КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ У ВАГІТНИХ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ РІЗНОГО СТУПЕНЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12606Ключові слова:
неалкогольна жирова хвороба печінки, неалкогольний стеатогепатит, ожиріння, індекс маси тіла, клініка, вагітністьАнотація
Мета дослідження – оцінити функціональний стан печінки у вагітних з НАЖХП у вагітних залежно від індексу маси тіла.
Матеріали і методи. Обстежено 98 вагітних жінок з НАЖХП на стадії НАСГ у поєднанні з ожирінням. Вік обстежених жінок коливався від 21 до 35 років (середній вік 30,5±1,5 роки). Контрольна група склала 30 практично здорових вагітних. В залежності від індексу маси тіла (ІМТ) всі обстежені жінки розподілені на три групи: І група – вагітні з надмірною масою тіла, ІІ група – вагітні з ожирінням І ступеня, ІІІ група – вагітні з ожирінням ІІ ступеня. Оцінювались основні клініко-біохімічні синдроми (астено-вегетативний, диспептичний,больовий, цитолітичний, холестатичний, мезенхімально-запальний, печінково-клітинної недостатності).
Результати. Під час проведення неінвазивної діагностики печінки виявлено тенденцію до зростання ступеня стеатозу в обстежених групах в залежності від підвищення індексу маси тіла. За результатами Steato-test найвищий показник спостерігався у жінок ІІІ групи, що у 1,38, 1,2 та 4,2 рази перевищував результати обстежених вагітних І та ІІ груп та групу контролю (p<0,05). Аналогічно, NASH-test: у вагітних з НАСГ на тлі ожиріння ІІ-III ступеня перевищив у 1,54 рази отримані дані серед жінок І групи, у 1,11 рази серед пацієнток ІІ групи та у 4,5 разів результати серед контрольної групи (p<0,05).
При порівнянні клінічних проявів НАЖХП у вагітних найвища частота спостерігається у групі обстежених жінок з вираженим ожирінням в порівнянні з групою пацієнток з помірним ожирінням та надмірною масою тіла: симптоми астеновегетативного синдрому (підвищена стомлюваність, порушення сну, емоційна лабільність, зниження та підвищення апетиту) виявлені відповідно у 91,6,0 %, 79,1 % та 61,5 % пацієнток (р<0,05), прояви диспепсії (закрепи, нудота, метеоризм) – у 87,5 %, 54, % та 34,6 % пацієнток (р<0,05), відчуття важкості або помірна болючість у правому підреберʼї – у 62,5 % 50 % та 30,7 % пацієнток відповідно (р<0,05).
Висновки. У вагітних жінок спостерігається маніфестація клінічних проявів НАЖХП, що залежить від збільшення ІМТ. Встановлено, у вагітних з НАЖХП порушення функціональної здатності печінки печінки виникає вже на фоні ожиріння І ступеня, що може розглядатись як ранній маркер розвитку стеатогепатиту.
Посилання
Hershman, M., Mei, R., & Kushner, T. (2019). Implications of nonalcoholic fatty liver disease on pregnancy and maternal and child outcomes. Gastroenterol. Hepatol. (N Y)., 15 (4), 221-228.
Denisov, N., Grinevich, V., Chernetcova, E., Kornouchova, L., Kravchuk, U., Partsernyak, S., & Mironenko, A. (2017). Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky yak novyi komponent metabolichnoho syndromu u svitli suchasnykh metodiv diahnostyky [Non-alcoholic fatty liver disease as a new component of the metabolic syndrome in the light of modern methods of diagnosis]. Visnyk Pivnichno-Zakhidnoho derzhavnoho medychnoho universytetu im. Mechnykova – Herald of North-Western State Medical University named after I.I. Mechnikov, 9, 34-41. DOI: 10.17816/mechnikov20179134-41 [in Ukrainian].
Jain, D., Khuteta, R., Chaturvedi, V., & Khuteta, S. (2012). Effect of body mass index on pregnancy outcomes in nulliparous women delivering singleton babies: observational study. J. Obstet. Gynaecol. India, 62 (4), 429-431. DOI: 10.1007/s13224-012-0225-x.
Polyzos, S.A, Kountouras, J., & Mantzoros, C.S. (2019). Obesity and nonalcoholic fatty liver disease: From pathophysiology to therapeutics. Metabolism, 9 (2), 82-97. DOI: 10.1016/j.metabol.2018.11.014.
Dumolt, J.H., Browne, R.W., Patel, M.S., & Rideout, T.C. (2019). Malprogramming of hepatic lipid metabolism due to excessive early cholesterol exposure in adult progeny. Mol. Nutr. Food Res., 63 (2), e1800563. DOI: 10.1002/mnfr.201800563
Makarov, I.O., Borovkov, E.I., & Kazakov, R.D. (2012). Prevalence of non-alcoholic fatty liver disease among obese pregnant women. Obstet. Gynecol. Reprod., 6 (4), 18-21.
Ng, M., Fleming, T., Robinson, M., Thomson, B., Graetz, N., Margono, C., …, & Gakidou, E. (2014). Global, regional, and national prevalence of overweight and obesity in children and adults during 1980–2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet., 384 (9945), 766-781. DOI: 10.1016/S0140-6736(14)60460-8.
Kulie, T., Slattengren, A., JackieRedmer, J., Counts, H., Eglash, A., & Schrager, S. (2011). Obesity and womenʼs health: an evidence-based review. J. Am. Board Fam. Med., 24 (1), 75-85. DOI: 10.3122/jabfm.2011.01.100076.
Vilar-Gomez, E., Calzadilla Bertot, L., Wai-Sun Wong, V., Castellanos, M., Aller-de la Fuente, R., Metwally, M., ..., & Romero-Gomez, M. (2018). Fibrosis severity as a determinant of cause-specific mortality in patients with advanced nonalcoholic fatty liver disease: a multi-national cohort study. Gastroenterology, 155 (2), 443-457. DOI: 10.1053/j.gastro.2018.04.034.
Younossi, Z.M, Koenig, A.B, Abdelatif, D., Fazel, Y., Henry, L., & Wymer, M. (2016). Global epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease-Meta-analytic assessment of prevalence, incidence, and outcomes. Hepatology, 64 (1), 73-84. DOI: 10.1002/hep.2843.
Hamaguchi, M., Kojima, T., Takeda, N., Nakagawa, T., Taniguchi, H., Fujii, K., ..., & Ida, K. (2005). The metabolic syndrome as a predictor of nonalcoholic fatty liver disease. Ann. Intern. Med., 143 (10), 722-728. DOI: 10.7326/0003-4819-143-10-200511150-00009.
Younossi, Z., Stepanova, M., Ong, J.P., Jacobson, I.M., Bugianesi, E., Duseja, A., …, & Afendy, A. (2019). Nonalcoholic steatohepatitis is the fastest growing cause of hepatocellular carcinoma in liver transplant candidates. Clin. Gastroenterol. Hepatol., 17 (4), 748-755. DOI: 10.1016/j.cgh.2018.05.057.
Allen, A.M., Therneau, T.M., Larson, J.J., Coward, A., Somers, V.K., & Kamath, P.S. (2018). Nonalcoholic fatty liver disease incidence and impact on metabolic burden and death: a 20 year-community study. Hepatology., 67 (5), 1726-1736. DOI: 10.1002/hep.29546.
Doycheva, I., Issa, D., Watt, K.D., Lopez, R., Rifai, G., & Alkhouri, N. (2018). Nonalcoholic steatohepatitis is the most rapidly increasing indication for liver transplantation in young adults in the United States. J. Clin. Gastroenterol., 52 (4), 339-346. DOI: 10.1097/MCG.0000000000000925.
Bogomolov, P.O., & Tsodikov, G.V. (2006). Nealkogolnaya zhirovaya bolezn pecheni [Non-alcoholic fatty liver disease]. Consilium Medicum, 1, 7-8 [in Russian].
Farrell, G.C. (2009). The liver and the waistline: Fifty years of growth. J. Gastroenterol. Hepatol., 24 (3), 105-118. DOI: 10.1111/j.1440-1746.2009.06080.
Kutchi, I., Chellammal, P., & Akila, A. (2020). Maternal obesity and pregnancy outcome: in perspective of new asian indian guidelines. J. Obstet. Gynecol. India., 70 (2), 138-144. DOI: 10.1007/s13224-019-01301-8.
Hashimoto, E., Taniai, M., & Tokushige, K. (2013). Characteristics and diagnosis of NAFLD/NASH. J. Gastroenterol. Hepatol., 28 (4), 64-70. DOI: 10.1111/jgh.12271.
Noureddin, M., Vipani, A., Bresee, C., Todo, T., Kim I. K., & Alkhouri, N. (2018). NASH leading cause of liver transplant in women: updated analysis of in- dications for liver transplant and ethnic and gender variances. Am. J. Gastroenterol., 113 (11), 1649-1659. DOI: 10.1038/s41395-018-0088-6.
Chalasani, N., Younossi, Z., Lavine, J.E, Charlton, M., Cusi, K., Rinella, M., & Sanyal, A.J. (2018). The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology., 67 (1), 328-357. DOI: 10.1002/hep.29367.
Sarkar, M., Grab, J., Dodge, J.L, Gunderson, E.P, Rubin, J., Irani, R.A., ..., & Terrault, N. (2020). Non-alcoholic fatty liver disease in pregnancy is associated with adverse maternal and perinatal outcomes. J. Hepatol., 73 (3), 516-522. DOI: 10.1016/j.jhep.2020.03.049.
Mosca, A., Panera, N., Maggiore, G., & Alisi, A. (2020). From pregnant women to infants: Non-alcoholic fatty liver disease is a poor inheritance. J. Hepatol., 73 (6), 1590-1592. DOI: 10.1016/j.jhep.2020.06.043.
Lao, T.T. (2020). Implications of abnormal liver function in pregnancy and non-alcoholic fatty liver disease. Best. Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 68, 2-11. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2020.02.011.
Leng, J., Zhang, C., Wang, P., Li, N., Li, W., & Liu, H. (2016). Plasma levels of alanine aminotransferase in the first trimester identify high risk Chinese women for gestational diabetes. Sci. Rep., 6, 27291. DOI: 10.1038/srep27291.
Vernon, G., Baranova, A., & Younossi, Z.M. (2011). Systematic review: the epidemiology and natural history of non-alcoholic fatty liver disease and non-alcoholic steatohepatitis in adults. Aliment. Pharmacol. Ther., 34 (3), 274-285. DOI: 10.1111/j.1365-2036.2011.04724.x.
Leuschner, U., James, O.F.W., & Dancygier, H. (Eds.). (2001). Diagnosis of non-alcoholic steatohepatitis. Steatohepatitis (NASH and ASH). Dordrecht: Kluwer Academic Publishers.
Sridhar, S.B., Xu, F., Darbinian, J., Quesenberry, C.P., Ferrara, A., & Hederson, M. M. (2014). Pregravid liver enzyme levels and risk of gestational diabetes mellitus during a subsequent pregnancy. Diabetes Care, 37 (7), 1878-1884. DOI: 10.2337/dc13-2229.
Sattar, N., Forrest, E., & Preiss, D. (2014). Non-alcoholic fatty liver disease. Br. Med. J., 349, g4596. DOI: 10.1136/bmj.g4596.
Rinella, M., & Charlton, M. (2016). The globalization of nonalcoholic fatty liver disease: prevalence and impact on world health. Hepatology, 64 (1), 19-22. DOI: 10.1002/hep.28524.
Asimuakopoulos, G. (2006). Pregnancy and liver disease. Rev. Med. Chir. Soc. Med. Nat. Iasi., 110 (2), 326-333.
Mousa, N., Abdel-Razik, A., Shams, M., Sheta, T., Zakaria, S., Shabana, W., ..., & Eldars, W. (2018). Impact of non-alcoholic fatty liver disease on pregnancy. Br. J. Biomed. Sci., 75 (4), 197-199. DOI: 10.1080/09674845.2018.1492205.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
