РОЗРИВ МАТКИ – КОЖНИЙ ВИПАДОК МАЄ СВОЮ ІСТОРІЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13454Ключові слова:
розрив матки, рубець на матці, діагностика, лікуванняАнотація
Мета дослідження – аналіз частоти розриву матки у жінок, які перенесли консервативну міомектомію, та оцінка ефективності системи клінічного моніторингу на прегравідарному та інтрагравідарному етапах.
Матеріали та методи. Дослідження виконано на базі обласного перинатального центру та міського пологового будинку № 5 (м. Одеса) впродовж 2016-2021 рр. Проаналізовано 2633 історії вагітностей жінок з рубцем на матці, з яких у 1798 випадках рубець утворився після кесаревого розтину, а у 835 – після консервативної міомектомії. Визначено частоту розриву матки та загрозливих для життя породіллі станів (near miss). Проведений аналіз відповідності програми обстеження вагітних чинним клінічним протоколам. Статистичну обробку проведено параметричними методами за допомогою програмного забезпечення MS Excel (Microsoft Inc., США).
Результати досліджень та їх обговорення. Середній вік жінок склав (39,6±0,7) року. Частота розриву матки у вагітних із рубцем на матці після кесаревого розтину склала 0,2 %, після консервативної міомектомії – 0,1 %. Чинниками ризику для розриву матки були вік пацієнтки старше 35 років, наявність повторних вагітностей в анамнезі, похибки в реалізації плану ведення вагітної у І–ІІ триместрах. Повноцінний ультрасонографічний моніторинг проводили лише у 2 (40,0 %) із 5 хворих, соногістерографію – лише в одному випадку (20,0 %).
Висновки. Частота розриву матки після консервативної міомектомії не перевищує 0,1 %, після кесаревого розтину – 0,2 %. Наявність розриву матки в анамнезі не є протипоказанням до реалізації репродуктивної функції в подальшому. Одним із чинників ризику розриву матки у жінок, що перенесли операційні втручання на матці, є низький комплаєнс щодо заходів клінічного моніторингу функціонального стану післяопераційного рубця впродовж вагітності.
Посилання
Tanos, V., & Toney, Z.A. (2019). Uterine scar rupture – Prediction, prevention, diagnosis, and management. Best Pract Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 59, 115-131. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2019.01.009. PMID: 30837118.
Habeš, D., Střecha, M., Kalousek, I., & Kestřánek, J. (2019). Uterine rupture during pregnancy. Ceska Gynekol., 84(5), 345-350. PMID: 31826631.
Frank, Z.C., & Caughey, A.B. (2018). Pregnancy in Women With a History of Uterine Rupture. Obstet. Gynecol. Surv., 73 (12), 703-708. DOI: 10.1097/OGX.0000000000000624. PMID: 30572347.
Bhave Chittawar, P., Franik, S., Pouwer, A.W., & Farquhar, C. (2014). Minimally invasive surgical techniques versus open myomectomy for uterine fibroids. Cochrane Database Syst. Rev., 21(10), CD004638. DOI: 10.1002/14651858.CD004638.pub3. PMID: 25331441.
Kim, H.S., Oh, S.Y., Choi, S.J., Park, H.S., Cho. G.J., Chung, J.H., Seo, Y.S., ... & Hwang, H.S. (2016). Uterine rupture in pregnancies following myomectomy: A multicenter case series. Obstet. Gynecol. Sci., 59(6), 454-462. DOI: 10.5468/ogs.2016.59.6.454. Epub 2016 Nov 15. PMID: 27896247; PMCID: PMC5120064.
Delecour, L., Rudigoz, R.C., Dubernard, G., & Huissoud, C. (2018). Pregnancy and delivery after complete uterine rupture. J. Gynecol. Obstet. Hum. Reprod., 47(1), 23-28. DOI: 10.1016/j.jogoh.2017.10.004. Epub 2017 Nov 3. PMID: 29081353.
Kacperczyk, J., Bartnik, P., Romejko-Wolniewicz, E., & Dobrowolska-Redo, A. (2016). Postmyomectomic Uterine Rupture Despite Cesarean Section. Anticancer. Res., 36(3), 1011-3. PMID: 26976991.
Guideline for the Management of (Suspected) Rupture of the Uterus. Retrieved from: https://nhslguidelines.scot.nhs.uk/media/1985/uterine-rupture-suspected-april-2021.pdf.
Lumala, A., & Atwijukire, V. (2021). Non-haemorrhagic uterine rupture at 28 weeks of pregnancy following previous caesarean section: a case report. BMC Pregnancy Childbirth., 24; 21(1), 529. DOI: 10.1186/s12884-021-03990-4. PMID: 34303352; PMCID: PMC8310592.
Tinelli, A., Kosmas, I.P., Carugno, J.T., Carp, H., Malvasi, A., Cohen, S.B., Laganà, A.S., … & Vimercati, A. (2022). Uterine rupture during pregnancy: The URIDA (uterine rupture international data acquisition) study. Int. J. Gynaecol. Obstet., 157(1), 76-84. DOI: 10.1002/ijgo.13810. PMID: 34197642.
Charach, R., & Sheiner, E. (2013). Risk factors for peripartum hysterectomy following uterine rupture. J. Matern. Fetal. Neonatal Med., 26(12), 1196-1200. DOI: 10.3109/14767058.2013.771165. Epub 2013 Mar 19. PMID: 23356737.
Chiossi, G., Dapos;Amico, R., Tramontano, A.L., Sampogna, V., Laghi, V., & Facchinetti, F. (2021). Prevalence of uterine rupture among women with one prior low transverse cesarean and women with unscarred uterus undergoing labor induction with PGE2: A systematic review and meta-analysis. PLoS One., 16(7), e0253957. DOI: 10.1371/journal.pone.0253957. PMID: 34228760; PMCID: PMC8259955.
NIH Consensus Development Conference Statement on Vaginal Birth After Cesarean: New Insights. Retrieved from: https://consensus.nih.gov/2010/images/vbac/vbac_statement.pdf.
Birth after Previous Caesarean Birth (Green-top Guideline No. 45). Retrieved from: https://www.rcog.org.uk/guidance/browse-all-guidance/green-top-guidelines/birth-after-previous-caesarean-birth-green-top-guideline-no-45/.
Babienko, V.V., Mokienko, A.V., & Levkovska, V.Y. (2022). Biostatystica – Biostatistics. Odesa: Pres-kuryer [in Ukrainian].
Zhelezov, D., & Savenko, T. (2021). Systema hemostazu ta formuvannia rubtsia na mattsi u zhinok, shcho perenesly konservatyvnu miomektomiiu [The system of hemostasis and the formation of a scar on the uterus in women who underwent conservative myomectomy]. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu – Bulletin of the Vinnytsia National Medical University, 2. 201-204 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
