ЗАСТОСУВАННЯ АРТ-ТЕРАПІЇ В «АСТМА-ШКОЛІ» В ПІДЛІТКІВ ІЗ НЕКОНТРОЛЬОВАНОЮ ТА ЧАСТКОВО КОНТРОЛЬОВАНОЮ БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13256Ключові слова:
бронхіальна астма, діти, тривога, арт-терапіяАнотація
Мета дослідження – підвищити ефективність надання медичної допомоги дітям з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей дитини, конституційно-соматичних особливостей організму та його адаптаційні можливості.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 38 дітей (від 11 до 15 років), хворих на бронхіальну астму, які перебували в алергологічному відділенні обласної дитячої лікарні. Усіх дітей опитали за опитувальником контролю астми (ACQ-5), особистим опитувальником EPI Айзенка, опитувальником Філліпса, тестом Спілбергера. Для виправлення проблем, які виникли у пацієнтів підліткового віку, ми створили модифіковану версію Astma School (Школи Астми) і поєднали її з арт-терапією, елементами методів нейролінгвістичного програмування, танцювально-моторної терапії, а також використали творчу візуалізацію та тілесно-орієнтовану психотерапію.
Результати дослідження та їх обговорення. Комплекс арт-терапії, доданий до стандартної терапії, позитивно вплинув на рівень керованості БА та знизив особистісну та ситуативну тривожність у дітей. Під час навчання правильному диханню за допомогою арт-терапії у хворих на БА відбулося зниження тривожності: особистісної на 58,33 %, проти 10,53 % у протокольному лікуванні, ситуативної на 66,67 % проти 10,53 % і покращився контроль над хворобою, порівняно з початковим рівнем 75,00 % проти 42,11 %. Отримані дані достовірно (p <0,05) відображають вищу ефективність додаткового симптоматичного лікування.
Висновок. Доведено, що корекція терапії БА з урахуванням індивідуальних особливостей психосоматичного стану хворого сприяє підвищенню ефективності лікування.
Посилання
Szefler, S.J., Fitzgerald, D.A., Adachi, Y., Doull, I.J., Fischer, G.B., Fletcher, M., Hong, J., García-Marcos, L., Pedersen, S., Østrem, A., Sly, P. D., Williams, S., Winders, T., Zar, H.J., Bush, A., & Lenney, W. (2020). A worldwide charter for all children with asthma. Pediatric Pulmonology, 55 (5), 1282-1292. https://doi.org/10.1002/ppul.24713
Harris, K., Kneale, D., Lasserson, T.J., McDonald, V.M., Grigg, J., & Thomas, J. (2019). School-based self-management interventions for asthma in children and adolescents: a mixed methods systematic review. Cochrane Database Syst Rev. 28;1(1):CD011651. doi: 10.1002/14651858.CD011651.pub2. PMID: 30687940; PMCID: PMC6353176.
Global Initiative for Asthma. Global Strategy for Asthma Management and Prevention. Available at: http://www.ginasthma.org.
Kelada, L., Molloy, C.J., Hibbert, P., Wiles, L.K., Gardner, C., Klineberg, E., Braithwaite, J., & Jaffe, A. (2021). Child and caregiver experiences and perceptions of asthma self-management. NPJ Prim. Care Respir. Med., 31 (1), 42. DOI: 10.1038/s41533-021-00253-9. PMID: 34504105; PMCID: PMC8429661.
Anderson, G., Berk, M., Dean, O., Moylan, S., Maes, M. (2014). Role of immune–inflammatory and oxidative and nitrosative stress pathways in the etiology of depression: therapeutic implications. CNS Drugs., 28, 1-10.
Weinstein, S.M., Pugach, O., Rosales, G., Mosnaim, G.S., Orozco, K., Pappalardo, A.A., & Martin, M.A. (2021). Psychosocial Moderators and Outcomes of a Randomized Effectiveness Trial for Child Asthma. J. Pediatr. Psychol. 46 (6), 673-687. DOI: 10.1093/jpepsy/jsab011. PMID: 33616185; PMCID: PMC8291673.
Lanz, M.J., Gilbert, I., Szefler, S.J., & Murphy, K.R. (2019). Can early intervention in pediatric asthma improve long-term outcomes? A question that needs an answer. Pediatr. Pulmonol., 54 (3), 348-357. DOI: 10.1002/ppul.24224. Epub 2019 Jan 4. PMID: 30609252; PMCID: PMC6590791.
Krouse, R.Z., Sorkness, C.A., Wildfire, J.J., Calatroni, A., Gruchalla, R., Hershey G.K.K., Kattan, M., Liu, A.H., Makhija, M., Teach, S.J., West, J.B., Wood, R.A., Zoratti, E.M., Gergen, P.J. (2017). Minimally important differences and risk levels for the Composite Asthma Severity Index. J. Allergy Clin. Immunol., 139 (3), 1052-1055. DOI: 10.1016/j.jaci.2016.08.041. Epub 2016 Oct 12. PMID: 27744028; PMCID: PMC5342920.
Burbela, E.I., Volyanska, L.A., Stecenko, V.V., Kozak, D.V. (2016). Efektyvnist neytralizatsiyi tryvohy u ditei, khvorykh na bronkhialnu astmu [Effectiveness of anxiety neutralization in children with bronchial asthma]. Herald of Scientific Research, 3, 33-35 [in Ukrainian].
Chipps, B.E., Bacharier, L.B., Farrar, J.R., Jackson, D.J., Murphy, K.R., Phipatanakul, W., Szefler, S.J., Teague, W.G., Zeiger, R.S. (2018). The pediatric asthma yardstick: Practical recommendations for a sustained step-up in asthma therapy for children with inadequately controlled asthma. Ann. Allergy Asthma Immunol. 120 (6), 559-579.e11.
DOI: 10.1016/j.anai.2018.04.002. Epub 2018 Apr 10. PMID: 29653238.
Order of the Ukraine Health Ministry No. 2856 "On approval of the Unified clinical protocol of primary and secondary (specialized) medical care "Bronchial asthma in children". Access mode https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2856282-21#Text
Meltzer, E.O., Busse, W.W., Wenzel, S.E., Belozeroff, V., Weng, H.H., Feng, J., Chon, Y., Chiou, C.F., Globe, D., & Lin, S.L. (2011). Use of the Asthma Control Questionnaire to predict future risk of asthma exacerbation. J. Allergy Clin. Immunol. 127(1):167-72. DOI: 10.1016/j.jaci.2010.08.042. Epub 2010 Nov 18. PMID: 21093024.
Bryant-Stephens, T., Kenyon, C., Apter, A.J., Wolk, C., Williams, Y. S., Localio, R., Toussaint, K., Hui, A., West, C., Stewart, Y., McGinnis, S., Gutierrez, M., & Beidas, R. (2020). Creating a community-based comprehensive intervention to improve asthma control in a low-income, low-resourced community. The Journal of Asthma: Official Journal of the Association for the Care of Asthma, 57 (8), 820-828. https://doi.org/10.1080/02770903.2019.1619083
Sims, E.J., Price, D., Haughney, J., Ryan, D., Thomas, M. (2011). Current control and future risk in asthma management. Allergy Asthma Immunol Res., 3 (4), 217-225. DOI: 10.4168/aair.2011.3.4.217. Epub 2011 Sep 21. PMID: 21966601; PMCID: PMC3178819.
Beuther, D.A., Murphy, K.R., Zeiger, R.S., Wise, R.A., McCann, W., Reibman, J., George, M., Gilbert, I., Eudicone, J.M, Gandhi, H.N., Ross, M., Coyne, K.S., & Chipps, B. (2022). Asthma Impairment and Risk Questionnaire (AIRQ) Control Level Predicts Future Risk of Asthma Exacerbations. J Allergy Clin Immunol Pract., 20, S2213-2198(22)00822-4. doi: 10.1016/j.jaip.2022.08.017. Epub ahead of print. PMID: 35998877.
Thomas, M., Kay, S., Pike, J., Williams, A., Rosenzweig, J.R., Hillyer, E.V., Price, D. (2009). The Asthma Control Test (ACT) as a predictor of GINA guideline-defined asthma control: analysis of a multinational cross-sectional survey. Prim. Care Respir. J. 18 (1), 41-49. DOI: 10.4104/pcrj.2009.00010. PMID: 19240948; PMCID: PMC6619040.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
