МЕНЕДЖМЕНТ ПАЦІЄНТОК ІЗ ДОБРОЯКІСНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ ТА ЕНДОМЕТРОЇДНИМИ КІСТАМИ ЯЄЧНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13246Ключові слова:
репродуктивне здоров’я, дисгормональні порушення молочних залоз, дисфункція щитоподібної системиАнотація
Мета дослідження – оцінити проблему поширення поєднання дисгормональних захворювань молочних залоз та інших захворювань жіночих статевих органів жінки.
Матеріали та методи. У дослідження були включені 150 жінок віком від 23 до 35 років. Контрольну групу склали 25 здорових невагітних жінок. Анамнестичні дані були отримані шляхом особистої співбесіди з хворими, а також виписки необхідних відомостей з стаціонарних та індивідуальних карт історій хвороби. В дослідження ввійшло вивчення скарг хворих, анамнезу, гормонального профілю, ультрасонографічних обстежень та збору сімейних анамнезів.
Результати дослідження та їх обговорення. У майже 24 % хворих причиною звернення стало непліддя та порушення менструального циклу у 45 % хворих. Біль у нижніх відділах живота, який посилюється перед менструацією та турбував майже 34 % хворих. Дисменорея турбувала 36 % хворих, на порушення сну скаржилось 19 % пацієнток, періодичний головний біль – 24 хворих %, відчуття втоми – 29 %, випадання волосся –18 %, сухість шкіри – 12 %, набряки нижніх кінцівок – 18 %, збільшення маси тіла – 42 %, перенесені запальні захворювання нижнього відділу генітального тракту майже у 43 % хворих, лапароскопічні втручання з приводу ендометріозу яєчників у 68 %, міомектомія – у 9 %, первинне непліддя мало місце у 72 % жінок та вторинне непліддя – у 28 % хворих. Структурно-функціональні зміни щитоподібної залози виявлені у 63 % обстежених пацієнтів. Поширеність аутоімунного тиреоїдиту (38 %) переважає гіпотиреоз (13 %) та гіпертиреоз (12 %).
Висновки. Встановлено, що дисгормональні порушення молочних залоз найчастіше мають супутню дисгормональну патологію щитоподібної залози, ендометріоз та непліддя, які пов’язані з порушенням репродуктивної функції.
Посилання
Gladchuk, I.Z., Rozhkovskaya, N.N., & Rogachevskij, A.P. (2008). Profilaktika spaykoobrazovaniya posle khirurgicheskogo lecheniya besplodnyh zhenshchin s miomoy matki i endometriozom [Prevention of adhesions after surgical treatment of infertile women with uterine myoma and endometriosis]. Reproduktivnoe zdorove zhenshiny – Reproductive Health of Women, 5, 148-150 [in Ukrainian].
Ishenko, A.I., Kudrina, E.A., & Abdullaeva, U.A. (2006). Effektivnost kombinirovannogo lecheniya naruzhnogo endometrioza s sindromom hronicheskih tazovyh boley s ispolzovaniem agonista gonadotropin-rilizing gormona Dekapeptil-depo [The effectiveness of combined treatment of external endometriosis with chronic pelvic pain syndrome using the gonadotropin-releasing hormone agonist Decapeptyl-depot]. Zhinochyi likar – Female Doctor, 6 (8), 8-11 [in Ukrainian].
Kornacka, A.G., Chubej, G.V., Brazhuk, M.V., & Kondratyuk, V.K. (2014). Suchasni mozhlyvosti profilaktyky intraoperatsiinykh uskladnen pry orhanoberihalnykh vtruchanniakh na orhanakh maloho taza [Modern possibilities of prevention of intraoperative complications in case of organ-abdominal intrusions on the pelvic organs]. Klinichna hirurgiya – Clinical Surgery, 6, 62-65 [in Ukrainian].
Nazarenko, T.A., Mishieva, M.G., & Fanchenko, N.G. (2005). Znachenie otsenki ovarilnogo rezerva v lechenii besplodiya u zhenshchin starshego reproduktivnogo vozrasta [The value of assessing the ovarian reserve in the treatment of infertility in women of older reproductive age]. Problemy reproduktsii – Problems of Reproduction, 2, 56-59 [in Ukrainian].
Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Taktyka vedennia patsiientok z henitalnym endometriozom [Unification of the clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. Management tactics for patients with genital endometriosis] (06.04.2016 No. 319). Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy – Order of the Ministry of Health of Ukraine [in Ukrainian].
Taktyka vedennia patsiientok z endometriozom. Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazah (2016). [Management tactics for patients with endometriosis. Adapted clinical setting, based on evidence]. Derzhavnyi Ekspertnyi Tsentr Ministerstva okhorony zdoroviaa Ukrainy – State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine [in Ukrainian].
Visser, J.A., Schipper, I., Laven, J.S.E. (2012). Anti-Mullerian hormone: an ovarian reserve marker in primary ovarian insufficiency. Nat. Rev. Endocrinol, 6, 331-341.
Hickey, M., Ballard, K., & Farquhar, C. (2014). Endometriosis. BMJ, 348.
Stratton, P., & Berkley K.J. (2011). Chronic pelvic pain and endometriosis: translational evidence of the relationship and implications. Hum. Reprod. Update, 17, 327-324.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
