АЛГОРИТМ ЛІКУВАННЯ ЗОВНІШНЬОГО ГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НОВИХ МОЛЕКУЛЯРНИХ МАРКЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12607Ключові слова:
зовнішній генітальний ендометріоз, алгоритм лікування ендометріозу, мікро-РНК let-7, мікро-РНК mir-9, ПЛР у реальному часі, раковий антиген СА-125Анотація
Мета дослідження – підвищити ефективність комплексного лікування зовнішнього генітального ендометріозу шляхом створення алгоритму з урахуванням особливостей клітинно-молекулярних маркерів.
Матеріали та методи. Все дослідження включило в себе чотири основні етапи: огляд літератури, ретроспективне дослідження ефективності медикаментозної терапії ендометріозу, проспективне дослідження з визначенням експресії мікро-РНК let-7 та mir-9 у сироватці крові жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом (далі ЗГЕ) різного ступеня тяжкості порівняно із групою контролю, розробку та перевірку ефективності нового алгоритму з урахуванням мікро-РНК let-7 та маркерів оваріального резерву (АМГ, КАФ). В основній проспективній частині досліджено зразки сироватки крові 88 жінок репродуктивного віку (від 21 до 45 років): контрольної групи жінок, які не мали даних за ендометріоз, у яких було проведено лапароскопічне втручання з іншого приводу, і групи ендометріозу, яку було поділено на дві підгрупи за класифікацією ASRM I–II і III–IV стадій. Останнім етапом було створення нового алгоритму на основі вже існуючих із використанням клітинно-молекулярних маркерів та перевірка його ефективності (група перевірки ефективності алгоритму, n=32).
Результати дослідження та їх обговорення. Проведений аналіз за Манном – Уїтні показав достовірну різницю показників мікро-РНК let-7 між групами пацієнток з ендометріозом і пацієнток із групи контролю. На основі отриманих даних ROC-аналіз продемонстрував переваги мікро-РНК let-7 (чутливість, специфічність, прогностична цінність позитивних і негативних результатів) порівняно з мікро-РНК mir-9 та раковим антигеном CA-125. Медіана значення показника мікро-РНК let-7 склала 4,43 (0,88; 17,77), mir-9 – 0,11 (0,04; 0,56) (p>0,05), у групі дослідження 1 середнє значення let-7 8,43±2,41; у групі 2 – 3,96±1,28 (ДІ 95 %); таким чином показник експресії мікро-РНК let-7 «4» було обрано для застосування в новому алгоритмі.
При оцінці ефективності алгоритму рівень антимюллерового гормону до лікування в групі перевірки алгоритму становив 1,03±0,22 та після – 0,98±0,19 (р=0,35), кількість антральних фолікулів – 9,84±1,83 та 8,97±1,65 відповідно (р=0,24). Таким чином, у пацієнток, які пройшли через новий алгоритм, вдалось зберегти показники оваріального резерву та отримати ефект у зменшенні больового синдрому. Час до початку лікування зменшився в групі алгоритму в 4 рази завдяки використанню нового додаткового біомаркера (р=0,001).
Висновки. Розроблений алгоритм із включенням нового неінвазивного біомаркера ЗГЕ дозволяє покращити діагностику цього захворювання та обрати ефективний метод лікування на початкових стадіях захворювання, зберегти оваріальний резерв у жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом завдяки диференційованому підходу до лікування. Мікро-РНК let-7 має кращі показники чутливості, специфічності, позитивних та негативних прогностичних значень, ніж раковий антиген СА-125.
Посилання
Critchley, H.O.D., Babayev, E., Bulun, S.E., Clark, S., Garcia-Grau, I., Gregersen, P.K., …, & Griffith, L.G. (2020). Menstruation: science and society. Am. J. Obstet. Gynecol., 223 (5), 624-664. DOI: 10.1016/j.ajog.2020.06.004.
Prescott, J., Farland, L.V., Tobias, D.K., Gaskins, A.J., Spiegelman, D., Chavarro, J.E., …, & Missmer, S.A. (2016). A prospective cohort study of endometriosis and subsequent risk of infertility. Hum. Reprod., 31 (7), 1475-1482. DOI: 10.1093/humrep/dew085.
Zubrzycka, A., Migdalska-Sęk, M., Jędrzejczyk, S., & Brzeziańska-Lasota, E. (2021). Circulating miRNAs related to Epithelial–Mesenchymal Transitions (EMT) as the new molecular markers in endometriosis. Curr. Issues Mol. Biol., 43 (2), 900-916. DOI: 10.3390/cimb43020064.
Vercellini, P., Viganò, P., Somigliana, E., & Fedele, L. (2013). Endometriosis: pathogenesis and treatment. Nat. Rev. Endocrinol., 10, 261-275. DOI: 10.1038/nrendo.2013.255.
Goodman, L.R., Goldberg, J.M., Flyckt, R.L., Gupta, M., Harwalker, J., & Falcone, T. (2016). Effect of surgery on ovarian reserve in women with endometriomas, endometriosis and controls. Am. J. Obstet. Gynecol., 215 (5), 589e1-589e6. DOI: 10.1016/j.ajog.2016.05.029.
Medvedyev, M.V., & Pokrovenko, D.A. (2019). Efektyvnist medykamentoznoi terapii u kompleksnomu likuvanni endometriozu: retrospektyvnyi analiz danykh [Effectiveness of drug therapy in the complex treatment of endometriosis: retrospective data analysis]. Zbirnyk prats assotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy – Coll. of Work of Association of Obstetricians and Gynecologists of Ukraine, 2, 104-110 [in Ukrainian].
Ghazal, S., McKinnon, B., Zhou, J., Mueller, M., Men, Y., Yang, L., …, & Taylor, H.S. (2015). H19 lncRNA alters stromal cell growth via IGF signaling in the endometrium of women with endometriosis. EMBO Mol. Med., 7 (8), 996-1003. DOI: 10.15252/emmm.201505245.
Vannuccini, S., Clifton, V.L., Fraser, I.S., Taylor, H.S., Critchley, H., Giudice, L.C., & Petraglia, F. (2016). Infertility and reproductive disorders: impact of hormonal and inflammatory mechanisms on pregnancy outcome. Hum. Reprod. Update, 22 (1), 104-115. DOI: 10.1093/humupd/dmv044.
Milingos, S., Protopapas, A., Drakakis, P., Liapi, A., Loutradis, D., Kallipolitis, G., …, & Michalas, S. (2003). Laparoscopic management of patients with endometriosis and chronic pelvic pain. Ann. N. Y. Acad. Sci., 997, 269-273. DOI: 10.1196/annals.1290.030.
Dunselman, G.A., Vermeulen, N., Becker, C., Calhaz-Jorge, C., D'Hooghe, T., De Bie, B., …, & Nelen, W. (2014). Guideline ESHRE: Management of women with endometriosis. Hum. Reprod., 29, 400-412.
Al-Sabbagh, M., Lam, E.W., & Brosens, J.J. (2012). Mechanisms of endometrial progesterone resistance. Mol. Cell. Endocrinol., 358 (2), 208-215. DOI: 10.1016/j.mce.2011.10.035.
Ohlsson Teague, E.M., Van der Hoek, K.H., Van der Hoek, M.B., Perry, N., Wagaarachchi, P., Robertson, ..., & Hull, L.M. (2009). MicroRNA-regulated pathways associated with endometriosis. Mol. Endocrinol., 23 (2), 265-275. DOI: 10.1210/me.2008-0387.
(2016). Taktyka vedennia patsiientok iz zovnishnym henitalnym endometriozom [Tactics of management of patients with external genital endometriosis]. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 06.04.2016 № 319 – Order of the Ministry of Health of Ukraine Of April 6, 2016 No. 319 [in Ukrainian].
Borghese, B., Zondervan, K.T., Abrao, M.S., Chapron, C., & Vaiman, D. (2017). Recent insights on the genetics and epigenetics of endometriosis. Clin. Genet., 91 (2), 254-264. DOI: 10.1111/cge.12897.
Somigliana, E., Marchese, M.A., Frattaruolo, M.P., Berlanda, N., Fedele, L., & Vercellini, P. (2014). Serum anti-mullerian hormone in reproductive aged women with benign ovarian cysts. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 180, 142-147. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2014.06.009.
Medvedyev, M.V., & Pokrovenko, D.A. (2019). Suchasnyi pohliad na etiolohiiu, patohenez ta mozhlyvosti diahnostyky zovnishnoho henitalnoho endometriozu (ohliad literatury) [Modern view on the etiology, pathogenesis and possibilities of diagnosis of external genital endometriosis (literature review)]. Medychni perspektyvy – Medical Perspectives, 1, 21-30 [in Ukrainian].
Venetis, С.А. (2014). The Bologna criteria for poor ovarian response: the good, the bad and the way forward. Hum. Reprod., 29 (9), 1839-1841. DOI: 10.1093/humrep/deu138.
Alderman, M.H. 3rd, Yoder, N., & Taylor, H.S. (2017). The systemic effects of endometriosis. Semin. Reprod. Med., 35 (3), 263-270. DOI: 10.1055/s-0037-1603582.
Vigano, P., Candiani, M., Monno, A., Giacomini, E., V ercellini, P., & Somigliana, E. (2017). Time to redefine endometriosis including its pro-fibrotic nature. Hum. Reprod., 33 (3), 347-352. DOI: 10.1093/humrep/dex354.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
