КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ ПОЛОГІВ У ЖІНОК З НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ РІЗНОГО СТУПЕНЯ

Л. В. Багній

doi:10.11603/24116-4944.2022.2.13482

Автор(и)

Л. В. Багній Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-4224-0657

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13482

Ключові слова:

неалкогольний стеатогепатит, ожиріння, ускладнення пологів, неінвазивна діагностика

Анотація

Мета дослідження – оцінити клінічний перебіг пологів у жінок з неалкогольним стеатогепатитом на тлі ожиріння різного ступеня.

Матеріали та методи. Було обстежено 98 вагітних жінок з неалкогольним стеатогепатитом у поєднанні з ожирінням. До контрольної групи ввійшли 30 практично здорових вагітних. Усіх вагітних поділили на 3 групи залежно від індексу маси тіла (ІМТ): ІА група – 26 вагітних з ІМТ 25,0–29,9 кг/м²; ІВ група – 48 вагітних з ІМТ 30,0–34,9 кг/м²; ІС група – 24 вагітних з ІМТ 35,0–39,9 кг/м². Для оцінки наявності й ступеня вираження стеатозу і стеатогепатиту проводили еластографію печінки зі стеатометрією та неінвазивний тест NASH-FibroTest.

Результати дослідження та їх обговорення. Під час аналізу перебігу пологової діяльності передчасні пологи спостерігали в IА групі в 1,7 раза, в ІВ групі – у 2,5 раза, в ІС групі – у 3,1 раза частіше, ніж у контрольній групі (p<0,05), первинна слабкість пологової діяльності виникала в ІА групі в 1,1 раза, в ІВ групі – у 3,1 раза, в ІС групі – у 3,7 раза частіше, ніж у вагітних контрольної групи (p<0,05). Післяпологова кровотеча розвивалася в пацієнток IА групи у 2,3 раза, IВ групи – у 3,7 раза, IС групи – в 5,0 разів більше, ніж у вагітних контрольної групи (p<0,05), а клінічно вузький таз діагностували в жінок з надмірною масою тіла у 3,8 раза, у вагітних з ожирінням І ступеня – у 6,2 раза, в пацієнток з ожирінням ІІ–ІІІ ступенів – у 8,3 раза частіше проти контрольної групи (p<0,05).

Висновки. Клінічний перебіг пологів у роділь з неалкогольним стеатогепатитом на тлі ожиріння супроводжується достовірно вищою частотою розвитку акушерських і перинатальних ускладнень, що позитивно корелюють із зростанням ІМТ та вказують на вагомість неалкогольного стеатогепатиту під час вагітності.

Посилання

EASL–EASD–EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. (2016). Journal of Hepatology, 64(6), 1388-1402. DOI: 10.1016/j.jhep.2015.11.004.

Francque, S.M., Marchesini, G., Kautz, A., Walmsley, M., Dorner, R., Lazarus, J.V., Zelber-Sagi, S., … & Lionis, C. (2021). Non-alcoholic fatty liver disease: A patient guideline. JHEP Reports: Innovation in Hepatology, 3(5), 100322. DOI: 10.1016/j.jhepr.2021.100322.

Younossi, Z.M., Marchesini, G., Pinto-Cortez, H., & Petta, S. (2019). Epidemiology of Nonalcoholic Fatty Liver Disease and Nonalcoholic Steatohepatitis. Transplantation, 103(1), 22-27. DOI: 10.1097/tp.0000000000002484.

Ministry of Health of Ukraine (2014). Pro zatverdzhen-nia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry khronichnykh neinfektsi-inykh hepatytakh № 826 [On approval and implementation of medical and technological documents standardizing medical care of chronicnon-infectious hepatitis No. 826]. Retrieved from: https://ips.ligazakon.net/document/MOZ24038?ed=2014_11_06&an=19.

Lefere, S., & Tacke, F. (2019). Macrophages in obesity and non-alcoholic fatty liver disease: Crosstalk with metabolism. JHEP Reports, 1(1), 30-43. DOI: 10.1016/j.jhepr.2019.02.004.

Friedman, S.L., Neuschwander-Tetri, B.A., Rinella, M., & Sanyal, A.J. (2018). Mechanisms of NAFLD development and therapeutic strategies. Nature Medicine, 24(7), 908-922. DOI: 10.1038/s41591-018-0104-9.

Mousa, N., Abdel-Razik, A., Shams, M., Sheta, T., Zakaria, S., Shabana, W., Effat, N., … & Eldars, W. (2018). Impact of non-alcoholic fatty liver disease on pregnancy. British Journal of Biomedical Science, 75(4), 197-199. DOI: 10.1080/09674845.2018.1492205.

Lee, Y.W., & Yarrington, C.D. (2017). Obstetric Outcomes in Women with Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Metabolic Syndrome and Related Disorders, 15(8), 387-392. DOI: 10.1089/met.2017.0058.

Ram, M., Berger, H., Lipworth, H., Geary, M., McDonald, S.D., Murray-Davis, B., Riddell, C., … & Melamed, N. (2019). The relationship between maternal body mass index and pregnancy outcomes in twin compared with singleton pregnancies. International Journal of Obesity, 44(1), 33-44. DOI: 10.1038/s41366-019-0362-8.

Zhang, Y., Wang, Z.-L. ., Liu, B., & Cai, J. (2014). Pregnancy outcome of overweight and obese Chinese women with gestational diabetes. Journal of Obstetrics and Gynaecology, 34(8), 662-665. DOI: 10.3109/01443615.2014.920787.

Subichin, M., Clanton, J., Makuszewski, M., Bohon, A., Zografakis, J.G., & Dan, A. (2015). Liver disease in the morbidly obese: a review of 1000 consecutive patients undergoing weight loss surgery. Surgery for Obesity and Related Diseases, 11(1), 137-141. DOI: 10.1016/j.soard.2014.06.015.

Koehler, E.M., Plompen, E.P.C., Schouten, J.N.L., Hansen, B.E., Darwish Murad, S., Taimr, P., Leebeek, F.W.G., Hofman, A., Stricker, B.H., Castera, L., & Janssen, H.L.A. (2015). Presence of diabetes mellitus and steatosis is associated with liver stiffness in a general population: The Rotterdam study. Hepatology, 63(1), 138-147. DOI: 10.1002/hep.27981.

Melchor, I., Burgos, J., Del Campo, A., Aiartzaguena, A., Gutiérrez, J., & Melchor, J.C. (2019). Effect of maternal obesity on pregnancy outcomes in women delivering singleton babies: a historical cohort study. Journal of Perinatal Medicine, 47(6), 625-630. DOI: 10.1515/jpm-2019-0103.

Hershman, M., Mei, R., & Kushner, T. (2019). Implications of Nonalcoholic Fatty Liver Disease on Pregnancy and Maternal and Child Outcomes. Gastroenterol Hepatology (NY), 15(4), 221-228. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6696596/.

Avcı, M.E., Şanlıkan, F., Çelik, M., Avcı, A., Kocaer, M., & Göçmen, A. (2014). Effects of maternal obesity on antenatal, perinatal and neonatal outcomes. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med., 28(17), 2080-2083. DOI: 10.3109/14767058.2014.978279.

Masuoka, H.C., & Chalasani, N. (2013). Nonalcoholic fatty liver disease: an emerging threat to obese and diabetic individuals. Ann. NY Acad. Sci., 1281(1), 106-122. DOI: 10.1111/nyas.12016.

Chalasani, N., Younossi, Z., Lavine, J.E., Charlton, M., Cusi, K., Rinella, M., Harrison, S.A., Brunt, E.M., & Sanyal, A.J. (2017). The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: Practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology, 67(1), 328-357. DOI: 10.1002/hep.29367.

Geier, A., Rinella, M.E., Balp, M.M., McKenna, S.J., Brass, C.A., Przybysz, R., Cai, J., … & Ratziu, V. (2021). Real-World Burden of Nonalcoholic Steatohepatitis. Clinical Gastroenterology and Hepatology : The Official Clinical Practice Journal of The American Gastroenterological Association, 19(5), 1020-1029.e7. DOI: 10.1016/j.cgh.2020.06.064.

Echeverria, C., Eltit, F., Santibanez, J.F., Gatica, S., Cabello-Verrugio, C., & Simon, F. (2020). Endothelial dysfunction in pregnancy metabolic disorders. Biochim. Biophys. Acta. Mol. Basis Dis., 1866(2), 165414. DOI: 10.1016/j.bbadis.2019.02.009.

Westbrook, R.H., Dusheiko, G., & Williamson, C. (2016). Pregnancy and liver disease. J. Hepatol., 64(4), 933-945. DOI: 10.1016/j.jhep.2015.11.030.

Hagström, H., Höijer, J., Ludvigsson, J.F., Bottai, M., Ekbom, A., Hultcrantz, R., Stephansson, O., & Stokkeland, K. (2015). Adverse outcomes of pregnancy in women with non-alcoholic fatty liver disease. Liver International, 36(2), 268-274. DOI: 10.1111/liv.12902.