ВПЛИВ ГІСТЕРЕКТОМІЇ З ОПОРТУНІСТИЧНОЮ САЛЬПІНГЕКТОМІЄЮ З ПРИВОДУ МІОМИ МАТКИ НА РОЗВИТОК МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ Й ШЛЯХИ ЙОГО НІВЕЛЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12843Ключові слова:
гістеректомія, опортуністична сальпінгектомія, метаболічний синдром, реабілітаційна програмаАнотація
Мета дослідження – встановити вплив гістеректомії із опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на маніфестацію і прогресування метаболічного синдрому й шляхи його нівелювання.
Матеріали та методи. У гінекологічному відділенні КНП «Перинатальний центр міста Києва» проведено комплексну клінічну і лабораторну оцінку впливу гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на розвиток метаболічного синдрому в 160 жінок, серед них 90 пацієнток, яким було виконано вагінальну гістеректомію з трубами, як класичну, так і асоційовану із лапароскопією, та 70 пацієнток, яким було виконано абдомінальну гістеректомію з трубами.
Результати дослідження та їх обговорення. Втрата кардіопротективного впливу естрогенів після гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією сприяє психоемоційним і вегето-судинним порушенням легкого та середнього ступенів у ранньому післяопераційному періоді переважно у жінок до 45 років у 30,63 і 71,86 %, тоді як обмінно-ендокринних відхилень майже не відмічали. Водночас через 12 місяців після оперативного лікування у 56,9 % пацієнток спостережено поетапне формування основних компонентів метаболічного синдрому: маніфестують гіперглікемія, інсулінорезистентність, дисліпідемія, зростають фракції атерогенних ліпідів, підвищується ІМТ із вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом.
Висновок. Використання метаболізуючої терапії у віддаленому післяопераційному періоді дозволило контролювати рівень АТ та покращити картину клініко-лабораторних параметрів, а саме знизити рівень індексу атерогенності в 1,3 раза (р<0,05), глікованого гемоглобіну, ПТТГ, індексу НОМА в 0,8 раза проти даних до лікування, а також нівелювати картину психоемоційних та вегето-судинних проявів.
Посилання
Home. International Diabetes Federation - Home. (n.d.). Retrieved from: https://www.idf.org/e-library/consensus-statements/60-idfconsensus-worldwide-definitionof-the-metabolic-syndrome.
Laughlin-Tommaso, S.K., Khan, Z., Weaver, A.L., Smith, C.Y., Rocca, W.A., & Stewart, E.A. (2018). Cardiovascular and metabolic morbidity after hysterectomy with ovarian conservation: a cohort study. Menopause, 25 (5), 483-492. DOI: 10.1097/gme.0000000000001043.
Farquhar, C.M., Sadler, L., Harvey, S.A., & Stewart, A.W. (2005). The association of hysterectomy and menopause: a prospective cohort study. BJOG, 112 (7), 956-962. DOI: 10.1111/j.1471-0528.2005.00696.x.
Moorman, P.G., Myers, E.R., Schildkraut, J.M., Iversen, E.S., Wang, F., & Warren, N. (2011). Effect of hysterectomy with ovarian preservation on ovarian function. Obstetrics & Gynecology, 118 (6), 1271-1279. DOI: 10.1097/aog.0b013e318236fd12.
Harnod, T., Tsai, I.-J., Chen, W., Wang, J.-H., Lin, S.-Z., Sung, F.-C., & Ding, D.-C. (2019). Hysterectomy and unilateral salpingectomy associate with a higher risk of subsequent ovarian cancer. Medicine, 98 (48). DOI: 10.1097/md.0000000000018058.
Takeda, T., Sakata, M., Isobe, A., Miyake, A., Nishimoto, F., Ota, Y., Kamiura, S., & Kimura, T. (2008). Relationship between metabolic syndrome and uterine leiomyomas: a case-control study. Gynecol. Obstet. Invest., 66 (1), 14-17. DOI: 10.1159/000114250.
Chiang, C.-H., Chen, W., Tsai, I.-J., Hsu, C.Y., Wang, J.-H., Lin, S.-Z., & Ding, D.-C. (2021). Diabetes mellitus risk after hysterectomy. Medicine, 100 (4). DOI: 10.1097/md.0000000000024468.
Karvonen-Gutierrez, C.A., Park, S.K., & Kim, C. (2016). Diabetes and Menopause. Current Diabetes Reports, 16 (4). DOI: 10.1007/s11892-016-0714-x.
Atapattu, P.M. (2015). Obesity at menopause: an expanding problem. J. Pat. Care, 01 (01). DOI: 10.4172/2573-4598.1000103.
Alexander, C.M, Landsman, P.B, & Grundy, S.M. (2008). The influence of age and body mass index on the metabolic syndrome and its components. Diabetes Obes Metab., 10 (3), 246-250. DOI: 10.1111/j.1463-1326.2006.00695.x.
van Lieshout, L.A., Steenbeek, M.P., De Hullu, J.A., Vos, M.C., Houterman, S., Wilkinson, J., & Piek, J.M.J. (2019). Hysterectomy with opportunistic salpingectomy versus hysterectomy alone. Cochrane Database Syst. Rev. DOI: 10.1002/14651858.cd012858.pub2.
Eshtiaghi, R., Esteghamati, A., & Nakhjavani, M. (2010). Menopause is an independent predictor of metabolic syndrome in Iranian women. Maturitas, 65 (3), 262-266. DOI: 10.1016/j.maturitas.2009.11.004.
Rochlani, Y., Pothineni, N.V., & Mehta, J.L. (2015). Metabolic syndrome: Does it differ between women and men? Cardiovascular Drugs and Therapy, 29 (4), 329-338. DOI: 10.1007/s10557-015-6593-6.
Walton, C., Godsland, I.F., Proudler, A.J., Wynn, V., & Stevenson, J.C. (1993). The effects of the menopause on insulin sensitivity, secretion and elimination in non-obese. Healthy Women. European Journal of Clinical Investigation, 23 (8), 466-473. DOI: 10.1111/j.1365-2362.1993.tb00792.x.
Pedersen, S.B., Kristensen, K., Hermann, P.A., Katzenellenbogen, J.A., & Richelsen, B. (2004). Estrogen controls lipolysis by up-regulating α2a-adrenergic receptors directly in human adipose tissue through the estrogen receptor α. implications for the female fat distribution. J. Clin. Endocrinol. Metab., 89 (4), 1869-1878. DOI: 10.1210/jc.2003-031327.
Goldbacher, E.M., Bromberger, J., & Matthews, K.A. (2009). Lifetime history of major depression predicts the development of the metabolic syndrome in middle-aged women. Psychosomatic Medicine, 71 (3), 266-272. DOI: 10.1097/psy.0b013e318197a4d5.
Vomvolaki, E., Kalmantis, K., Kioses, E., & Antsaklis, A. (2006). The effect of hysterectomy on sexuality and psychological changes. Eur. J. Contraception Reprod. Health Care, 11 (1), 23-27. DOI: 10.1080/13625180500430200.
de Groot, M., Anderson, R., Freedland, K.E., Clouse, R.E., & Lustman, P.J. (2001). Association of depression and diabetes complications: a meta-analysis. Psychosomatic Medicine, 63 (4), 619-630. DOI: 10.1097/00006842-200107000-00015.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
