ПЕРИНАТАЛЬНІ РИЗИКИ В ЧАС ГЛОБАЛЬНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ: СПОСТЕРЕЖЕННЯ В АНТЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13449Ключові слова:
перинатальні ризики, спостереження в антенатальному періоді, вагітність, ускладнення, доплерометрія, матково-плацентарний кровообігАнотація
Мета дослідження – пошук прогностичних критеріїв розвитку плацентарної дисфункції в умовах глобальних цивілізаційних викликів шляхом визначення особливостей динаміки показників доплерометрії в процесі антенатального розвитку плода.
Матеріали і методи. Було проведено обстеження 32 вагітних з одноплідною вагітністю та встановленою плацентарною дисфункцією, які були внутрішньо переміщеними особами внаслідок військових дій на Сході та Півдні України. Контрольну групу склали 27 здорових вагітних. Стан внутрішньоутробного плода оцінювали за даними кардіотокографії та ультразвукового дослідження, при якому визначали біометричні показники плода, плацентометрію, біофізичний профіль плода в терміні 25–28, 29–32 та 33–36 тижнів вагітності на апараті УЗД «Toshiba Applio MX SSA-780A» (Японія).
Результати дослідження та їх обговорення. Первинною ланкою розвитку плацентарної дисфункції та ЗРП здебільшого протягом другої половини вагітності стало порушення матково-плацентарного кровотоку. Загалом, аналіз параметрів доплерометрії в судинах системи «мати-плацента-плід» виявив порушення кровотоку в основній клінічній групі вагітних, що найчастіше проявлялося первинним підвищенням індексів периферичного опору в досліджуваних судинах. Дослідження кровотоку в пуповині та мозкових судинах плода набуває великого діагностичного та прогностичного значення лише з 22–24 тижня вагітності. Зміни кровотоку в пуповині плода, які характеризуються зниженням діастолічного компоненту кровотоку, та, відповідно, ростом пульсаційного індексу та індексу резистентності, відображають ступінь порушення плодової гемодинаміки. Тобто патологічні зміни показників діастолічного компоненту кровотоку, систоло-діастолічного співвідношення, індексу резистентності та пульсаційного індексу є найбільш ранньою ознакою порушення кровотоку у фетоплацентарній системі. А зниження церебро-плацентарного індексу менше 1 свідчить про перерозподіл кровотоку і порушення плацентарного кровообігу. В цілому, доплерометрична оцінка кровотоку в артеріях плодово-плацентарного комплексу дає змогу неінвазивно і швидко визначити ступінь порушення функціонального стану фето-плацентарної системи плода при його патологічних станах (хронічній гіпоксії, затримці росту, плацентарній дисфункції тощо) оцінити ступінь його порушень та провести своєчасну корекцію.
Висновки. В умовах глобальних впливів на розвиток вагітності (під дією стресу, порушення харчування, режиму, енергетичного та екологічного дефіциту) у вагітних спостерігаються ранні порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку, що проявляється фето-плацентарною дисфункцією. Доплерометрична оцінка кровотоку в артеріях матково-плацентарного комплексу та середньо-мозковій артерії плода дозволяє швидко та якісно оцінити ступінь порушення функціонального стану фето-плацентарної системи плода при його патологічних станах шляхом оцінки індексів резистентності та їх співвідношення.
Посилання
Sadigov, R. (2022). Rapid Growth of the World Population and Its Socioeconomic Results. The Scientific World Journal, 2022. DOI: 10.1155/2022/8110229.
Kickbusch, I., & Liu, A. (2022). Global health diplomacy—reconstructing power and governance. The Lancet, 399(10341), 2156-2166. DOI: 10.1016/S0140-6736(22)00583-9.
Klyuchnyk, R.M. (2020). Hlobalni problemy suchasnosti: ekonomichnyy vymir [Global issues contemporary: economic dimension]. Akademichnyy ohlyad – Academy Review, 1(52), 5-12 [in Ukrainian]. DOI: 10.32342/2074-5354-2020-1-52-1.
Masyan, A. (2022). Informatsiyne suspilstvo ta hlobalni problemy suchasnosti [Information society and global problems of our time]. Filosofski ta metodolohichni problemy prava – Philosophical and Methodological Problems of Law, 1(23), 44-49 [in Ukrainian]. DOI: 10.33270/01222302.44.
Plakhotnik, O., & Pavlenko, A. (2022). Vplyv hlobalizatsiyi na rozvytok svitovoyi ekonomiky ta ekonomiky Ukrayiny [Impact of globalization on the development of the world economy and economy of Ukraine]. Ekonomika ta derzhava – Economy and the State, 5, 62-67 [in Ukrainian]. DOI: 10.32702/2306-6806.2022.5.62.
Lyvdar, M.V., Yarosevich, N.B., & Stepanova, A.V. (2019). Demohrafichna sytuatsiya v Ukrayini: problemy ta shlyakhy yikh vyrishennya [Demographic situation in Ukraine: problems and the ways of its solution]. Pryazovskyy ekonomichnyy visnyk – Pryazovskyi Economic Herald, 6(17) [in Ukrainian]. DOI: 10.32840/2522-4263/2019-6-55.
Bilenko, О., & Gorban, S. (2022). Demohrafichna sytuatsiya v Ukrayini: suchasnyy stan ta novitni problemy [Demographic situation in Ukraine: current state and latest problems]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy. [Electronic resource], 1. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=9887 (Accessed 01 Nov 2022) [in Ukrainian]. DOI: 10.32702/2307-2105-2022.1.78.
Doronina, O., Mazur, H., Klymchuk, O., & Yakymova, N. (2021). Rol sotsialno-demohrafichnoho prohnozu dlya realizatsiyi stratehiyi ekonomichnoho rozvytku [The social-demographic forecast's role for the economic development strategy's realization]. Ekonomika ta derzhava – Economy and the State, 3, 14-17 [in Ukrainian]. DOI: 10.32702/2306-6806.2021.3.14.
Kurylo, I.O. (2020). Demohrafichne starinnya v stolytsi Ukrayiny, yoho osoblyvosti ta suchasni vyklyky [Demographic Aging in the Capital of Ukraine, its Features and Modern Challenges]. Demohrafichne starinnya v stolytsi Ukrayiny, yoho osoblyvosti ta suchasni vyklyky – Demography and Social Economy, 3(41), 17-36 [in Ukrainian]. DOI: 10.15407/dse2020.03.017.
Hladun, O., Aksonova, S., Havrylyuk, O., Hnatyuk, T., Krimer, B., Kurylo, I., ... & Shevchuk, P. (2020). Naselennya Ukrayiny. Demohrafichni tendentsiyi v Ukrayini u 2002–2019 rr. Kyyiv [Population of Ukraine. Demographic trends in Ukraine in 2002–2019. Kyiv]. Instytut demohrafiyi ta sotsialnykh doslidzhen imeni M.V. Ptukhy – Institute of Demography and Social Research Named After M.V. Ptukhy [in Ukrainian].
Koryahina, T.V., Cherba, V.M., & Taranenko, V.Ye. (2020). Vplyv starinnya naselennya na sotsialno-ekonomichnyy rozvytok krayiny – Impact of population aging on social-economic development of the country. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi – Problems of Systemic Approach in the Economy, 1(75), 40-46 [in Ukrainian]. DOI: 10.32782/2520-2200/2020-1-29.
Segida, K., & Karaichentseva, G. (2021). Vnutrishni chynnyky heodemohrafichnoho protsesu (na prykladi narodzhuvanosti v rehionakh Ukrayiny) [Internal factors of the geodemographic process (on the example of birth rates in the regions of Ukraine)]. Heohrafichnyy zhurnal lyudyny – Human Geography Journal, 30, 85-94 [in Ukrainian]. DOI: 10.26565/2076-1333-2021-30-09.
. ALYANS HROMADSKOHO ZDOROVYA: vidpovid na vyklyky, yaki sprychynyla ahresiya RF v Ukrayini(sytuatsiynyy zvit stanom na 14.03.2022) [Elektronnyy resurs] – PUBLIC HEALTH ALLIANCE: response to the challenges caused by the aggression of the Russian Federation in Ukraine (situational report as of 03/14/2022) [Electronic resource]. Retrieved from: https://www.eatg.org/wp-content/uploads/2022/03/sitrep-war-2022-2.pdf [in Ukrainian].
Stoika, R., Gudimchuk, N., Shcherbata, H.R., Zaraisky, A., Shcheglovitov, O., Kozorovitskiy, Y., & Korolchuk, V. (2022). The voices of Ukrainian and Russian scientists. Cell, 185(8), 1283-1286. DOI: 10.1016/j.cell.2022.03.036.
Matsuura, H. (2022). Russia’s invasion of Ukraine and the future demographic crisis. Biodemography and Social Biology, 67(1), 1-2. DOI: 10.1080/19485565.2022.2061524.
Gutor, T.G., Zaremba, N.I., Kovalska, O.R., Moskviak-Lesniak, D.J., Gerasymovych, I.M., Kobyletskyy, O.J., & Nahurna, Y.V. (2021). Comparative analysis of the main social health determinants of life expectancy and infant mortality in Ukraine and Poland. Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 74(3, 2), 750-755.
Rynhach, N.O., & Moiseenko, R.O. (2019). Calculation of loss of child mortality in ukraine as an instrument for estimation of achievements of sustainable development goals in Ukraine. Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 72(5, 2), 1145-1149.
Mogilevkina, I., Gurianov, V., & Lindmark, G. (2022). Effectiveness of emergency obstetric care training at the regional level in Ukraine: a non-randomized controlled trial. BMC Pregnancy and Childbirth, 22(1), 1-11. DOI: 10.1186/s12884-022-04458-9.
Audette, M.C., & Kingdom, J.C. (2018). Screening for fetal growth restriction and placental insufficiency. In Seminars in Fetal and Neonatal Medicine, 23(2), 119-125.
Aplin, J.D., Myers, J.E., Timms, K., & Westwood, M. (2020). Tracking placental development in health and disease. Nature Reviews Endocrinology, 16(9), 479-494. DOI: 10.1038/s41574-020-0372-6.
Turco, M.Y., & Moffett, A. (2019). Development of the human placenta. Development, 146(22), dev163428. DOI: 10.1242/dev.163428.
David, A.L., & Spencer, R.N. (2022). Clinical Assessment of Fetal Well-Being and Fetal Safety Indicators. The Journal of Clinical Pharmacology, 62, S67-S78. DOI: 10.1002/jcph.2126.
Shojaei, S., Ali, M.S., Suresh, M., Upreti, T., Mogourian, V., Helewa, M., & Labouta, H.I. (2021). Dynamic placenta-on-a-chip model for fetal risk assessment of nanoparticles intended to treat pregnancy-associated diseases. Biochimica et Biophysica Acta (BBA)-Molecular Basis of Disease, 1867(7), 166131. DOI: 10.1016/j.bbadis.2021.166131.
Lyubomirskaya, K., Krut, Y.Y., Sergeyeva, L., Khmil, S., Lototska, O., Petrenko, N., & Kamyshnyi, A. (2020). Preterm premature rupture of membranes: prediction of risks in women of Zaporizhzhia region of Ukraine. Polski Merkuriusz Lekarski: Organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiego, 48(288), 399-405.
Heryak, S., Petrenko, N., & Dobrianska, V. (2020). Prevention of perinatal complications in pregnant women with chronic papillomavirus infection. Polski Merkuriusz Lekarski: Organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiego, 48(285), 157-161.
Wilson, R.D. (2019). Antenatal Fetal Assessment: 75 Years Later (1945-2019). Journal of obstetrics and gynaecology Canada: JOGC= Journal d'obstetrique et gynecologie du Canada: JOGC, 41, S276-S280. DOI: 10.1016/j.jogc.2019.09.003.
Self, A., & Papageorghiou, A.T. (2021). Ultrasound Diagnosis of the Small and Large Fetus. Obstetrics and Gynecology Clinics, 48(2), 339-357. DOI: 10.1016/j.ogc.2021.03.003.
Huang, L., Huang, D., Wang, H., Zhang, X., Yu, H., & Yang, P. (2020). Antenatal predictors of intestinal pathologies in fetal bowel dilatation. Journal of Paediatrics and Child Health, 56(7), 1097-1100. DOI: 10.1111/jpc.14825.
Heuser, C.C. (2020). Physiology of Fetal Heart Rate Monitoring. Clinical Obstetrics and Gynecology, 63(3), 607-615. DOI: 10.1097/GRF.0000000000000553.
Jaiman, S., Romero, R., Pacora, P., Jung, E.J., Kacerovsky, M., Bhatti, G., Yeo, L., & Hsu, C.D. (2020). Placental delayed villous maturation is associated with evidence of chronic fetal hypoxia. Journal of Perinatal Medicine, 48(5), 516-518. DOI: 10.1515/jpm-2020-0014.
American College of Obstetricians and Gynecologists (2021). Antepartum fetal surveillance: ACOG practice bulletin, number 229. Obstetrics and Gynecology, 137(6), e116-e127. DOI: 10.1097/AOG.0000000000004410.
Figueras, F., Caradeux, J., Crispi, F., Eixarch, E., Peguero, A., & Gratacos, E. (2018). Diagnosis and surveillance of late-onset fetal growth restriction. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 218(2), S790-S802. DOI: 10.1016/j.ajog.2017.12.003.
Lees, C., Romero, R., Stampalija, T., Dall’Asta, A., DeVore, G., Prefumo, F., ... & Hecher, K. (2022). Clinical Opinion: the diagnosis and management of suspected fetal growth restriction: an evidence-based approach. American Journal of Obstetrics and Gynecology. DOI: 10.1016/j.ajog.2021.11.1357.
Salomon, L.J., Alfirevic, Z., Da Silva Costa, F., Deter, R.L., Figueras, F., Ghi, T.A., ... & Yeo, G. (2019). ISUOG Practice Guidelines: ultrasound assessment of fetal biometry and growth. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 53(6), 715-723. DOI: 10.1002/uog.20272.
Seravalli, V., Di Tommaso, M., & Petraglia, F. (2018). Managing fetal growth restriction: surveillance tests and their interpretation. Minerva Ginecologica, 71(2), 81-90. DOI: 10.23736/s0026-4784.18.04323-x.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
