ЕФЕКТИВНІСТЬ МОДИФІКОВАНОЇ СХЕМИ ЛІКУВАННЯ БЕЗПЛІДДЯ У ПРОТОКОЛАХ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА ХРОНІЧНИМ ЕНДОМЕТРИТОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12888Ключові слова:
синдром полікістозних яєчників, контрольована овуляторна стимуляція, допоміжні репродуктивні технології, запліднення in vitro, синдром гіперстимуляції яєчниківАнотація
Мета дослідження – проаналізувати вплив модифікованої схеми лікування у протоколах екстракорпорального запліднення у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та хронічного ендометриту (ХЕ) на якість ооцитів, імплантацію ембріонів та виношування вагітності.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 105 жінок із ендокринним безпліддям на фоні СПКЯ та ХЕ, які були поділені на 2 клінічні групи залежно від причин та схем лікування безпліддя, а також 35 жінок із чоловічим фактором безпліддя, які склали контрольну групу. Усім обстеженим пацієнткам проводили оцінку якості ооцитів та імплантацію ембріонів.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз проведеної терапії пацієнткам із безпліддям на тлі СПКЯ та ХЕ показав, що початкова доза рФСГ та тривалість введення антагоніста ГнРГ «Оргалутран» були вірогідно вищі у групі зі стандартною схемою лікування. За умови модифікованої схеми терапії СПКЯ та ХЕ вірогідно вищими, стосовно групи порівняння, виявлялися кількість фолікулів, отриманих ооцитів, МІІ. У хворих на поєднаний перебіг СПКЯ та ХЕ за умови модифікованої схеми лікування встановлено вірогідно вищу кількість запліднених клітин нормальної форми (в 2,30 раза), незапліднених ооцитів (в 3,12 раза), ооцитів, які ненормально запліднилися (1PN) (в 3,05 раза), ооцитів, які ненормально запліднилися (3PN) (в 2,38 раза), вихід бластоцист (в 1,94 раза) та кількість клітин високого класу (в 2,17 раза) стосовно показників групи порівняння. Також встановлено високу частоту пологів (41,94 %) за умови досягнутих клінічних вагітностей, що було у відсотковому значенні зіставно з показником групи порівняння, з переважанням термінових пологів над передчасними.
Висновки. У пацієнток із СПКЯ та ХЕ застосування стандартної протизапальної терапії за модифікованою нами схемою, яка включає препарат інозитолу та альфа-ліпоєвої кислоти в прегравідарній підготовці, PRP-терапію порожнини матки та інфузію ліпофундину в день пренесення ембріонів, сприяє збільшенню досягнутих клінічних вагітностей, зменшенню частоти перерваних вагітностей та зростанню відсотка вчасних пологів.
Посилання
Okoroh, E.M., Hooper, W.C., Atrash, H.K., Yusuf, H.R., & Boulet, S.L. (2012). Prevalence of polycystic ovary syndrome among the privately insured, United States, 2003–2008. Obstet. Gynecol., 207 (4), 299. DOI: 10.1016/j.ajog.2012.07.023.
Royal College of Obstetricians & Gynaecologists. (2013). National Collaborating Centre for Women’s and Children’s Health UK. Fertility: Assessment and Treatment for People with Fertility problems. London.
ESHRE Capri Workshop Group Health and fertility in World Health Organization group 2 anovulatory women. (2012). Hum. Reprod. Update, 18 (5), 586-599. DOI: 10.1093/humupd/dms019.
Broekmans, F.J., Knauff, E.A., Valkenburg, O., Laven, J.S., & Eijkemans, M.J., (2006). Fauser BC. PCOS according to the Rotterdam consensus criteria: Change in prevalence among WHO-II anovulation and association with metabolic factors. BJOG., 113 (10), 1210-1217. DOI: 10.1111/j.1471-0528.2006.01008.x.
Kushnir, V., & Frattarelli, J. (2010). Aneuploidy in abortuses following IVF and ICSI. Assist. Reprod. Genet., 26, 93-97. DOI: 10.1007/s10815-009-9292-z.
Kulakov, V.I., & Shurshalina, A.V. (2015). Hroniciskiy endometrit [Chronic endometritis]. Ginekologia – Gynecology, 7 (5/6), 32-34 [in Russian].
Barry, J.A., Azizia, M.M., & Hardiman, P.J. (2014). Risk of endometrial, ovarian and breast cancer in women with polycystic ovary syndrome: a systematic review and meta-analysis. Hum. Reprod. Update., 20 (5), 748-758. DOI: 0.1093/humupd/dmu012.
Piltonen, T.T., Chen, J., Erikson, D.W., Spitzer, T.L., Barragan, F., Rabban, J.T., …, & Giudice, L.C. (2013). Mesenchymal stem/progenitors and other endometrial cell types from women with polycystic ovary syndrome (PCOS) display inflammatory and oncogenic potential. J. Clin. Endocrinol. Metab., 98 (9), 3765-3775. DOI: 10.1210/jc.2013-1923.
Naver, K.V., Grinsted, J., Larsen, S.O., Hedley, P.L., Jorgensen, F.S., Christiansen, M., & Nilas, L. (2014). Increased risk of preterm delivery and pre-eclampsia in women with polycystic ovary syndrome and hyperandrogenaemia. BJOG, 121 (5), 575-581. DOI: 10.1111/1471-0528.12558.
Baumgarten, M., Polanski, L., Campbell, B., & Raine-Fenning, N. (2013). Do dopamine agonists prevent or reduce the severity of ovarian hyperstimulation syndrome in women undergoing assisted reproduction? A systematic review and meta-analysis. Hum. Fertil., 16 (3), 168-174. DOI: 10.3109/14647273.2013.833348.
Kumar, P., Nawani, N., Malhotra, N., Malhotra, J., Patil, M., Jayakrishnan, K., …, & Mahajan, N. (2013). Assisted reproduction in polycystic ovarian disease: A multicentric trial in India. J. Hum. Reprod. Sci., 6 (1), 49-53. DOI: 10.4103/0974-1208.112382.
Siristatidis, C.S., Vrachnis, N., Creatsa, M., Maheshwari, A., & Bhattacharya, S. (2013). In vitro maturation in subfertile women with polycystic ovarian syndrome undergoing assisted reproduction. Cochrane Database Syst. Rev., 8 (10), CD006606. DOI: 10.1002/14651858.CD006606.pub3.
Coffler, M.S., Patel, K., Dahan, M.H., Malcom, P.J., Kawashima, T., Deutsch, R., …, & Chang, R.J. (2003). Evidence for abnormal granulosa cell responsiveness to follicle-stimulating hormone in women with polycystic ovary syndrome. J. Clin. Endocrinol. Metab., 88 (4), 1742-1747. DOI: 10.1210/jc.2002-021280.
Coffler, M.S., Patel, K., Dahan, M.H., Yoo, R.Y., Malcom, P.J., & Chang, R.J. (2003). Enhanced granulosa cell responsiveness to follicle-stimulating hormone during insulin infusion in women with polycystic ovary syndrome treated with pioglitazone. J. Clin. Endocrinol. Metab., 88 (12), 5624-5631. DOI: 10.1210/jc.2003-030745.
Doronzo, G., Russo, I., Mattiello, L., Anfossi, G., Bosia, A., & Trovati, M. (2004). Insulin activates vascular endothelial growth factor in vascular smooth muscle cells: influence of nitric oxide and of insulin resistance. Eur. J. Clin. Invest., 34 (10), 664-673. DOI: 10.1111/j.1365-2362.2004.01412.x.
Jayaprakasan, K., Chan, Y., Islam, R., Haoula, Z., Hopkisson, J., Coomarasamy, A., & Raine-Fenning, N. (2012). Prediction of in vitro fertilization outcome at different antral follicle count thresholds in a prospective cohort of 1,012 women. Fertil. Steril., 98 (3), 657-663. DOI: 10. 1016/j.fertnstert.2012.05.042.
Ocal, P., Sahmay, S., Cetin, M., Irez, T., Guralp, O., & Cepni, I. (2011). Serum anti-Müllerian hormone and antral follicle count as predictive markers of OHSS in ART cycles. J. Assist. Reprod. Genet., 28 (12), 1197-1203. DOI: 10.1007/s10815-011-9627-4.
Sukhikh, G.T., & Shurshalina, A.V. (2010). Khronicheskiy endometrit [Chronic endometritis]. GEOTAR-Media [in Russian].
Garg, D., & Tal, R. (2016). Inositol treatment and ART Outcomes in Women with PCOS. Int. J. Endocrinol., 2016. DOI: 10.1155/2016/1979654.
Kapshuk. I.M., & Islamova, G.O. (2018). Osoblyvosti likuvannia sundromu polikistoznykh yaiechnikiv u zhinok [Features of treatment of polycystic ovarian syndrome in women with metabolic syndrome]. Slovo o zdorovie – Word about Health, 1, 32-34 [in Russian].
Hayek, S.El., Bitar, L., Hamdar, L.H., Mirza, F.G., & Daoud, G. (2016). Polycystic ovarian syndrome: an updated overview. Front. Physiol., 5, 7, 124. DOI: 10.3389/fphys.2016.00124
Masharani, U., Gjerde, C., Evans, J.L., Youngren, J.F., & Goldfine, I.D. (2010). Effects of controlled-release alpha lipoic acid in lean, nondiabetic patients with polycystic ovary syndrome. J. Diabetes. Sci. Technol., 4 (2), 359-364. DOI:10.1177/193229681000400218.
Tucci, C.Di., Feliciantonio, M.Di., Vena, F., Capone, C., Schiavi, M.C., Pietrangeli, D., …, & Panici, P.B. (2018). Alpha lipoic acid in obstetrics and gynecology. Gynecol. Endocrinol., 34 (9), 729-733. DOI: 10.1080/09513590.2018.1462320.
Genazzani, A.D., Shefer, K., Della Casa, D., Prati, A., Napolitano, A., Manzo, A., …, & Simoncini, T. (2018). Modulatory effects of alpha-lipoic acid (ALA) administration on insulin sensitivity in obese PCOS patients. J. Endocrinol. Invest., 41 (5), 583-590. DOI:10.1007/s40618-017-0782-z.
Fruzzetti, F., Capozzi, A., Canu, A., & Lello, S. (2019). Treatment with d-chiro-inositol and alpha lipoic acid in the management of polycystic ovary syndrome. Gynecol. Endocrinol., 35 (6), 506-510. DOI: 10.1080/09513590.2018.1540573.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
