ЛІКУВАННЯ ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЯ БЕЗ АТИПІЇ МІКРОНІЗОВАНИМ ПРОГЕСТЕРОНОМ. ОЧІКУВАНІ ТА РЕАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12425Ключові слова:
гіперплазія ендометрія без атипії, рецептори, резистентність до прогестеронуАнотація
Мета дослідження – виявити вплив експресії рецепторів до прогестерону на ефективність лікування гіперплазії ендометрія без атипії у жінок репродуктивного віку та встановити ефективність лікування у групах із низькою та високою рецептивністю ендометрія.
Матеріали та методи. Було проведено проспективне когортне дослідження у 45 пацієнток репродуктивного віку (25–38 років) з аномальними матковими кровотечами (АМК). Контрольну групу склали 15 пацієнток зі змінами ендометрія секреторного типу. Матеріал для морфологічного та імуногістохімічного дослідження отримували шляхом вишкрібання порожнини матки. Дослідження рецепторів до естрогенів та прогестерону проводили імуногістохімічним методом у лабораторії імуногістохімії Дніпровського державного медичного університету (ДДМУ). Досліджувану групу було поділено на дві підгрупи за ступенем експресії прогестеронових рецепторів. Ступінь експресії рецепторів до прогестерону визначали за результатами H-score: 0–100 – низький, 101 і більше – високий. Всі пацієнтки отримували лікування мікронізованим прогестероном у дозі 100 мг на добу сублінгвально в безперервному режимі протягом 6 місяців. Критерієм позитивного ефекту вважали: відсутність скарг у пацієнток та відсутність гіперплазії ендометрія (ГЕ) за результатами пайпель-біопсії ендометрія після 6 місяців лікування.
Результати дослідження та їх обговорення. У всіх жінок спостерігали значну експресію естрогенових рецепторів (ЕР) у клітинах ендометрія, що зумовлювало його проліферативну активність на тлі зниження експресії рецепторів до прогестерону (ПР). За результатами дослідження, у жінок із відсутністю ефекту від проведеної терапії, на відміну від жінок з ефективно проведеною терапією, спостерігали зниження експресії рецепторів до прогестерону на 65 %. У результаті проведеного лікування, за результатами морфологічного дослідження зіскрібків ендометрія, у 12 жінок (48 %) відбулася регресія гіперболізованого ендометрія і спостережено гістологічну нормалізацію співвідношення стромального й епітеліального компонентів. У 27 жінок (37,8 %) знову було діагностовано просту неатипову гіперплазію ендометрія. У 18 (13,3 %) жінок було діагностовано комплексну неатипову гіперплазію ендометрія, тобто спостережено прогресування захворювання. Таким чином, ефективність призначених прогестинів за результатами терапії упродовж 6 місяців склала 75 %.
Висновок. У всіх жінок спостережено значну експресію рецепторів до естрогенів у клітинах ендометрія, що зумовлювало його проліферативну активність на тлі зниження експресії рецепторів до прогестерону на 65 %, що призвело до відсутності ефекту від терапії у 25 % жінок.
Посилання
Gromova, O.L., Potapov, V.O., Khaskhachykh, D.A., Finkova, O.P., Gaponova, O.V., Kukina, G.O., & Penner, K.V. (2021). Epigenetic profile of endometrial proliferation in the different morphotypes of endometrial hyperplasia. Reprod. Endocrinol., 57, 68-78. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2021.57.68-78.
Gromova, O.L., Potapov, V.O., Khaskhachykh, D.A., Gaponova, O., & Kukina G.O. (2021). Retseptornyi status endometriiu pry hiperplastychnykh protsesakh u zhinok premenopauzalnoho viku [Receptors of endometrium in premenopausal women with different morphotypes of endometrial hyperplasia]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna – Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine, 11, 1 (39), 33-38. DOI: 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.5.
Laas, E., Ballester, M., Cortez, A., Gonin, J., Canlorbe, G., Daraï, E., & Graesslin, O. (2014). Supervised clustering of immunohistochemical markers to distinguish atypical and non-atypical endometrial hyperplasia. Gynecol. Endocrinol., 31 (4), 282-285. DOI: 10.3109/09513590.2014.989981.
Khaskhachykh, D.A., Potapov, V.O., & Kukina, H.O. (2019). Dyferentsiiovanyi pidkhid do likuvannia hiperplazii endometriiu bez atypii u zhinok reproduktyvnoho viku [Differentiated approach to treatment of endometrial hyperplasia without atypia in women of reproductive age]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 2, 149-155. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10935 [in Ukrainian].
Gromova, O.L., Potapov, V.O., Khaskhachykh, D.A., Haponova, O., & Kukina, G. (2020). Analiz prychyn neefektyvnosti hormonoterapii hiperplazii endometriia bez atypii u zhinok v premenopauzi [Analysis of the causes of unsuccessful hormonal treatment of non-atypical endometrial hyperplasia in premenopousal women]. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu – Reports of Vinnytsia National Medical University, 24 (4), 604-610. DOI: 10.31393/reports-vnmedical-2020-24(4)-08.
Horban, N.Y., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. J. Med. Life, 12 (3), 266-270. DOI: 10.25122/jml-2019-0074.
Saito, S., Ito, K., Nagase, S., Suzuki, T., Akahira, J., Okamura, K., ..., & Sasano, H. (2006). Progesterone receptor isoforms as a prognostic marker in human endometrial carcinoma. Cancer, Sci., 97 (12), 1308-1314. DOI: 10.1111/j.1349-7006.2006.00332.x.
Sanderson, P.A., Critchley, H.O., Williams, A.R., Arends, M.J., & Saunders, P.T. (2017). New concepts for an old problem: the diagnosis of endometrial hyperplasia. Hum. Reprod. Update, 23 (2), 232-254. DOI: 10.1093/humupd/dmw042.
Zaporozhan, V., Tatarchuk, T., Dubinina, V., & Kosey, N. (2012). Sovremennaya diagnostika i lecheniye giperplasticheskikh protsessov endometriya [Modern diagnosis and treatment of endometrial hyperplastic processes]. Reprod. Endocrinol., 1 (3), 5-12 [in Russian].
Fan, R., Wang, Y., Wang, Y., Wei, L., & Zheng, W. (2017). Mechanism of progestin resistance in endometrial precancer/cancer through Nrf2-survivin pathway. Am. J. Transl. Res., 9 (3), 1483-1491.
Steinbakk, A., Gudlaugsson, E., Aasprong, O.G., Skaland, I., Malpica, A., Feng, W., …, & Baak, J.P. (2011b). Molecular biomarkers in endometrial hyperplasias predict cancer progression. Am. J. Obstet. Gynecol., 204 (4), 357.e1-e12. DOI: 10.1016/j.ajog.2010.12.007.
Sletten, E.T., Arnes, M., Lyså, L.M., Larsen, M., & Ørbo, A. (2019). Significance of progesterone receptors (PR-A and PR-B) expression as predictors for relapse after successful therapy of endometrial hyperplasia: a retrospective cohort study. BJOG, 126 (7), 936-943. DOI: 10.1111/1471-0528.15579.
Travaglino, A., Raffone, A., Saccone, G., D'Alessandro, P., Arduino, B., de Placido, G., …, & Zullo, F. (2019). Significant risk of occult cancer in complex non-atypical endoemtrial hyperplasia. Arch. Gynecol. Obstet., 300 (5), 1147-1154. DOI: 10.1007/s00404-019-05299-2.
Ordi, J., Bergeron, C., Hardisson, D., McCluggage, W.G., Hollema, H., Felix, A., …, & Nogales, F.F. (2014). Reproducibility of current classifications of endometrial endometrioid glandular proliferations: further evidence supporting a simplified classification. Histopathology., 64 (2), 284-292. DOI: 10.1111/his.12249.
Ozdegirmenci, O., Kayikcioglu, F., Bozkurt, U., Akgul, M.A., & Haberal, A. (2011). Comparison of the efficacy of three progestins in the treatment of simple endometrial hyperplasia without atypia. Gynecol. Obstet. Invest., 72 (1), 10-14. DOI: 10.1159/000321390.
Raffone, A., Travaglino, A., Saccone, G., Insabato, L., Mollo, A., De Placido, G., & Zullo, F. (2019). Endometrial hyperplasia and progression to cancer: which classification system stratifies the risk better? A systematic review and meta-analysis. Arch. Gynecol. Obstet., 299 (5),1233-1242. DOI: 10.1007/s00404-019-05103-1.
Al-Sabbagh, M., Lam, E.W., & Brosens, J.J. (2012). Mechanisms of endometrial progesterone resistance. Mol. Cell. Endocrinol., 358 (2), 208-215. DOI: 10.1016/j.mce.2011.10.035.
Auclair, M.H., Yong, P.J., Salvador, S., Thurston, J., Colgan, T.T.J., & Sebastianelli, A. (2020). Guideline No. 390-Classification and management of endometrial hyperplasia. J. Obstet. Gynaecol. Can., 42 (10), 1289-1800. DOI: 10.1016/j.jogc.2019.03.025.
Tatarchuk, T., Kovalenko, E., & Filonenko, T. (2011). Ekspressiya retseptorov steroidnykh gormonov i urovni estrogena i progesterona v zhidkosti matki u zhenshchin s giperplaziyey endometriya [Expression of steroid hormone receptors and levels of estrogen and progesterone in the uterine fluid in women with endometrial hyperplasia]. Zhenskoye zdorovye – Women Health, 6 (62), 105-109 [in Russian].
Khaskhachikh, D.A., Potapov, V.O., Kukina, G.O., Gaponova, E.A., Penner, K.V., Reznichenko, V.V., & Nechaiev, V.V (2018). Znachennia ekspresii retseptoriv prohesterona (PR-A i PR-B) yak predyktoriv retsydyvu hiperplazii endometriiu pislia terapii z vykorystanniam prohestyniv [The value of the expression of progesterone receptors (PR-A and PR-B) as predictors of recurrence of endometrial hyperplasia after therapy with progestins]. Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsiii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy – Scientific Digest of Association of Obstetricians and Gynaecologists of Ukraine, 2, 203-207 [in Ukrainian].
Khariyet, E.R., & Gatter, K.S. (1999). Immunotsitokhimiya: elektronnaya mikroskopiya. Molekulyarnaya klinicheskaya diagnostika. Metody [Immunocytochemistry: electron microscopy. Molecular clinical diagnostics. Methods]. Transl. from Engl. Kherrington, Dzh. Makgi, S. Ed. Moscow: Mir [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
