ЕКСПРЕСІЯ МАРКЕРІВ ГІПОКСІЇ, АНГІОГЕНЕЗУ ЯК МІКРОЦИРКУЛЯТОРНО-ТКАНИННИХ ФАКТОРІВ У ПРОЛІФЕРАТИВНИХ ПРОЦЕСАХ ЕНДОМЕТРІЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11863Ключові слова:
гіперплазія ендометрія, атипова гіперплазія ендометрія, HIV-1a, VEGF, малігнізаціяАнотація
Мета дослідження – вивчити експресію VEGF та HIF-1α у фізіологічному, гіперпластичному, атиповому ендометрії в різні вікові періоди жінки.
Матеріали та методи. Оцінку експресії VEGF та HIF-1α проводили в зразках ендометріальної тканини у 458 жінок пізнього репродуктивного, перименопаузального та постменопаузального віку. Експресію VEGF та HIF-1α проводили на рівні мРНК методом полімеразної ланцюгової реакції кДНК, отриманої методом зворотної транскрипції. Результати опрацьовані методом варіаційної статистики з оцінкою достовірності за критеріем Стьюдента з використанням стандартних комп’ютерних систем.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи дані представленої роботи, було виявлено вищі показники експресії VEGF при атиповій гіперплазії в усіх вікових категоріях, проте вірогідно вищі показники було встановлено в постменопаузальному періоді, при атиповій гіперплазії ендометрія, що свідчить про необхідність настороженості лікарів при виявленні даного процесу у відповідній віковій категорії. В дослідженнях було встановлено, що HIF може потенціювати активацію вазомоторних генів, які необхідні для судинної відповіді на гіпоксію. Дані дослідження демонструють інформативність методу визначення HIF-1α при обстеженні пацієнтів з гіперплазією ендометрія (ГПЕ). Впровадження в практичну медицину даного методу дозволить не лише зрозуміти деталі змін, що відбуваються в організмі (патологічних, фізіологічних), а й розробити стратегічні маневри для можливого терапевтичного або хірургічного методу лікування.
Висновки. Експресія рівня VEGF та HIF-1α у клітинах ендометріальної тканини як маркера може бути перспективним методом діагностики ризику розвитку проліферативних станів та їх прогнозу, особливо в комплексі співвідношення з іншими маркерами, що характеризують імуногістохімічні та молекулярно-генетичні клітинні показники. Гіпоксія та її співвідношення з показниками ангіогенезу може нести певне перспективне значення, оскільки при розвитку патологічних станів на певному етапі настає гіпоксичний стан. При певних станах, в результаті порушення тканинних процесів, можливо, метаболічних, зміни в ангіогенезі зменшуються при підвищенні гіпоксії, що може в перспективі провокувати атипові порушення.
Посилання
Blokhin, D.Yu. (2009). “Postgenomnyy vzglyad” na problemy onkogeneza ["Postgenomic view" on the problems of oncogenesis]. Klinicheskaya onkogematologiya – Clinical Oncohematology, 2 (3), 277-283 [in Russian].
Gershteyn, Ye.S., Kushlinskiy, D.N., & Tereshkina, I.V. (2015). Faktor rosta endoteliya sosudov i opukholi zhenskoy reproduktivnoy sistemy. Ch. 2. Rak yaichnikov i endometriya [Growth factor of vascular endothelium and tumors of the female reproductive system. Part 2]. Fundamentalnaya onkologiya – Fundamental Oncology, 2, 2-11 [in Russian].
Vovk, I.B., Gorban, N.Ye., & Borisyuk, O.Yu. (2016). Giperplaziya endometriya (Klinicheskaya lektsiya) [Endometrial hyperplasia (Clinical lecture)]. Zdorovye zhenshchiny – Womens Health, 5 (111), 10-18 [in Russian].
Kazachkova, E.A., Kazachkov, Ye.L., Zatvornitskaya, A.V., & Voropayeva, Ye.Ye. (2019). Gipoksicheskoye povrezhdeniye i neovaskulyarizatsiya endometriya pri giperplazii slizistoy obolochki matki [Hypoxic damage and neovascularization of the endometrium in hyperplasia of the uterine mucosa]. RMZh. Mat i ditya – RMJ. Mother and child., 3, 232-235 [in Russian].
Hrokhovska, M.V. (2015). Otsinka klitynnykh protsesiv pry hiperplaziiakh endometriiu u zhinok z ekstrahenitalnoiu patolohiieiu [Evaluation of cellular processes in endometrial hyperplasia in women with extragenital pathology]. Arkhiv klinichnoi medytsyny – Archive of Clinical Medicine, 1 (21), 11-13 [in Ukrainian].
Levakov, S.A., Sheshukova, N.A., Kedrova, A.G., Fedotova, A.S., & Obukhova, Ye.A. (2018). Molekulyarno-biologicheskiye profili giperplazii endometriya i endometrialnoy intraepitelialnoy neoplazii [Molecular-biological profiles of endometrial hyperplasia and endometrial intrapepithelial neoplasia]. Opukholi zhenskoy reproduktivnoy sistemy – Tumors of the Female Reproductive System, 14 (2), 76-81 [in Russian].
Orazov, M.R. (2015). Diskussionnyye voprosy vedeniya patsiyentok s giperplaziyey endometriya [Discussion issues of management of patients with endometrial hyperplasia]. Akusherstvo i ginekologiya: novosti, mneniya, obucheniye – Obstetrics and Gynecology: News, Opinions, Training, 3, 46-58 [in Russian].
Tatarchuk, T.F., Kalugina, L.V., & Tutchenko, T.N. (2015). Giperplasticheskiye protsessy endometriya: chto novogo? [Endometrial hyperplastic processes: what's new?]. Reproduktivna endokrinologiya – Reproductive Endocrinology, 5 (25), 7-13 [in Russian].
Chernukha G.Ye., Asaturova A.V., Ivanov I.A., & Dumanovskaya M.R. (2018). Struktura patologii endometriya v razlichnyye vozrastnyye periody [The structure of endometrial pathology in different age periods]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 8, 129-134 [in Russian].
Chumak, Z.V., Zelinskiy, A.A., & Shapoval, N.V. (2015). Immunogistokhimicheskiye i molekulyarno geneticheskiye markery giperplazirovannogo i neoplazirovannogo endometriya [Immunohistochemical and molecular genetic markers of hyperplastic and unoplastic endometrium]. Visnyk morfolohii – Bulletin of Morphology, 21 (2), 547-552 [in Russian].
Zvershanovskii, F.A., & Zhulkevich, I.V. (1987). Effect of hyperbaric oxygenation on free-radical processes and gastric acid production in patients with duodenal ulcer. Ter. Arkh., 59 (2), 53-55.
Zimna, A., & Kurpisz, M. (2015). Hypoxia-inducible factor-1 in physiological and pathophysiological angiogenesis: applications and therapies. BioMed Res. Int., 2015, ID 549412, 13. – Access mode : https://doi.org/10.1155/2015/549412.
Zhao, D., Qu, Q., Dai, H., Liu, Y., Jiang, L., Huang, X., & Hao, C. (2017). Effects of hypoxiainducible factor1α on endometrial receptivity of women with polycystic ovary syndrome. Mol. Med. Rep., 17 (1), 414-421.
Yu, X., Gao, C., Dai, C., Yang, F., & Deng, X. (2019). Endometrial injury increases expression of hypoxia-inducible factor and angiogenesis in the endometrium of women with recurrent implantation failure. Reprod. Biomed. Online, 38 (5), 761-767.
Elfayomy, A.K., Almasry, S.M., Attia, G.M., & Habib, F.A. (2015). Enhanced expression of vascular endothelial growth factor and increased microvascular density in women with endometrial hyperplasia: a possible relationship with uterine natural killer cells. Rom. J. Morphol. Embryol., 56 (2 Suppl.), 725-734.
Wang, J., Taylor, A., Showeil, R., Trivedi, P., Horimoto, Y., Bagwan, I., …, & El-Bahrawy, M.A. (2014). Expression profiling and significance of VEGF-A, VEGFR2, VEGFR3 and related proteins in endometrial carcinoma. Cytokine, 68 (2), 94-100.
Maybin, J.A., Murray, A.A., Saunders, P.T.K., Hirani, N., Carmeliet, P., & Critchley, H.O.D. (2018). Hypoxia and hypoxia inducible factors-1α are required for normal endometrial repair during menstruation. Nat. Commun., 9, 295.
Chen, X., Liu, J., He, B., Li, Y., Liu, S., Wu, B., …, & Wang, J. (2015). Vascular endothelial growth factor (VEGF) regulation by hypoxia inducible factor-1 alpha (HIF1A) starts and peaks during endometrial breakdown, not repair, in a mouse menstrual-like model. Hum. Reprod., 30 (9).
Sanderson, P.A., Critchley, H.O.D., Williams, A.R.W., Arends, M.J., & Saunders, P.T.K. (2017). New concepts for an old problem: the diagnosis of endometrial hyperplasia. Hum. Reprod. Update, 23 (2), 232-254.
Lacey, J.V.Jr., & Chia, V.M. (2009). Endometrial hyperplasia and the risk of progression to carcinoma. Maturitas, 63, 39-44.
Kryvokulskyi, B.D., Zhulkevych, I.V., Kryvokulskyi, D.B., & Shkrobot, L.V. (2018). Vyvchennia vplyvu viku ta indeksu komorbidnosti na ryzyk trombotychnykh uskladnen u khvorykh na rak endometriia na dooperatsiinomu etapi [Studying the influence of age and comorbidity index on the thrombotic complications risk in patients with endometrial cancer at preoperative stage]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bull. Sci. Res., 2 (91), 151-153 [in Ukrainian].
Vetter, M.H., Smith, B., Benedict, J., Hade, E.M., Bixel, K., Copeland, L.J., …, & Backes, F.J. (2020). Preoperative predictors of endometrial cancer at the time of hysterectomy for endometrial intraepithelial neoplasia or complex atypical hyperplasia. Am. J. Obstet. Gynecol., 222 (1), 60.e1-60.e7.
Goldstein, S.R., & Lumsden, M.A. (2017). Abnormal uterine bleeding in perimenopause. Climacteric, 20 (5), 414-420.
Horban, N.Y., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. J. Med. Life., 12 (3), 266-270.
Ozelci, R., Dilbaz, B., Akpınar, F., Kınay, T., Baser, E., Aldemir, O., & Altınbas, S.K. (2019). The significance of sonographically thickened endometrium in asymptomatic postmenopausal women. Obstet. Gynecol. Sci., 62 (4), 273-279.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
