СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ГЕНІТАЛЬНОГО ПРОЛАПСУ У ЖІНОК З ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13248Ключові слова:
генітальний пролапс у жінок, хірургічне лікування, хронічні захворювання дихальної системи, ожиріння, цукровий діабетАнотація
Мета дослідження – підвищення ефективності лікування та попередження рецидивів генітального пролапсу в жінок із хронічними екстрагенітальними захворюваннями.
Матеріали та методи. Обстежено 139 жінок із генітальним пролапсом, з яких 70 мали генітальний пролапс у поєднанні з екстрагенітальною патологією (основна група), а 69 – випадіння статевих органів (група порівняння). 20 хворих із генітальним пролапсом основної групи, які страждали від хронічних захворювань дихальної системи, склали 1 підгрупу; 20 жінок із пролапсом геніталій, які мали ожиріння, увійшли до 2 підгрупи, а 30 жінок, що страждали від цукрового діабету другого типу – до 3 підгрупи. Види хірургічного втручання залежали від екстрагенітальної патології пацієнток.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи обсяг оперативного втручання по групах було визначено, що трансвагінальну екстирпацію матки без придатків, передню кольпорафію, кольпоперинеорафію з леваторопластикою, сакроспінальну кольпопексію виконано переважно при неповному випадінні статевих органів. Передню кольпорафію, кольпоперинеорафію з леваторопластикою, сакроспінальну кольпопексію із сітчастим ендопротезом здійснювали переважно при повному або неповному генітальному пролапсі з наявністю супутньої екстрагенітальної патології. Однобічна сакропексія дозволяє скоротити час операції за рахунок однобічної, а не двобічної фіксації, що не знижує ефективність оперативного втручання. Використання поліпропіленового сітчастого протеза дає майже однакову кількість рецидивів у жінок основної групи та групи порівняння.
Висновки. Персоналізований підхід у лікуванні генітального пролапсу в жінок із хронічною екстрагенітальною патологією сприяє підвищенню ефективності хірургічних заходів та зниженню рецидиву захворювання. Використання поліпропіленового сітчастого ендопротеза сприяє запобіганню виникненню рецидивів, підвищує результативність і може бути рекомендовано до застосування у гінекологічній практиці. Виконання однобічної сакроспінальної кольпопексії жінкам похилого віку з наступним використанням супозиторіїв із гіалуроновою кислотою в ранній післяопераційний період також демонструє підвищення ефективності хірургічного лікування генітального пролапсу та сприяє зниженню рецидивів захворювання.
Посилання
Fleischer, K, & Thiagamoorthy, G. (2020). Pelvic organ prolapse management. Post Reprod Health, 26 (2), 79-85. DOI: 10.1177/2053369120937594.
Weintraub, A.Y., Glinter, H., & Marcus-Braun, N. (2020). Narrative review of the epidemiology, diagnosis and pathophysiology of pelvic organ prolapse. Int. Braz. J. Urol., 46 (1), 5-14. DOI: 10.1590/S1677-5538.IBJU.2018.0581.
Pujol-Gualdo, N., Läll, K., Lepamets, M. & Estonian Biobank Research Team, & Rossi, H.R., & Arffman, R.K., et al (2022). Advancing our understanding of genetic risk factors and potential personalized strategies for pelvic organ prolapse. Nat Commun, 23,13 (1), 3584. DOI: 10.1038/s41467-022-31188-5..
Gillor, M., Saens, P., & Dietz, H.P. (2021). Demographic risk factors for pelvic organ prolapse: Do smoking, asthma, heavy lifting or family history matter? Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 261, 25-28. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2021.04.006
Leng, B., Zhou, Y., Du, S., Liu, F., &Zhao, L., Sun, G., & Zhao, Y. (2019). Association between delivery mode and pelvic organ prolapse: A meta-analysis of observational studies. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 235, 19-25. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2019.01.031
Lee, U.J., Kerkhof, M.H., van Leijsen, S.A., & Heesakkers, J.P. (2017). Obesity and pelvic organ prolapse. Curr. Opin. Urol., 27 (5), 428-434. DOI: 10.1097/MOU.0000000000000428.
Baessler, K., Christmann-Schmid, C., &Maher, C., Haya, N., Crawford, T.J., & Brown, J. (2018). Surgery for women with pelvic organ prolapse with or without stress urinary incontinence. Cochrane Database Syst. Rev., 19, 8 (8). DOI: 10.1002/14651858.CD013108
Davidson, E.R.W., Thomas, T.N., Lampert, E.J., Paraiso, M.F.R., & Ferrando, C.A. (2019). Route of hysterectomy during minimally invasive sacrocolpopexy does not affect postoperative outcomes. Int. Urogynecol. J., 30 (4), 649-655. DOI: 10.1007/s00192-018-3790-4.
Abdool, Z., Dietz, H.P., & Lindeque, B.G. (2017). Prolapse symptoms are associated with abnormal functional anatomy of the pelvic floor. Int. Urogynecol. J., 28 (9), 1387-1391. DOI: 10.1007/s00192-017-3280-0
American Diabetes Association (2018). Classification and Diagnosis of Diabetes: Standards of Medical Care in Diabetes-2018. Diabetes Care, 41, 13-27. DOI: 10.2337/dc18-S002
Isık, H., Aynıoglu, O., Sahbaz, A., Selimoglu, R., Timur, H., & Harma, M. (2016). Are hypertension and diabetes mellitus risk factors for pelvic organ prolapse? Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 197, 59-62. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2015.11.035.
Dieter, A.A. (2021). Pelvic organ prolapse: Controversies in surgical treatment. Obstet. Gynecol. Clin. North Am., 48 (3), 437-448. DOI: 10.1016/j.ogc.2021.05.001
Abdool, Z., Dietz, H.P., & Lindeque, B.G. (2017). Prolapse symptoms are associated with abnormal functional anatomy of the pelvic floor. Int. Urogynecol. J.,28 (9), 1387-1391. DOI: 10.1007/s00192-017-3280-0.
Safonov, R.A., Lazurenko, V.V., Cherniak, O.L., Liashchenko, O.A., & Ovcharenko, O.B. (2020). Profilaktyka retsydyvu henitalnoho prolapsu u zhinok pokhyloho viku pislia khirurhichnoho vtruchannia [Prevention of recurrence of genital prolapse in elderly women after surgery]. Reproduktyvna endokrynolohiia – Reproductive Endocrinology, 4 (54), 95-98. DOI: 10.18370/2309-4117.2020.54.95-98 [in Ukranian].
Nakai, K., Hamuro, A., Kitada, K., Tahara, M., Misugi, T., & Nakano, A., et al (2021). Preliminary evaluation of the short-term outcomes of polytetrafluoroethylene mesh for pelvic organ prolapse. J. Obstet. Gynaecol. Res., 47 (7), 2529-2536. DOI: 10.1111/jog.14795
Tsiapakidou, S., Campani Nygaard, C., Pape, J., de Mattos Lourenço, T.R., & Falconi, G., & Betschart, C. et al. (2021). CHORUS: An International Collaboration for Harmonising Outcomes, Research, and Standards in Urogynaecology and Women's Health. Evaluation of guidelines on the use of vaginal mesh implants for pelvic organ prolapse using the AGREE II instrument. Int. J. Gynaecol. Obstet., 154 (3), 400-411. DOI: 10.1002/ijgo.13622
Hamuro, A., Tachibana, D., Wang, H., Hayashi, M., Yanai, S., & Kurihara, Y., et al (2016). Combined reconstructive surgery involving uterosacral colpopexy and anterior vaginal mesh implantation for pelvic organ prolapse. J. Obstet. Gynaecol. Res., 42 (6), 707-715. DOI: 10.1111/jog.12952.
Campagna, G., Panico, G., Vacca, L., Caramazza, D., Gallucci, V., & Rumolo, V., et al (2020). Laparoscopic sacral colpopexy for pelvic organ prolapse recurrence after transvaginal mesh surgery. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 248, 222-226. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2020.03.025
Naumann, G., Hüsch, T., Mörgeli, C., Kolterer, A., & Tunn, R. (2021). esh-augmented transvaginal repair of recurrent or complex anterior pelvic organ prolapse in accordance with the SCENIHR opinion. Int. Urogynecol. J., 32 (4), 819-827. DOI: 10.1007/s00192-020-04525-9.
Wallace, S.L., Syan, R., & Sokol, E.R. (2019). Surgery for apical vaginal prolapse after hysterectomy: Transvaginal mesh-based repair. Urol. Clin. North Am., 46 (1), 103-111. DOI: 10.1016/j.ucl.2018.08.005
Grinstein E., Gluck O., Veit-Rubin N., & Deval B. (2020). Laparoscopic management of pelvic organ prolapse recurrence after open sacrocervicopexy. Int Urogynecol J., 31 (9), 1965-1968. DOI: 10.1007/s00192-020-04283-8
Caruso, S., Cianci, S., Vitale, S.G., Matarazzo, M.G., Amore, F.F., & Cianci, A. (2017). Effects of ultralow topical estriol dose on vaginal health and quality of life in postmenopausal women who underwent surgical treatment for pelvic organ prolapse. Menopause, 24 (8), 900-907. DOI: 10.1097/GME.0000000000000851
Cho, M.K., Moon, J.H., & Kim, C.H. (2017). Factors associated with recurrence after colpocleisis for pelvic organ prolapse in elderly women. Int. J. Surg., 44, 274-277. DOI: 10.1016/j.ijsu.2017.06.086
Aleixo, G.F., Fonseca, M.C.M., Bortolini, M.A.T., Brito, L.G.O., & Castro, R.A. (2019). Pelvic floor symptoms 5 to 14 years after total versus subtotal hysterectomy for benign conditions: a systematic review and meta-analysis. Int. Urogynecol. J., 30 (2), 181-191. DOI: 10.1007/s00192-018-3811-3
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
