnov, J.A., Janak, J.C., Gundlapalli, A.V., Pettey, W.B., Walker, L.E., & Stewart, I. (2018). Associations of initial injury severity and posttraumatic stress disorder diagnoses with long-term hypertension risk after combat injury. Hypertension, 71(5), 824-832. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10496. Epub 2018 Mar 19. PMID: 29555664. DOI: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10496
Solovei, V.M. (2020). Diahnostyka placentarnoyi dysfunktsii ta prohnozuvannia perynatalnykh uskladnen u zhinok iz nevynoshuvanniam u ranni terminy hestacii (ohliad literatury) [Diagnosis of placental dysfunction and prediction of perinatal complications in women with miscarriage in early gestation (literature review)]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiya – Clinical and Experimental Pathology, 19, 2(72), 91-97 [in Ukrainian].
Wardinger, J.E., & Ambati, S. (2022). Placental Insufficiency. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK563171/.
Structured Clinical Interview for the DSM-5 (SCID PTSD Module). Retrieved from: https://www.ptsd.va.gov/professional/assessment/adult-int/scid-ptsd-module.asp.
Clinician-Administered PTSD Scale for DSM-5 (CAPS-5). Retrieved from: https://www.ptsd.va.gov/professional/assessment/adult-int/caps.asp.
Fetіsov, V.S. (2018). Paket statistichnogo analіzu danih STATISTICA [Package of statistical data analysis STATISTICA]. Nіzhуn : NDU іm. M. Hoholia [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
