РІВЕНЬ ВІТАМІНУ D У ДІТЕЙ З ОЗНАКАМИ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13255Ключові слова:
діти, COVID-19, вітамін DАнотація
Мета дослідження – вивчення вітамін D-статусу в дітей з ознаками COVID-19 та його зв’язку з тяжкістю захворювання.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 73 дітей віком від 6 до 18 років, серед яких 45 осіб були з клінічними проявами лабораторно підтвердженої SARS-CoV-2 інфекції та 28 дітей без ознак COVID-захворювання. Оцінено клінічний перебіг захворювання та лабораторні показники (С-реактивний білок, ШОЕ, D-димер). За тяжкістю перебігу захворювання сформовано 2 групи: 17 дітей із легким перебігом COVID-19 склали першу групу, 28 пацієнтів із середньотяжким та тяжким перебігом захворювання – другу групу. Діти без будь-яких проявів інфекційних захворювань (28 осіб) склали контрольну групу. Всім дітям проведено визначення рівня 25-ОН вітаміну D (Accu Bind ELISA Microwells). Оптимальний рівень вітаміну D розцінювали при показниках 30–100 нг/мл, недостатність вітаміну D – при 20–30 нг/мл, дефіцит вітаміну D – при концентрації менше 20 нг/мл. Статистичний аналіз проводили за допомогою програми «Stat Plus» (обчислювали критерій Шапіро–Вілка, mean±SD при правильному розподілі ознаки; медіану, верхній та нижній квартилі при її неправильному розподілі, критерій χ2, критерій Крускала–Уолліса, коефіцієнт кореляції.
Результати дослідження та їх обговорення. У більшості пацієнтів із COVID-19 спостерігали підвищення температури, у дітей із легким перебігом переважала субфебрильна температура, у дітей другої групи температура була вищою за 38 °С. Субфебрильну температуру тіла відмічали у 88,2 % дітей із легким перебігом COVID-19 та у 3,7 % дітей другої групи (р<0,05, χ2=32,2, статистично достовірна відмінність). Водночас гіпертермія понад 38 °С спостерігалася у 92,6 % пацієнтів із середньотяжким та тяжким перебігом, причому в дітей першої групи температура тіла не піднімалась вище 38 °С, (р<0,05, χ2=35,4, статистично достовірна відмінність). Середня тривалість лікування була вищою в 1,5 раза у другій групі дітей.
Встановлено зниження середніх значень вітаміну D у пацієнтів із COVID-19 порівняно з контрольною групою, причому спостережено зменшення концентрації вітаміну D в сироватці крові пацієнтів на фоні зростання тяжкості перебігу захворювання. У дітей із COVID-19 при оптимальному рівні вітаміну D відмічено нижчі показники ШОЕ, СРБ та С-димеру, ніж у дітей із недостатністю та дефіцитом цього вітаміну. Встановлено негативний середньої сили кореляційний зв’язок між рівнем вітаміну D та показниками ШОЕ, СРБ та D-димеру.
Висновки. Тяжкий перебіг COVID-19 характеризується більшою тривалістю та вираженістю гіпертермічного синдрому, тривалим лікуванням, вищими показниками СРБ, ШОЕ, D-димеру та зниженням рівня вітаміну D.
Посилання
Karimian P., Tahami M., Sayyahfar S., Delaware M. (2022). Vitamin D and COVID-19 in children. Eur. J. Transl. Myol., 32 (2), 10453, DOI: 10.4081/ejtm.2022.10453
Bouillon R., Marcocci C., Carmeliet G. & Bilezikian J . (2019). Skeletal and extraskeletal actions of vitamin D: Current evidence and outstanding questions. Endocr. Rev., 40 (4). 1109-1151. DOI:10.1210/er.2018-00126
Wang T.Т., Nestel F.Р., Bourdeau V. & White J. (2004.) Cutting edge: 1,25-dihydroxyvitamin D3 is a direct inducer of antimicrobial peptide gene expression. J. Immunol., 173 (5), 2909-2912. DOI: 10.4049/jimmunol.173.5.2909
Barlow P.G., Svoboda P., Mackellar A. & Donis R. (2011). Antiviral activity and increased host defense against influenza infection elicited by the human Cathelicidin LL-37. PLoS ONE, 6 (10), e25333. DOI: 10.1371/journal.pone.0025333
Kaufman, H.W., Niles, J.K., Kroll, M.H., Bi, C., & Holick, M.F. (2020). SARS-CoV-2 positivity rates associated with circulating 25-hydroxyvitamin D levels. PLoS ONE, 15 (9), e0239252 . DOI: 10.1371/journal.pone.0239252
Kramarev, S.O., & Zakordonets, L.V. (2021). Modern views on the role of vitamin D in the child’s immune system. CHILD HEALTH, 16 (1), 89-98.
Mailhot, G., & Whitе, J.H. (2020). Vitamin D and immunity in infants and children. Nutrients, 12 (5), 1233. DOI: 10.3390/nu12051233.
Holick, M., Binkley, N, Bischoff-Ferrari, H., Gordon, C., Hanley, D. & Weaver C. (2011). Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 96 (7), 1911-1930. DOI: 10.1210/jc.2011-0385
Saleem, H., Rahman, J., Aslam, N., & Khan, S. (2020). Coronavirus disease 2019 (COVID-19) in children: Vulnerable or spared? A systematic review. Cureus, 12 (5), e8207. DOI:10.7759/cureus.8207
Bayramoğlu, E., Akkoç, G., Ağbaş, A., Akgün, O., Yurdakul, K., Duru H., & Elevli M. (2021).. .The association between vitamin D levels and the clinical severity and inflammation markers in pediatric COVID-19 patients: single-center experience from a pandemic hospital. Eur J Pediatr., 180 (8), 2699-2705. DOI: 10.1007/s00431-021-04030-1
Speeckaert, M., Speeckaert, R., & Delanghe, J. (2021). The biologic importance of the vitamin D binding protein polymorphism in pediatric COVID-19 patients. Eur J Pediatr., 180 (8), 2707-2708.. DOI: 10.1007/s00431-021-04.11.0-2
Speeckaert, M.M., & Delanghe, J.R. (2021). Contribution of vitamin D-binding protein polymorphism to susceptibility and outcome of COVID-19 patients. J. Nutr. 151 (8), 2498-2499. DOI: 10.1093/jn/nxab234
Speechaert, M., , J. (2021). Vitamin D binding protein and its polymorphisms may explain the link between vitamin D deficienc and COVID-19. Sciense Progress, 104 (4), 1-4. DOI: 10.1177/00368504211053510
Teama, M., Abdelhakam, D., Elmohamadi, M., Badr, F. (2021). Vitamin D deficiency as a predictor of severity in patients with COVID-19 infection. Science Progress, 104 (3), 1-14. DOI: 00368504211036854
Carpagnano, G., Lecce, V., Quarant, V., Zito, A., Buonamico, E., Gioia, G., Valerio, V., & Resta O. (2021). Vitamin D deficiency as a predictor of poor prognosis in patients with acute respiratory failure due to COVID-19. Journal of Endocrinological Investigation, 44, 765-771. DOI:10.1007/s40618-020-01370-x
Karahan, S., & Katkat, F. (2021). Impact of serum 25(OH) vitamin D level on mortality in patients with COVID-19 in Turkey. J. Nutr. Health Aging, 25 (2), 189-196. https://doi.org/10.1007/s12603-020-1479-0 17. Karonova, T., Andreeva, A., Golovatuk, K., Bykova, E. & Shlyakhto E. (2021). Low 25(OH)D level is associated with severe course and poor prognosis in COVID-19. Nutrients. 13 (9),3021. https://doi.org/10.3390/nu13093021
Reis, B., Fernandes, A., Sales, L. & Pereira R. (2021). Influence of vitamin D status on hospital length of stay and prognosis in hospitalized patients with moderate to severe COVID-19: a multicenter prospective cohort study. Am. J. Clin. Nutr., 114 (2), 598-604. DOI: 10.1093/ajcn/nqab151
Murai, I., Fernandes, A., Sales, L., Pinto A., Goessler, K. & Pereira R. (2021). Effect of a single high dose of vitamin D3 on hospital length of stay in patients with moderate to severe COVID-19: A Randomized Clinical Trial. JAMA, 325 (11), 1053-1060. DOI:10.1001/jama.2020.26848
Leaf, D., & Ginde A. (2021). Vitamin D3 to Treat COVID-19:Different Disease, Same Answer. JAMA. 325 (11), 1047-1048. DOI:10.1001/jama.2020.26850
Trovas, G., & Toumis, S. (2021). . Vitamin D and COVID-19. Hormones (Athens). 20 (1). 207-208. DOI: 10.1007/s42000-020-00231-9
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
