КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ У ВАГІТНИХ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ РІЗНОГО СТУПЕНЯ

Автор(и)

  • Л. В. Багній Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0002-4224-0657

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12606

Ключові слова:

неалкогольна жирова хвороба печінки, неалкогольний стеатогепатит, ожиріння, індекс маси тіла, клініка, вагітність

Анотація

Мета дослідження – оцінити функціональний стан печінки у вагітних з НАЖХП у вагітних залежно від індексу маси тіла.

Матеріали і методи. Обстежено 98 вагітних жінок з НАЖХП на стадії НАСГ у поєднанні з ожирінням. Вік обстежених жінок коливався від 21 до 35 років (середній вік 30,5±1,5 роки). Контрольна група склала 30 практично здорових вагітних. В залежності від індексу маси тіла (ІМТ) всі обстежені жінки розподілені на три групи: І група – вагітні з надмірною масою тіла, ІІ група – вагітні з ожирінням І ступеня, ІІІ група – вагітні з ожирінням ІІ ступеня. Оцінювались основні клініко-біохімічні синдроми (астено-вегетативний, диспептичний,больовий, цитолітичний, холестатичний, мезенхімально-запальний, печінково-клітинної недостатності).

Результати. Під час проведення неінвазивної діагностики печінки виявлено тенденцію до зростання ступеня стеатозу в обстежених групах в залежності від підвищення індексу маси тіла. За результатами Steato-test найвищий показник спостерігався у жінок ІІІ групи, що у 1,38, 1,2 та 4,2 рази перевищував результати обстежених вагітних І та ІІ груп та групу контролю (p<0,05). Аналогічно, NASH-test: у вагітних з НАСГ на тлі ожиріння ІІ-III ступеня перевищив у 1,54 рази отримані дані серед жінок І групи, у 1,11 рази серед пацієнток ІІ групи та у 4,5 разів результати серед контрольної групи (p<0,05).

При порівнянні клінічних проявів НАЖХП у вагітних найвища частота спостерігається у групі обстежених жінок з вираженим ожирінням в порівнянні з групою пацієнток з помірним ожирінням та надмірною масою тіла: симптоми астеновегетативного синдрому (підвищена стомлюваність, порушення сну, емоційна лабільність, зниження та підвищення апетиту) виявлені відповідно у 91,6,0 %, 79,1 % та 61,5 % пацієнток (р<0,05), прояви диспепсії (закрепи, нудота, метеоризм) – у 87,5 %, 54, % та 34,6 % пацієнток (р<0,05), відчуття важкості або помірна болючість у правому підреберʼї – у 62,5 % 50 % та 30,7 % пацієнток відповідно (р<0,05).

Висновки. У вагітних жінок спостерігається маніфестація клінічних проявів НАЖХП, що залежить від збільшення ІМТ. Встановлено, у вагітних з НАЖХП порушення функціональної здатності печінки печінки виникає вже на фоні ожиріння І ступеня, що може розглядатись як ранній маркер розвитку стеатогепатиту.

Біографія автора

Л. В. Багній, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

асистент кафедри акушерства та гінекології № 2 Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України.

Посилання

Hershman, M., Mei, R., & Kushner, T. (2019). Implications of nonalcoholic fatty liver disease on pregnancy and maternal and child outcomes. Gastroenterol. Hepatol. (N Y)., 15 (4), 221-228.

Denisov, N., Grinevich, V., Chernetcova, E., Kornouchova, L., Kravchuk, U., Partsernyak, S., & Mironenko, A. (2017). Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky yak novyi komponent metabolichnoho syndromu u svitli suchasnykh metodiv diahnostyky [Non-alcoholic fatty liver disease as a new component of the metabolic syndrome in the light of modern methods of diagnosis]. Visnyk Pivnichno-Zakhidnoho derzhavnoho medychnoho universytetu im. Mechnykova – Herald of North-Western State Medical University named after I.I. Mechnikov, 9, 34-41. DOI: 10.17816/mechnikov20179134-41 [in Ukrainian].

Jain, D., Khuteta, R., Chaturvedi, V., & Khuteta, S. (2012). Effect of body mass index on pregnancy outcomes in nulliparous women delivering singleton babies: observational study. J. Obstet. Gynaecol. India, 62 (4), 429-431. DOI: 10.1007/s13224-012-0225-x.

Polyzos, S.A, Kountouras, J., & Mantzoros, C.S. (2019). Obesity and nonalcoholic fatty liver disease: From pathophysiology to therapeutics. Metabolism, 9 (2), 82-97. DOI: 10.1016/j.metabol.2018.11.014.

Dumolt, J.H., Browne, R.W., Patel, M.S., & Rideout, T.C. (2019). Malprogramming of hepatic lipid metabolism due to excessive early cholesterol exposure in adult progeny. Mol. Nutr. Food Res., 63 (2), e1800563. DOI: 10.1002/mnfr.201800563

Makarov, I.O., Borovkov, E.I., & Kazakov, R.D. (2012). Prevalence of non-alcoholic fatty liver disease among obese pregnant women. Obstet. Gynecol. Reprod., 6 (4), 18-21.

Ng, M., Fleming, T., Robinson, M., Thomson, B., Graetz, N., Margono, C., …, & Gakidou, E. (2014). Global, regional, and national prevalence of overweight and obesity in children and adults during 1980–2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet., 384 (9945), 766-781. DOI: 10.1016/S0140-6736(14)60460-8.

Kulie, T., Slattengren, A., JackieRedmer, J., Counts, H., Eglash, A., & Schrager, S. (2011). Obesity and womenʼs health: an evidence-based review. J. Am. Board Fam. Med., 24 (1), 75-85. DOI: 10.3122/jabfm.2011.01.100076.

Vilar-Gomez, E., Calzadilla Bertot, L., Wai-Sun Wong, V., Castellanos, M., Aller-de la Fuente, R., Metwally, M., ..., & Romero-Gomez, M. (2018). Fibrosis severity as a determinant of cause-specific mortality in patients with advanced nonalcoholic fatty liver disease: a multi-national cohort study. Gastroenterology, 155 (2), 443-457. DOI: 10.1053/j.gastro.2018.04.034.

Younossi, Z.M, Koenig, A.B, Abdelatif, D., Fazel, Y., Henry, L., & Wymer, M. (2016). Global epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease-Meta-analytic assessment of prevalence, incidence, and outcomes. Hepatology, 64 (1), 73-84. DOI: 10.1002/hep.2843.

Hamaguchi, M., Kojima, T., Takeda, N., Nakagawa, T., Taniguchi, H., Fujii, K., ..., & Ida, K. (2005). The metabolic syndrome as a predictor of nonalcoholic fatty liver disease. Ann. Intern. Med., 143 (10), 722-728. DOI: 10.7326/0003-4819-143-10-200511150-00009.

Younossi, Z., Stepanova, M., Ong, J.P., Jacobson, I.M., Bugianesi, E., Duseja, A., …, & Afendy, A. (2019). Nonalcoholic steatohepatitis is the fastest growing cause of hepatocellular carcinoma in liver transplant candidates. Clin. Gastroenterol. Hepatol., 17 (4), 748-755. DOI: 10.1016/j.cgh.2018.05.057.

Allen, A.M., Therneau, T.M., Larson, J.J., Coward, A., Somers, V.K., & Kamath, P.S. (2018). Nonalcoholic fatty liver disease incidence and impact on metabolic burden and death: a 20 year-community study. Hepatology., 67 (5), 1726-1736. DOI: 10.1002/hep.29546.

Doycheva, I., Issa, D., Watt, K.D., Lopez, R., Rifai, G., & Alkhouri, N. (2018). Nonalcoholic steatohepatitis is the most rapidly increasing indication for liver transplantation in young adults in the United States. J. Clin. Gastroenterol., 52 (4), 339-346. DOI: 10.1097/MCG.0000000000000925.

Bogomolov, P.O., & Tsodikov, G.V. (2006). Nealkogolnaya zhirovaya bolezn pecheni [Non-alcoholic fatty liver disease]. Consilium Medicum, 1, 7-8 [in Russian].

Farrell, G.C. (2009). The liver and the waistline: Fifty years of growth. J. Gastroenterol. Hepatol., 24 (3), 105-118. DOI: 10.1111/j.1440-1746.2009.06080.

Kutchi, I., Chellammal, P., & Akila, A. (2020). Maternal obesity and pregnancy outcome: in perspective of new asian indian guidelines. J. Obstet. Gynecol. India., 70 (2), 138-144. DOI: 10.1007/s13224-019-01301-8.

Hashimoto, E., Taniai, M., & Tokushige, K. (2013). Characteristics and diagnosis of NAFLD/NASH. J. Gastroenterol. Hepatol., 28 (4), 64-70. DOI: 10.1111/jgh.12271.

Noureddin, M., Vipani, A., Bresee, C., Todo, T., Kim I. K., & Alkhouri, N. (2018). NASH leading cause of liver transplant in women: updated analysis of in- dications for liver transplant and ethnic and gender variances. Am. J. Gastroenterol., 113 (11), 1649-1659. DOI: 10.1038/s41395-018-0088-6.

Chalasani, N., Younossi, Z., Lavine, J.E, Charlton, M., Cusi, K., Rinella, M., & Sanyal, A.J. (2018). The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology., 67 (1), 328-357. DOI: 10.1002/hep.29367.

Sarkar, M., Grab, J., Dodge, J.L, Gunderson, E.P, Rubin, J., Irani, R.A., ..., & Terrault, N. (2020). Non-alcoholic fatty liver disease in pregnancy is associated with adverse maternal and perinatal outcomes. J. Hepatol., 73 (3), 516-522. DOI: 10.1016/j.jhep.2020.03.049.

Mosca, A., Panera, N., Maggiore, G., & Alisi, A. (2020). From pregnant women to infants: Non-alcoholic fatty liver disease is a poor inheritance. J. Hepatol., 73 (6), 1590-1592. DOI: 10.1016/j.jhep.2020.06.043.

Lao, T.T. (2020). Implications of abnormal liver function in pregnancy and non-alcoholic fatty liver disease. Best. Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 68, 2-11. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2020.02.011.

Leng, J., Zhang, C., Wang, P., Li, N., Li, W., & Liu, H. (2016). Plasma levels of alanine aminotransferase in the first trimester identify high risk Chinese women for gestational diabetes. Sci. Rep., 6, 27291. DOI: 10.1038/srep27291.

Vernon, G., Baranova, A., & Younossi, Z.M. (2011). Systematic review: the epidemiology and natural history of non-alcoholic fatty liver disease and non-alcoholic steatohepatitis in adults. Aliment. Pharmacol. Ther., 34 (3), 274-285. DOI: 10.1111/j.1365-2036.2011.04724.x.

Leuschner, U., James, O.F.W., & Dancygier, H. (Eds.). (2001). Diagnosis of non-alcoholic steatohepatitis. Steatohepatitis (NASH and ASH). Dordrecht: Kluwer Academic Publishers.

Sridhar, S.B., Xu, F., Darbinian, J., Quesenberry, C.P., Ferrara, A., & Hederson, M. M. (2014). Pregravid liver enzyme levels and risk of gestational diabetes mellitus during a subsequent pregnancy. Diabetes Care, 37 (7), 1878-1884. DOI: 10.2337/dc13-2229.

Sattar, N., Forrest, E., & Preiss, D. (2014). Non-alcoholic fatty liver disease. Br. Med. J., 349, g4596. DOI: 10.1136/bmj.g4596.

Rinella, M., & Charlton, M. (2016). The globalization of nonalcoholic fatty liver disease: prevalence and impact on world health. Hepatology, 64 (1), 19-22. DOI: 10.1002/hep.28524.

Asimuakopoulos, G. (2006). Pregnancy and liver disease. Rev. Med. Chir. Soc. Med. Nat. Iasi., 110 (2), 326-333.

Mousa, N., Abdel-Razik, A., Shams, M., Sheta, T., Zakaria, S., Shabana, W., ..., & Eldars, W. (2018). Impact of non-alcoholic fatty liver disease on pregnancy. Br. J. Biomed. Sci., 75 (4), 197-199. DOI: 10.1080/09674845.2018.1492205.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-03

Як цитувати

Багній, Л. В. (2022). КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ У ВАГІТНИХ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ РІЗНОГО СТУПЕНЯ . Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (2), 47–56. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12606

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія