РЕЗУЛЬТАТИ ЕХОГРАФІЇ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ВАГІТНИХ ІЗ УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЕСТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12369Ключові слова:
вагітність, ехографія, пієлонефрит, анемія, прееклампсія, плацентарна дисфункціяАнотація
Мета дослідження – вивчення за допомогою ехографії особливостей фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із запальними захворюваннями нирок, анемією та гіпертензивними розладами.
Матеріали та методи. Для комплексного вивчення стану ФПК у жінок групи високого ризику розвитку плацентарної дисфункції (ПД) вагітні були поділені на групи. До основної групи увійшли 150 вагітних, із них у 50 жінок вагітність ускладнилася залізодефіцитною анемією легкого та середнього ступенів тяжкості (І група), 50 жінок страждали від запальних захворювань нирок (гестаційний пієлонефрит, загострення хронічного пієлонефриту під час вагітності) (ІІ група), у 50 було виявлено пізній гестоз (ПГ) у вигляді прееклампсії легкого та середнього ступенів тяжкості (ІІІ група). До ІV групи зараховано 50 здорових вагітних (контрольна група). Показники стану ФПК у здорових вагітних та вагітних групи високого ризику розвитку ПД визначали за допомогою апарата GE Voluson S10 (США).
Результати дослідження та їх обговогення. Показники середнього бала оцінки стану ФПК, за класифікацією І. С. Сидорової, І. О. Макарова [1], свідчать про розвиток компенсованої форми ФПК у жінок, вагітність яких ускладнюється запальними захворюваннями нирок, та тенденцію до субкомпенсації у разі ускладнення вагітності ПГ. Визначені зміни не є діагнозом, це маркери динамічного стану, і ці показники можуть змінюватись у той чи інший бік у разі ПД. За формування і прогресування ФПН показники можуть різко змінюватись у негативний бік і мати незворотний характер. Отже, аналізуючи дані дослідження стану ФПК за методикою ехографії, можна простежити наявність прогресивного погіршення стану ФПК у жінок групи високого ризику розвитку ПД.
Висновки. Категорія пацієнток із виявленими ехографічними ознаками порушень ФПК потребує ретельнішого спостереження і прийняття рішень залежно від терміну вагітності і прогресування ознак ФПН.
Посилання
Sidorova, I.S. & Makarov, I.O. (2000). Fetoplatsentarnaya nedostatochnost. Kliniko-diagnosticheskiye aspekty [Fetoplacental insufficiency. Clinical and diagnostic aspects]. Moscow: Znaniye-M [in Russian]
Radzinskii, V.E. (2017). Akusherskaya agressiya v. 2.0 [Obstetric aggression v. 2.0]. Moscow: StatusPraesens [in Russian].
Senchuk, A.Ia., Hinzburh, V.H., & Chermak, I.I. (2019). Nevidkladni stany v akusherskii praktytsi: praktychne kerivnytstvo [Emergencies in obstetric practice: a practical guide]. Kyiv: Fenix [in Ukrainian].
Brosens, I., Puttemans, P., & Benagiano, G. (2019). Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 221 (5), 437-456.
Burton, G.J., Fowden, A.L., & Thornburg, K.L. (2016). Placental origins of chronic disease. Physiological Reviews, 96 (4), 1509-1565.
Lipatov, I.S., Tezikov, Yu.V., & Linev, O.I. (2017). Patogeneticheskie mekhanizmy formirovaniya platsentarnoi nedostatochnosti i preeklampsii [Pathogenetic mechanisms of placental insufficiency and preeclampsia]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 9, 64-76 [in Russian].
Makatsariya, A.D., Chervenaka, F.A., & Bitsadze, V.O. (2015). Beremennost vysokogo riska [High risk pregnancy]. Moscow: Meditsinskoye informatsionnoe agentstvo [in Russian].
Bursac, D., Madzarac, V., Kardum, V., Skrtic, A., Kulas, T., & Hrgovic, Z. (2014). Placental lake in high-risk pregnancy. Zeitschrift für Geburtshilfe und Neonatologie, 218 (1), 43-44.
Bowman, C. E., Arany, Z., & Wolfgang, M. J. (2021). Regulation of maternal–fetal metabolic communication. Cellular and Molecular Life Sciences, 78 (4), 1455-1486.
Chaiworapongsa, T., Chaemsaithong, P., Yeo, L., & Romero, R. (2014). Pre-eclampsia part 1: current understanding of its pathophysiology. Nature Reviews Nephrology, 10 (8), 466-480.
Holness, N. (2018). High-risk pregnancy. Nursing Clinics, 53(2), 241-251.
Hladunewich, M.A. (2017). Chronic kidney disease and pregnancy. Seminars in Nephrology, 37 (4), 337-346.
Phipps, E., Prasanna, D., Brima, W., & Jim, B. (2016). Preeclampsia: updates in pathogenesis, definitions, and guidelines. Clinical Journal of the American Society of Nephrology, 11 (6), 1102-1113.
Horowitz, K.M., Ingardia, C.J., & Borgida, A.F. (2013). Anemia in pregnancy. Clinics in Laboratory Medicine, 33 (2), 281-291.
Antza, C., Cifkova, R., & Kotsis, V. (2018). Hypertensive complications of pregnancy: a clinical overview. Metabolism, 86. 102-111.
Richardson, M.Dzh., Dimicheli-Zigmond, M., & Gembling, D.R. (2020). Otsenka i monitoring zhiznedeyatelnosti ploda // Prakticheskaya akusherskaya anesteziologiya [Assessment and monitoring of fetal activity // Practical obstetric anesthesiology]. Moscow: OOO «Meditsinskoye informatsionnoye agentstvo» [in Russian].
Hus, A.Y. (2011). Ultrazvukovaya diagnostika v akusherstve i ginekologii: v 2 t. [Ultrasound diagnostics in obstetrics and gynecology: in 2 volumes]. Moscow: MEDpress-inform [in Russian].
Fleyshera, A., Manning, F.A., Dzhenti, P., & Romero, R. (2004). Glava 26. Otsenka biofizicheskogo profilya ploda: teoreticheskiye predposylki i prakticheskoye primeneniye // Ekhografiya v akusherstve i gineklogii. Teoriya i praktika. 6-ye izd. V II chastyakh. Chast vtoraya [Assessment of the biophysical profile of the fetus: theoretical background and practical application // Echography in obstetrics and gynecology. Theory and practice. 6th ed. In the II parts. Part two]. Moscow: Izd. Dom Vidar-M [in Russian].
Vintzileos, A.M., Campbell, W.A., Ingardia, C.J., & Nochimson, D.J. (1983). The fetal biophysical profile and its predictive value. Obstet. Gynec., 62, 271-274.
Senchuk, A.Ya., & Chermak, I.I. (2021). Bezopasnoye materinstvo: podgotovka, beremennost, rody, poslerodovyy period: rukovodstvo dlya praktikuyushchikh vrachey [Safe motherhood: preparation, pregnancy, childbirth, the postpartum period: a guide for practitioners]. Minsk: Professionalnyye izdaniya [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
