ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ АДЕНОМІОЗУ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ COVID–19
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13455Ключові слова:
особливості, клінічний перебіг, аденоміоз, COVID–19Анотація
Мета дослідження – вивчення клінічних особливостей перебігу аденоміозу у жінок репродуктивного віку через 3 місяців після перенесеного захворювання COVID–19.
Матеріали та методи. Обстежено 30 жінок репродуктивного віку (24 – 40 років), хворих на аденоміоз дифузної форми І – ІV ступеня, через 3 місяці після перенесеного захворювання COVID–19 різного ступеня тяжкості. Аналізували клінічний перебіг аденоміозу, результати лабораторних показників.
Результати дослідження та їх обговорення. Середній термін захворювання аденоміозом від встановлення діагнозу становив (7±1) року. Поєднана патологія мала місце у 100 % хворих. Хворим на аденоміоз властиві поліморбідність, часті загострення екстрагенітальних захворювань, поліпрагмазія. Гінекологічна патологія представлена інфекційними процесами піхви, шийки матки, лейоміомою, порушенням менструальної функції. Дифузний аденоміоз клінічно проявлявся тяжкими менструальними кровотечами, дисменореєю, тазовими та головними болем, нудотою, розладами шлунка, частими сечовипусканнями. Мали місце підвищені рівні тромбоцитів, моноцитів, ШОЕ, фібриногену, D-димеру та знижені гемоглобіну, еритроцитів, лімфоцитів, феритину, вітаміну D. Антитіла IgG SARSCov-2 (COVID-19) (коефіцієнт позитивності) виявлено у 100 % жінок в межах 1,84–1,90.
Висновки. Особливості клінічного перебігу дифузної форми аденоміозу І – ІV ступеня тяжкості у жінок репродуктивного віку після перенесеного захворювання COVID–19 полягають в активації симптомів основного захворювання, прогресуючої анемізації організму, підвищенні тромботичної активності крові. Представлені ускладнення є обґрунтуванням до визначення персоніфікованої тактики ведення пацієнток після перенесеного захворювання.
Посилання
Honcharenko, H.Yu. (2019). Rol estrohenovykh i prohesteronovykh retseptoriv u zhinok z adenomiozom u postmenopauzi [The role of estrogen and progesterone receptors in postmenopausal women with adenomyosis]. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu – Bulletin of Vinnytsia National Medical University, 23, 148-152. DOI: 10/31393/reports–vnmedical –2019–23(1)–26 [in Ukrainian].
Potapov, V.O. (2021). Adenomioz: problemni pytannya likuvannya, [Adenomyosis: problematic issues of treatment]. Akusherstvo, Hinekolohiya, Reproduktolohiya – Obstetrics, Gynecology, Reproduction, 2(43). Retrieved from: health–ua.com/article/65800–adenomioz–problemn–pitanny–likuvannya [in Ukrainian].
Andreev, T.S., Kleimenova, A.O., Drobintseva, VO., & Polyakova, I.M. (2019). Signal molecules in volved in the fermatio of new nerve end ingsin endometriosis (literature review.). Swing Scientific Results of Biomedical Research, 5.1, 94-107.
Ahmed, S., Zimba, O., & Gasparyan, A.Y. (2020). Thrombosis in Coronavirus disease 2019 (COVID–19) through the prism of Virchow’s triad. Clin. Rheumatol., 39, 2529-2543. DOI: 10.1007/s10067–020–05275–1.
Brandon, M.H., Vikse, J., Benoit, S., Favaloro, E.J., & Lippi, G. (2020). Hyperinflammation and derangement of renin–angiotensin–aldosterone system in COVID–19: A novel hypothesis for clinically suspected hypercoagulopathy and microvascular immunothrombosis. Clin. Chim. Acta., 507, 167-173. DOI: 10.1016/j.cca.2020.04.027.
COVID–19 rapid guideline: managing the long–term effects of COVID–19. NICE guideline [NG 188] Published date, 18 December 2020. Retrieved from: htts://www.nice.org.uk/guidance/ng188.
Bobritskaya, V.V., & Chernyak, O.L. (2018). Elimination of endothelial dysfunction in the pathogeenec mechanism of infertility. Obstetrics Gynecology Genetics, 4.2, 31-38.
Cuevas, M., Cruz, M.L., Ramirez, A.R. , Flores, I., Thompson, K.J., Bayona, M., Vernon, M.W., & Appleyard, C.B. (2018). Stress During Development of Experimental Endometriosis Influences Nerve Growth and Disease Progression. Reprod. Sci., 25(3), 347-357. DOI: 10.1177/1933719117737846. Epub 2017 Nov 6.
Harmsen, M.J., Wong, C.F.C., Mijatovic, V., Griffioen, A.W., Groenman, F., Hehenkamp, W.J.K., Judith, A.F., & Huirne J.A.F. (2019). Role of angiogenesis in adenomyosis–associated abnormal uterine bleeding and subfertility: a systematic review. Hum. Reprod. Update., 11, 25(5), 647-671. DOI: 10.1093/humupd/dmz024.
Yang, B., Wang, L., Wan, X., Li, Y., Yu, X., Qin, Y., Luo, Y., ... Huang, O. (2017). Elevated plasma levels of lysophosphatidic acid and aberrant expression of lysophosphatidic acid receptors in adenomyosis. BMC Womens Health, 17(1), 118. DOI: 10.1186/s12905–017–0474–z.
Van den Bosch, T., de Bruijn, A.M., de Leeuw, R.A. , Dueholm, M., Exacoustos, C., Valentin, L., Bourne,T., ... Huirne, J.A.F. (2019). Sonographic classification and reporting system for diagnosing adenomyosis. Ultrasound Obstet. Gynecol., 53(5), 576-582. DOI: 10.1002/uog.19096.
De Bruijn, A.M., Smink, M., Hehenkamp, W.J.K., Nijenhuis, R.J., Smeets, A.J., Boekkooi, F., Reuwer, P.J.H.M., ... Lohle, P.N.M. (2017). Uterine Artery Embolization for Symptomatic Adenomyosis: 7–Year Clinical Follow–up Using UFS–Qol Questionnaire. Cardiovasc. Intervent. Radiol., 40(9), 1344–1350. DOI: 10.1007/s00270–017–1686–1. Epub 2017 May 17.
Pontis, A., D'Alterio, M.N. , Pirarba, S. , de Angelis, C. , Tinelli, R., & Angioni, S. (2016). Adenomyosis: a systematic review of medical treatment . Gynecol. Endocrinol., 32(9), 696-700. DOI: 10.1080/09513590.2016.1197200. Epub 2016 Jul 5.
Gustafson, D., Raju, S., Wu, R., Ching, C., Veitch, Sh., Rathnakumar, K., Boudreau, E., ... Fish, J.E. (2020). Overcoming Barriers: The Endothelium As a Linchpin of Coronavirus Disease 2019 Pathogenesis? Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol., 40(8), 1818-1829. DOI: 10.1161/ATVBAHA.120.314558.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
