ОПТИМІЗАЦІЯ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ВАГІТНИХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13219Ключові слова:
плід, затримка росту плода, плацентарна дисфункція, плацентарні гормониАнотація
Мета дослідження – пошук ефективних і достовірних предикторів ранньої діагностики плацентарної дисфункції.
Матеріали та методи. Для вирішення поставлених завдань ми провели дослідження 60 вагітних (основна група) з плацентарною дисфункцією. Контрольну групу склали 30 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності, які народили живих доношених дітей з масо-ростовими характеристиками відповідно гестації. Проведено вивчення стану фетоплацентарного комплексу на основі вивчення рівнів гормонів (PAPP), B-хоріонічний гонадотропін (B-hCG ), прогестерону, плацентарного лактогену. Стан внутрішньоутробного плода оцінювали за даними ультразвукового дослідження (УЗД), кардіотокографії (КТГ), біофізичного стану плода (БПП). Для вивчення матково-плацентарної і фетоплацентарної гемоциркуляції реєстрували спектри кровотоку в маткових артеріях, артеріях пуповини, басейні середньомозкової артерії (СМА) плода. Для кожної судини обчислювали пульсовий індекс (ПІ), індекс резистентності (ІР) та систоло-діастолічне співвідношення (S/D).
Результати дослідження та їх обговорення. На основі аналізу анамнестичних даних вагітних із плацентарною дисфункцією, виділені фактори, які вказують на розвиток патології. В результаті проведеного дослідження з пошуку предикторів ранньої діагностики плацентарної дисфункції та оцінки їх ефективності встановлено, зниження рівня в-хоріонічного гонадотропіну людини– в 1,3 раза, прогестерону в сироватці крові в 10-11 тижнів знижувався в 1,2 рази, порівняно з контролем та зниження плацентарного лактогену. Отже, такі ознаки КТГ, як зниження амплітуди осциляцій менше 3 уд./хв, відсутність акцелерацій, поява децелерацій, свідчать про виражені ознаки гіпоксії плода та потребують своєчасного лікування та вирішення питання про розродження. При доплерометрії кровотоку в маткових артеріях, артеріях і вені пуповини, встановлено, що характерною ознакою порушення кривої швидкості кровотоку у маткових артеріях є зниження діастолічного компонента і поява дикротичної виїмки у фазу ранньої діастоли.
Висновки. В результаті проведеного аналізу ранніми предикторами плацентарної дисфункції є зниження рівня в-хоріонічного гонадотропіну людини, ПАПП-А, прогестерону , та плацентарного лактогену. Доцільно для діагностики матково-плацентарних порушень проводити динамічний запис кардіотокографії, ультразвукову фетометрію та плацентометрію та оцінювати доплерометрію в маткових судинах та артерії пуповини. Саме комплекс цих маркерів має високу предикторну значимість і дає можливість не тільки прогнозувати плацентарну дисфункцію, але своєчасно і адекватно діагностувати.
Посилання
Markin, L. B., & Mykhailiv O. O. (2008). Diagnostychno-profilaktychni zaxody pry zatrymci funkcionalnogo dyferenciyuvannya placenty [Diagnostic and preventive measures for delayed functional differentiation of the placenta]. Pediatriya, akusherstvo ta ginekologiya - Pediatrics, obstetrics and gynecology, 5, 63-67. [in Ukrainian]
Nikhosyan L.V. (2012). Ultrazvukove doslidzhennya fetoplacentarnogo kompleksu pry zagrozi antenatalnoyi zagybeli ploda [Ultrasound examination of the fetoplacental complex at risk of antenatal fetal death]. Odeskyj medychnyj zhurnal - Odesa Medical Journal., 4, 64-66. [in Ukrainian]
Boychuk A.V., Nikitina I. M., Khlibovska O.I., & Shadrina V. S. (2008). Osoblyvosti neonatalnoyi adaptaciyi ditej z zatrymkoyu vnutrishnoutrobnogo rostu na foni fetoplacentarnoyi nedostatnosti u vagitnyx, zajnyatyx v ximichnomu vyrobnycztvi [Peculiarities of neonatal adaptation of children with intrauterine growth retardation against the background of fetoplacental insufficiency in pregnant women employed in chemical production]. Aktualni pytannya pediatriyi, akusherstva ta ginekologiyi - Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 128-131. [in Ukrainian]
Gyselaers, W., & Lees, C. (2022). Maternal Low Volume Circulation Relates to Normotensive and Preeclamptic Fetal Growth Restriction. Frontiers in medicine, 9, 902634. https://doi.org/10.3389/fmed.2022.902634
Nardozza, L. M., Caetano, A. C., Zamarian, A. C., Mazzola, J. B., Silva, C. P., Marçal, V. M., Lobo, T. F., Peixoto, A. B., & Araujo Júnior, E. (2017). Fetal growth restriction: current knowledge. Archives of gynecology and obstetrics, 295(5), 1061–1077. https://doi.org/10.1007/s00404-017-4341-9.
Audette, M. C., & Kingdom, J. C. (2018). Screening for fetal growth restriction and placental insufficiency. Seminars in fetal & neonatal medicine, 23(2), 119–125. https://doi.org/10.1016/j.siny.2017.11.004
Kingdom, J. C., Audette, M. C., Hobson, S. R., Windrim, R. C., & Morgen, E. (2018). A placenta clinic approach to the diagnosis and management of fetal growth restriction. American journal of obstetrics and gynecology, 218(2S), S803–S817. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.11.575
Boychuk, A. V., Khlibovska, O. I., & Yakymchuk, Y. B. (2020). Ectopic pregnancy and its long-term results. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960), 73(1), 139–144. DOI:10.36740/WLek202001127
Zur, R. L., Kingdom, J. C., Parks, W. T., & Hobson, S. R. (2020). The Placental Basis of Fetal Growth Restriction. Obstetrics and gynecology clinics of North America, 47(1), 81–98. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2019.10.008
Kesavan, K., & Devaskar, S. U. (2019). Intrauterine Growth Restriction: Postnatal Monitoring and Outcomes. Pediatric clinics of North America, 66(2), 403–423. https://doi.org/10.1016/j.pcl.2018.12.009
Brosens, I., Puttemans, P., & Benagiano, G. (2019). Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. American journal of obstetrics and gynecology, 221(5), 437–456. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.05.044
Schneider H. (2017). Placental Dysfunction as a Key Element in the Pathogenesis of Preeclampsia. Developmental period medicine, 21(4), 309–316. https://doi.org/10.34763/devperiodmed.20172104.309316
Albu, A. R., Horhoianu, I. A., Dumitrascu, M. C., & Horhoianu, V. (2014). Growth assessment in diagnosis of Fetal Growth Restriction. Review. Journal of medicine and life, 7(2), 150–154.
Wu, X., Niu, Z., Xu, Z. et al. Fetal weight estimation by automated three-dimensional limb volume model in late third trimester compared to two-dimensional model: a cross-sectional prospective observational study. BMC Pregnancy Childbirth 21, 365 (2021). https://doi.org/10.1186/s12884-021-03830-5
Kesavan, K., & Devaskar, S. U. (2019). Intrauterine Growth Restriction: Postnatal Monitoring and Outcomes. Pediatric clinics of North America, 66(2), 403–423. https://doi.org/10.1016/j.pcl.2018.12.009
Blue, N. R., Grobman, W. A., Larkin, J. C., Scifres, C. M., Simhan, H. N., Chung, J. H., Saade, G. R., Haas, D. M., Wapner, R., Reddy, U. M., Mercer, B., Parry, S. I., & Silver, R. M. (2021). Customized versus Population Growth Standards for Morbidity and Mortality Risk Stratification Using Ultrasonographic Fetal Growth Assessment at 22 to 29 Weeks' Gestation. American journal of perinatology, 38(S 01), e46–e56. https://doi.org/10.1055/s-0040-1705114
Aggarwal, N., & Sharma, G. L. (2020). Fetal ultrasound parameters: Reference values for a local perspective. The Indian journal of radiology & imaging, 30(2), 149–155. https://doi.org/10.4103/ijri.IJRI_287_19
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
