ДОБОВИЙ ПРОФІЛЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ В ДІТЕЙ ІЗ СИНКОПЕ ВНАСЛІДОК ОРТОСТАТИЧНОЇ ГІПОТЕНЗІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12672Ключові слова:
синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії, тест активного ортостазу, артеріальний тиск, добовий моніторинг артеріального тиску, дітиАнотація
Мета дослідження – вивчити особливості добових ритмів артеріального тиску в дітей із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії.
Матеріали та методи. Обстежено 22 дітей віком 8–17 років із діагнозом синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії та 41 практично здорову дитину того ж віку. Для діагностики синкопе використовували діагностичні критерії Європейської асоціації кардіологів (2018). Усім пацієнтам виконано ретельний збір скарг та анамнезу, фізикальне обстеження, тест активного ортостазу, електрокардіографію у 12 відведеннях, ехокардіографію, електроенцефалографію, добовий моніторинг артеріального тиску.
Результати дослідження та їх обговорення. Попри те, що ортостаз у дітей із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії характеризувався ранньою ортостатичною гіпотензією зі зниженням систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску та частоти пульсу на 1-й та 3-й хвилинах, середні показники систолічного артеріального тиску порівняно з контрольною групою все ще залишалися нижчими аж до 10-ї хвилини активного стояння (p<0,05). Добовий профіль артеріального тиску в пацієнтів із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії супроводжувався зменшенням відсотка денного систолічного артеріального тиску вище норми (5,6±0,9 %; 10,7±1,5 %; р=0,0215), індексу часу гіпертензії для денного систолічного артеріального тиску (4,5±1,0 %; 8,5±1,4 %; р=0,0438) та нічного показника діастолічного артеріального тиску (55,4±0,9 мм рт. ст.; 57,7±0,7 мм рт. ст.; р=0,0422) порівняно зі здоровими респондентами. Циркадний ритм артеріального тиску в групі синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії характеризувався домінуванням недостатнього (non-dipper) ступеня нічного зниження систолічного (68,2 %) і діастолічного артеріального тиску (27,7 %) та підвищеного (over-dipper) ступеня нічного зниження діастолічного артеріального тиску (40,9 %).
Висновки. Виявлені особливості добових коливань артеріального тиску в дітей із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії є свідченням дисбалансу автономної нервової системи та потребують подальших досліджень із метою обґрунтування доцільності використання добового моніторингу артеріального тиску як індикатора оцінки ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей із синкопе.
Посилання
Kenny, R.A., Bhangu, J., & King-Kallimanis, B. L. (2013). Epidemiology of syncope/collapse in younger and older Western patient populations. Prog. Cardiovasc. Dis., 55 (4), 357-363. DOI: 10.1016/j.pcad.2012.11.006.
Stewart, J.M. (2012). Update on the theory and management of orthostatic intolerance and related syndromes in adolescents and children. Exp. Rev. Cardiovasc. Ther., 10 (11), 1387-1399. DOI: 10.1586/erc.12.139.
Stewart, J.M., Boris, J.R., Chelimsky, G., Fischer, P.R., Fortunato, J.E., Grubb, B.P., …, & Chelimsky, T.C. (2018). Pediatric disorders of orthostatic intolerance. Pediatrics,141, 1673. DOI: 10.1542/peds.2017-1673
Ricci, F., De Caterina, R., & Fedorowski, A. (2015). Orthostatic hypotension: epidemiology, prognosis, and treatment. J. Am. Coll. Cardiol., 66 (7), 848-860. DOI: 10.1016/j.jacc.2015.06.1084.
Naschitz, J.E., & Rosner, I. (2007). Orthostatic hypotension: framework of the syndrome. Postgrad. Med. J., 83 (983), 568-574. DOI: 10.1136/pgmj.2007.058198.
Freeman, R., Wieling, W., Axelrod, F.B., Benditt, D.G., Benarroch, E., Biaggioni, I., … & van Dijk, J.G. (2011). Consensus statement on the definition of orthostatic hypotension, neurally mediated syncope and the postural tachycardia syndrome. Clin. Auton. Res., 21 (2), 69-72. DOI: 10.1007/s10286-011-0119-5.
Brignole, M., Moya, A., J de Lange, F., Deharo, J.C., Elliott, P.M., Fanciulli A., …, & van Dijk J.G. (2018). ESC Guidelines for the diagnosis and management of syncope. Eur. Heart J., 39 (21), 1883-1948. DOI: 10.1093/eurheartj/ehy037.
Tanaka, H., Fujita, Y., Takenaka, Y., Kajiwara, S., Masutani, S., Ishizaki, Y., …, & Honda, K. (2009). Japanese clinical guidelines for juvenile orthostatic dysregulation version 1. Pediatr. Int., 51 (1), 169-179. DOI: 10.1111/j.1442-200X.2008.02783.x.
Marushko, T.V. (2017). Synkopalni stany u ditei [Syncopal states in children]. Dytiachyi likar – Pediatrician, 5-6, 56-57, 11-18 [in Ukrainian].
Fanciulli, A., Strano, S., Ndayisaba, J.P., Goebel, G., Gioffrè, L., Rizzo, M., …, & Pontieri, F.E. (2014). Detecting nocturnal hypertension in Parkinson's disease and multiple system atrophy: proposal of a decision-support algorithm. J. Neurology, 261 (7), 1291-1299. DOI: 10.1007/s00415-014-7339-2.
Parati, G., Stergiou, G., O'Brien, E., Asmar, R., Beilin, L., Bilo, G., …, & Zhang, Y. (2014). European Society of Hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring. J. Hypertens., 32 (7), 1359-1366. DOI: DOI: 10.1097/HJH.0000000000000221.
Le Jeune, S., Suhl, J., Feit, B., Bally, S., Lequeux, B., Le Coz, S., …, & Mourad, J.J. (2021). Prevalence of masked orthostatic hypotension measured by home blood pressure monitoring in elderly hypertensive subjects: results of the HYPAUTTENS study. J. Hypertens., 39, e125. DOI: 10.1097/01.hjh.0000745716.55615.49.
Schmidt, C., Berg, D., Herting, Prieur, S., Junghanns, S., Schweitzer, K., Globas, C., Schöls, L., Reichmann, H., & Ziemssen, T. (2009). Loss of nocturnal blood pressure fall in various extrapyramidal syndromes. Mov. Disord., 24 (14), 2136-2142. DOI: 10.1002/mds.22767.
Voichanski, S., Grossman, C., Leibowitz, A., Peleg, E., Koren-Morag, N., Sharabi, Y., …, & Grossman, E. (2012). Orthostatic hypotension is associated with nocturnal change in systolic blood pressure. Am. J. Hypertens., 25, 159-164. DOI: 10.1038/ajh.2011.191.
Lurbe, E., Agabiti-Rosei, E., Cruickshank, J.K., Dominiczak, A., Erdine, S., Hirth, A., …, &Zanchetti, A. (2016). 2016 European Society of Hypertension guidelines for the management of high blood pressure in children and adolescents. J. Hypertens., 34 (10), 1887-1920. DOI: 10.1097/HJH.0000000000001039.
Cappelleri, C., Janoschka, A., Berli, R., Kohler, S., Braun-Dullaeus, R.C., Heuss, L.T., & Wolfrum, M. (2017). Twenty-four-hour ambulatory blood pressure monitoring in very elderly patients: Comparison of in-hospital versus home follow-up results. Medicine, 96 (34), e7692. DOI: 10.1097/MD.0000000000007692.
Dadlani, A., Madan, K., Sawhney, J.P.S. (2019). Ambulatory blood pressure monitoring in clinical practice. Indian Heart J., 71 (1), 91-97. DOI: 10.1016/j.ihj.2018.11.015.
Lodhi, H.A., Peri-Okonny, P.A., Schesing, K., Phelps, K., Ngo, C., Evans, H., …, & Vongpatanasin, W. (2019). Usefulness of blood pressure variability indices derived from 24-hour ambulatory blood pressure monitoring in detecting autonomic failure. J. Am. Heart Assoc., 8 (7), e010161. DOI: 10.1161/JAHA.118.010161.
Zhixiang, Y., Cheng, W., Jibing, X., Bisheng, G., Ming, X., & Deyu, L. (2018). Ambulatory blood pressure monitoring in children suffering from orthostatic hypertension. Biomed. Eng. Online, 17 (1), 129. DOI: 10.1186/s12938-018-0530-4.
Voichanski, S., Grossman, C., Leibowitz, A., Peleg, E., Koren-Morag, N., Sharabi, Y., …, & Grossman, E. (2012). Orthostatic hypotension is associated with nocturnal change in systolic blood pressure. Am. J. Hypertens., 25 (2), 159-164. DOI: 10.1038/ajh.2011.191.
Kovalchuk, T.A., & Boyarchuk, O.R. (2020). Osoblyvosti dobovoho rytmu arterialnoho tysku u ditei iz vazovahalnymy synkope [The features of the circadian rhythm of blood pressure in children with vasovagal syncope]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Current Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 10-16. DOI: 10.11603/24116-4944.2020.1.11477 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).