АНТИАРИТМІЧНА UPSTREAM-ТЕРАПІЯ ЕКСТРАСИСТОЛІЧНОЇ АРИТМІЇ У ВАГІТНИХ ЗІ СТИГМАМИ СПОЛУЧНОТКАНИННОЇ ДИСПЛАЗІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12353Ключові слова:
вагітність, недиференційована сполучнотканинна дисплазія, пролапс мітрального клапана, екстрасистолія, систоло-діастолічна дисфункція, аргінін, карнітинАнотація
Мета дослідження – знизити частоту акушерських ускладнень, пов’язаних із порушеннями серцево-судинної діяльності та ритму серця в жінок з недиференційованою сполучнотканинною дисплазією (НДСТ) шляхом включення до складу протокольної програми лікування карнітин-аргінінового комплексу.
Матеріали та методи. Обстежено 58 вагітних, в яких діагностовано від 2 до 8 окремих ознак НДСТ, у тому числі пролапс мітрального клапана (ПМК) із та без частої екстрасистолії, і 14 вагітних групи контролю. Для передпологової підготовки вагітних із НДСТ і профілактики акушерських ускладнень у дослідній групі застосовано метаболічну підтримку шляхом внутрішньовенного вливання 4,2 г L-аргініну та 2,0 г L-карнітину.
Результати дослідження та їх обговорення. У вагітних із ПМК та екстрасистолічною аритмією на фоні НДСТ у вихідному стані спостерігали порушення ремоделювання серця з розвитком помірної систоло-діастолічної дисфункції міокарда. У них достовірно частіше діагностували невиношування вагітності, пізній гестоз, плацентарну дисфункцію, аномалії пологової діяльності, пологовий травматизм, післяпологові кровотечі тощо. Ехоструктурні аномалії серця виступали предикторами розвитку аритмій. Під впливом комплексного лікування з включенням L-аргініну та L-карнітину в групі пацієнток із ПМК відбувалось суттєве зменшення частоти шлуночкової або змішаної екстрасистолії (на 90,6 і 77,8 %), а при суправентрикулярній екстрасистолії антиаритмічний ефект спостерігали лише в 37,5 % пацієнток, що обґрунтовувало додаткове застосування небівололу.
Висновок. У вагітних із ПМК та екстрасистолічною аритмією на фоні НДСТ у вихідному стані спостерігають порушення ремоделювання серця з розвитком помірної систоло-діастолічної дисфункції міокарда, що є тригером ускладненого перебігу вагітності й пологів, а застосування в них комплексної терапії з включенням L-аргініну і L-карнітину приводить до достовірного покращення параметрів центральної кардіогемодинаміки, що супроводжується суттєвим зменшенням частоти розвитку екстрасистолічної аритмії та ускладнень вагітності.
Посилання
Vdovychenko, Yu.P., Ishchak, O.M., Behosh, B.M., & Ivasenko, T.V. (2013). Vplyv dysplazii spoluchnoi tkanyny ta varykoznoi khvoroby nyzhnikh kintsivok u vahitnykh na vynyknennia perynatalnykh ta akusherskykh uskladnen [Influence connective tissue dysplasia and varicose veins of lower extremities disease in prenatal in appearance perinatal and obstetric complications]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 2, 79-82 [in Ukrainian].
Gazazyan, M.G. (2017). Osobennosti techeniya beremennosti i rodov u patsiyentok s displaziyey soyedinitelnoy tkani [Features of the course of pregnancy and childbirth in patients with connective tissue dysplasia]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 1, 121-126 [in Russian].
Faiz, S.A., Al-Meshari, A.A., & Sporrong, B.G. (2016). Pregnancy and valvular heart disease. Saudi Med. J., 24 (10), 1098-1101.
Jana, N., Vasishta, K., & Khunnu, B. (2017). Pregnancy in association with mitral valve prolapse. Asia Oceania J. Obstet. Gynaecol., 19 (1), 61-65.
Tang, L.C., Chan, S.Y., & Wong, V.C. (2015). Pregnancy in patients with mitral valve prolapse Int. J. Gynaecol. Obstet., 23 (3), 217-221.
Nazarenko, L.H. (2010). Dysplaziia spoluchnoi tkanyny: rol v patolohii liudyny i problemakh hestatsiinoho periodu (ohliad) [Connective tissue dysplasia: a role in human pathology and problems of the gestational period (review)]. Zhinochyi likar – Female Doctor, 1, 42-48 [in Ukrainian].
Kucharczyk-Petryka, E., Mamcarz, A., & Braksator, W. (2016). Mitral valve prolapse at pregnancy: is it a real clinical problem? Pol. Arch. Med. Wewn., 114 (5), 1084-1088.
Artal, R., Greenspoon, J.S., & Rutherford, S. (2016). Transient ischemic attack: a complication of mitral valve prolapse in pregnancy. Obstet. Gynecol., 71 (6), 1028-1030.
Shved, M.I., & Pelo, M. (2018). Vplyv kardioprotektornoi metabolichnoi terapii na vynyknennia porushen rytmu ta providnosti u khvorykh na infarkt miokarda iz metabolichnym syndromom [Influence of cardioprotective metabolic therapy on the occurrence of rhythm and conduction disorders in patients with myocardial infarction with metabolic syndrome]. Arytmolohiia – Arrhythmology, 2 (26), 58-59 [in Ukrainian].
Makarchuk, O.M., Rymarchuk, O.M., & Drohomyretskyi, L.V. (2015). Nedyferentsiiovana dysplaziia spoluchnoi tkanyny yak faktor imovirnykh hestatsiinykh uskladnen [Undifferentiated connective tissue dysplasia as a factor of probable gestational complications]. Akusherstvo. Hinekolohiia. Henetyka – Obstetrics. Gynecology. Genetics, 2, 18-20 [in Ukrainian].
Seliuk, M.M., Kozachok, M.M., Lyovkin, I.M., & Seliuk, O.V. (2017). Vybir optymalnoi kombinatsii metabolichnykh preparativ dlia likuvannia patsiientiv z kardiovaskuliarnoiu patolohiieiu [Optimal combinations of metabolic drugs for the treatment of cardiovascular disorders]. Semeynaya medytsyna – Family Medicine, 2 (70), 60-64 [in Ukrainian].
Astashkin, E.I., & Glezer, M.G. (2012). Role of L-carnitine in energy metabolism cardiomyocytes and treatment of diseases of cardiovascular system. Cardiol. Cardiovasc. Surg., 6 (2), 58-65.
DiNicolantonio, J.J., Lavie, C.J., Fares, H., Menezes, A.R., & O'Keefe, J.H. (2013). L-carnitine in the secondary prevention of cardiovascular disease: systematic revien and meta-analysis. Mayo Clin. Proc., 88 (6), 544-551. DOI: 10.1016/j.mayocp.2013.02.007.
George, J., Shmuel, S.B., Roth, A., Herz, I., Izraelov, S., Deutsch, V., …, & Miller, H. (2004). L-arginine attenuates lymphocyte activation and antioxidized LDL antibody levels in patients undergoing angioplasty. Atherosclerosis, 174 (2), 323-327. DOI: 10.1016/j.atherosclerosis.2004.01.025.
Dobrokhotova, Yu.E., & Borovkova, Ye.I. (2017). Pregravidarnaya podgotovka i vedeniye beremennosti u patsiyentok s displaziyey soyedinitelnoy tkani [Pregravid preparation and management of pregnancy in patients with connective tissue dysplasia]. Ginekologiya – Gynecology, 19 (5), 44-49 [in Russian].
Shug, A.L., Thomsen, J.H., Folts, J.D., Bittar, N., Klein, M.I., Koke, J.R., & Huth, P.J. (1998). Changes in tissue levels of carnitine and other metabolites during myocardial ischemia and anoxia. Arch. Biochem. Biophys., 187 (1), 25-33. DOI: 10.1016/0003-9861(78)90003-6.
Rizzon, P., Biasco, G., Di Biase, M., Boscia, F., Rizzo, U., Minafra, F., …, & Bagiella, E. (1989). High doses of L-carnitine in acute myocardial infarction: metabolic and antiarrhythmic effects. Eur. Heart J., 10 (6), 502-508. DOI: 10.1093/oxfordjournals.eurheartj.a059519.
Opie, L.H. (1979). Role of carnitine in fatti acid metabolism of normal and ischemic myocardium. Am. Heart J., 97 (3), 375-388. DOI: 10.1016/0002-8703(79)90440-x.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).