РОЛЬ ІНФЕКЦІЙНИХ ЧИННИКІВ У ВИНИКНЕННІ ГОСТРОЇ КРОПИВ’ЯНКИ У ДІТЕЙ

Н. В. Банадига

doi:10.11603/24116-4944.2022.1.13253

Автор(и)

Н. В. Банадига Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13253

Ключові слова:

інфекційні чинники, кропив’янка, діти

Анотація

Мета дослідження – відстежити вплив гострих інфекційних захворювань на появу гострої кропив’янки в дитячому віці.

Матеріали та методи. Проведено поглиблений ретроспективний аналіз клінічної картини гострої кропив’янки у 81 дитини. Діагноз гострої кропив’янки базувався в основному на даних анамнезу, клінічного огляду дитини (типовими є поява міхурів (кропив’янки), ангіоедеми або їх поєднання, сверблячки), що відповідає міжнародному консенсусу. Особливу увагу звертали на можливий звʼязок проявів гострої кропив’янки із впливом різних чинників (інфекційна захворюваність, приймання медикаментів, харчових продуктів).

Результати дослідження та їх обговорення. Гостру кропив’янку вперше у житті діагностували в 79,01 % дітей. Серед хворих суттєво переважали діти перших трьох років життя (45,68 %, n=37). У 43,21 % пацієнтів встановлений звʼязок із гострим інфекційним процесом, при цьому суттєво переважали вірусні збудники (62,85 %), значно рідше кропив’янка спостерігалася на фоні бактеріальної чи паразитарної інфекції. В групі обстежених не мали суттєвого значення використання медикаментів (антибіотики, нестероїдні протизапальні) та вживання харчових продуктів.

Висновки. У групі обстежених пацієнтів відстежена істотна роль інфекційного процесу у провокації гострої кропив’янки, при цьому вагомо переважали ідентифіковані саме вірусні збудники (вірус грипу, парагрипу, респіраторно-синтиціальний, аденовірус, Епштейна – Барр). Аналіз результатів клінічного обстеження та лабораторних методів дав змогу дійти висновку, що у 43,21 % хворих на гостру кропив’янку мала звʼязок із інфекційними чинниками, у 27, 16 % була ідіопатичною; у решти дітей потребувала додаткового обстеження в алерголога.

Посилання

Talarico, V.S., Marseglia, G., & Lanari, M. (2021). Pediatric urticaria in the Emergency Department: epidemiological characteristics and predictive factors for its persistence in children. Eur. Ann. Allergy Clin. Immunol., 2 (53), 80-85.

Banadyha, N.V., & Nakonechna, A.A. (2022). Klinichni aspekty hostroi kropyvianky u ditei v praktytsi pervynnoi ta vtorynnoi medychnoi dopomohy [Clinical aspects of acute urticaria in children in the practice of primary and secondary medical care]. Suchasna pediatriia. Ukraina – Modern Pediatrics. Ukraine, 1 (121), 11-17 [in Ukrainian].

Torsten, Zuberbier, Amir, Hamzah Abdul Latiff, &Mohamed, Abuzakouk [et al.]. (2021). The international EAACI/GA²LEN/EuroGuiDerm/APAAACI guideline for the definition, classification, diagnosis, and management of urticarial. Allergy, 77, 734-766.

The Royal Children’s Hospital Melburn (2018). Clinical Practice Guidelines. Urticaria. Retrieved from https://www.rch.org.au/clinicalguide/guideline_index/Urticaria

Schaefer, Р. (2017) Acute and chronic urticaria: Evaluation and treatment. American Family Physician, 95 (11), 717-724.

Nakonechna, A., & Banadyha, N. (2021). Hostra kropyvianka u ditei: kliuchovi pytannia klinichnoi praktyky [Acute urticaria in children: Key issues in clinical practice]. Pediatriya. Vostochnaya Yevropa - Pediatrics. Eastern Europe, 9, 432-442 [in Russian].

Riccardo, Asero. New-onset urticarial Retrieved from https://uptodatefree.ir/topic.htm?path=new-onset-urticaria#H25448768

Nedyelska, S.M., Yartseva, D.O., & Kuznyetsova, O.D. (2020). Kropyvianka u ditei: osoblyvosti kliniky, trudnoshchi diahnostyky i pidboru terapii [Hurts in children: features of the clinic, difficulties of and selection of therapy]. Alerhiia u dytyny – Allergy in a Child, 25/26, 9-12 [in Ukrainian].

Imbalzano, E., Casciaro, M., & Quartuccio, S. (2016) Association between urticaria and virus infections: A systematic review. Allergy Asthma Proc., 37 (1), 18-22.

Marques-Mejías, M., Tomás-Pérez, M., & Vilà-Nadal, G. (2020). Acute urticaria in the pediatric emergency department. Annals of Allergy, Asthma & Immunology, 4 (124), 396-397.

Minasi, D., Manti S., & Chiera, F. (2020). Acute urticaria in the infant. Pediatric Allergy and Immunology, 26 (31), 49-51.

Minciullo, P.L., Cascio, A., Barberi, G., & Gangemi, S. (2014). Urticaria and bacterial infections. Allergy Asthma Proc, 35, 295.

Kudryavtseva, A.V., Neskorodova, K.A., & Staubach, P. (2019). Urticaria in children and adolescents: An updated review of the pathogenesis and management. Pediatr. Allergy Immunol., 30 (1), 17-24.

Cesar, Fireth Pozo-Beltrána & Désirée, Larenas-Linnemannb & Johanna, Danielle Cardoza Arteche (2021). CME suggestions for pediatricians, allergists, and dermatologists, directed by an online survey on urticaria knowledge. Allergol Immunopathol (Madr), 49 (1), 87-94.

Pier, J.,& Bingemann, Th. (2020). Urticaria, angioedema, and anaphylaxis. Pediatrics in Review, 6 (41), 283-292.

Khyts, A.R. (2021). Kropyvianka u ditei: etiolohiia, patohenez ta likuvannia [Urticaria in children: etiology, pathogenesis and treatment]. Ukrainskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal. Retrieved from https://www.umj.com.ua/article/209711/kropiv-yanka-u-ditej-etiologiya-patogenez-ta-likuvannya[in Ukrainian].

Mazur, M., Czarnobilska, M., & Czarnobilska, E. (2020). Prevalence and potential risk factors of urticaria in the Polish population of children and adolescents. Adv. Dermatol. Allergol., 5, 785-789.

Fiocchi, A., & Fierro, V. (2017) Food Allergy. Retrieved from https://www.worldallergy.org/education-and-programs/education/allergic-disease-resource-center/professionals/food-allergy

Jukkapekka, Jousimaa & Alexander, Salava (2019). Kropyvianka [Urticaria]. Dytiachyi likar – Children's Doctor, 3(66), 40-42[in Ukrainian].

Jeon, Y.H., & Lee, S., & Ahn, K. (2019). Infantile anaphylaxis in Korea: a multicenter retrospective case study. Journal of Korean Medical Science, 13 (34), 1-13.