ВПЛИВ ХІРУРГІЧНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ ШЛЯХОМ ФЕРТИЛОСКОПІЧНОГО ОВАРІАЛЬНОГО ДРИЛІНГУ НА ГОРМОНАЛЬНИЙ СТАТУС ПАЦІЄНТОК ІЗ КЛОМІФЕН-РЕЗИСТЕНТНОЮ ФОРМОЮ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА ОЖИРІННЯМ

V. V. Chaika

doi:10.11603/24116-4944.2020.2.11860

Автор(и)

V. V. Chaika Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11860

Ключові слова:

синдром полікістозних яєчників, ожиріння, безпліддя, резистентність до кломіфену, хірургічна стимуляція овуляції, фертилоскопічний оваріальний дрилінг, гонадотропіни, статеві стероїди, антимюллерів гормон

Анотація

Мета дослідження – вивчити вплив хірургічної стимуляції овуляції шляхом фертилоскопічного оваріального дрилінгу на гормональний статус пацієнток із кломіфен-резистентною формою синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та ожирінням.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебувала 61 жінка репродуктивного віку. В основну групу ввійшла 31 жінка із кломіфен-резистентним СПКЯ і з індексом маси тіла >30 кг/м², яким хірургічну стимуляцію овуляції виконано з використанням ТВГЛ у Київському міському центрі репродуктивної та перинатальної медицини за період 2017–2019 рр. У контрольну групу увійшли 30 умовно соматично і гінекологічно здорових жінок. Пацієнтки пройшли комплексне обстеження. Концентрації гонадотропінів, статевих стероїдів та антимюллерового гормону в сироватці периферичної крові досліджували імунохімічним методом на 2–3-й день менструального циклу перед операцією, через 1, 3 і 6 місяців після операції.

Результати дослідження та їх обговорення. Після проведення хірургічної стимуляції відмічали поліпшення гормонального профілю сироватки периферичної крові зі зниженням лютеїнізуючого гормону, статевих стероїдів та підвищенням фолікулостимулюючого гормону, але через 3 місяці спостерігали тенденцію до поступового повернення вмісту гонадотропінів та статевих стероїдів до вихідного передопераційного рівня. Через 6 місяців після хірургічної стимуляції овуляції найбільш стійкими залишалися зниження порівняно з контрольними значеннями сироваткової концентрації антимюллерового гормону в 1,24 (р<0,01), вільного тестостерону – в 1,61 (р<0,01) і дегідроепіандростерону – в 1,69 раза (р<0,01). Поліпшення гормонального статусу безпосередньо після хірургічної стимуляції овуляції привело до настання у прооперованих пацієнток вагітності впродовж 3 місяців у 26,81 % випадків, впродовж 6 місяців – у 35,48 %.

Висновок. Отримані дані вказують на те, що перші 6 місяців після хірургічної стимуляції овуляції є найбільш перспективними для планування і настання вагітності у кломіфен-резистентних пацієнток із СПКЯ і ожирінням.

Біографія автора

V. V. Chaika, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

аспірант кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ

Посилання

Popov, A.A., Manannikova, T.N., Loginova, E.A., Slobodyanyuk, B.A., Fedorov, A.A., Lysenko, S.N., ..., & Tyurina S.S. (2015). Laparoskopicheskaya gisterektomiya u bolnykh ozhireniyem [Laparoscopic hysterectomy in obese patients]. Rosiyskiy meditsinskiy zhurnal. Mat i Ditya – Russ. Med. J. Mother and Child, 1, 49 [in Russian].

Urbanovich, A.M. (2018). Syndrom polikistoznykh yaiechnykiv u shchodennii praktytsi [Polycystic ovary syndrome in daily practice]. Mizhnar. Endokrynol. Zhurn. – Int. J. Endocrinol., 14 (1), 40-45. DOI:10.22141/2224-0721.14.1.2018.127090 [in Ukrainian].

Yusubova, V.R. (2017). Laparoskopycheskiy drilling yaichnikov: «za» i «protyv» [Laparoscopic ovarian drilling: “for” and “against”]. Arkhiv akusherstva i ginekologii im. V. F. Snegereva – Arch. Obstet. Gynecol. By V.F. Snegerev, 4 (2), 68-72 [in Russian].

Gilbert, E.W., Tay, C.T., Hiam, D.S., Teede, H.J., & Moran, L.J. (2018). Comorbidities and complications of polycystic ovary syndrome: An overview of systematic reviews. Clin. Endocrinol. (Oxf)., 89 (6), 683-699. DOI:10.1111/cen.13828.

Kazemi, M., Pierson, R.A., Lujan, M.E., Chilibeck, P.D., McBreairty, L.E., Gordon, J.J., ..., & Chizen, D.R. (2019). Comprehensive evaluation of type 2 diabetes and cardiovascular disease risk profiles in reproductive-age women with polycystic ovary syndrome: a large canadian cohort. J. Obstet. Gynaecol. Can., 41 (10), 1453-1460. DOI:10.1016/j.jogc.2018.11.026.

Aversa, A., La Vignera, S., Rago, R., Gambineri, A., Nappi, R.E., Calogero, A.E., & Ferlin, A. (2020). Fundamental concepts and novel aspects of polycystic ovarian syndrome: expert consensus resolutions. Front. Endocrinol. (Lausanne), 11, 516. DOI:10.3389/fendo.2020.00516.

Glueck, C.J., & Goldenberg, N. (2019). Characteristics of obesity in polycystic ovary syndrome: Etiology, treatment, and genetics. Metabolism, 92, 108-120. DOI:10.1016/j.metabol.2018.11.002.

Han, Y., Li, Y., & He, B. (2019). GLP-1 receptor agonists versus metformin in PCOS: a systematic review and meta-analysis. Reprod. Biomed. Online, 39 (2), 332-342. DOI:10.1016/j.rbmo.2019.04.017.

Giampaolino, P., Morra, I., De Rosa, N., Cagnacci, A., Pellicano, M., Di Carlo, C., Nappi, C., & Bifulco, G. (2017). Impact of transvaginal hydrolaparoscopy ovarian drilling on ovarian stromal blood flow and ovarian volume in clomiphene citrate-resistant PCOS patients: A case-control study. Gynecol. Endocrinol., 33 (9), 690-693. DOI:10.1080/09513590.2017.1310837.

Idicula-Thomas, S., Gawde, U., Bhaye, S., Pokar, K., & Bader, G.D. (2020). Meta-analysis of gene expression profiles of lean and obese PCOS to identify differentially regulated pathways and risk of comorbidities. Comput. Struct. Biotechnol. J., 18, 1735-1745. DOI:10.1016/j.csbj.2020.06.023.

Mitra, S., Nayak, P.K., & Agrawai, S. (2015). Laparoscopic ovarian drilling: an alternative but not the ultimate in the management of polycystic ovary syndrome. J. Nat. Sci. Bio. Med., 6 (1), 40-48. DOI:10.4103/0976-9668.149046.

Seow, K.M., Chang, Y.W., Chen, K.H., Juan, C.-C., Huang, C.-Y., Lin, L.-T., …, & Wang, P.-H. (2020). Molecular mechanisms of laparoscopic ovarian drilling and its therapeutic effects in polycystic ovary syndrome. Int. J. Mol. Sci., 21 (21), 8147. DOI:10.3390/ijms21218147.

Pouly, J.L., Krief, M., Rabischong, B., Brugnon, F., Gremeau, A.S., Dejou, L., ..., & Folini, X. (2013). Ovarian drilling by fertiloscopy: feasibility, results and predictive values. Gynecol. Obstet. Fertil., 41 (4), 235-241. DOI:10.1016/j.gyobfe.2013.02.010.

Fernandez, H., Morin-Surruca, M., Torre, A., Faivre, E., Deffieux, X., & Gervaise, A. (2011). Ovarian drilling for surgical treatment of polycystic ovarian syndrome: a comprehensive review. Reprod. Biomed. Online., 22 (6), 556-568. DOI: 10.1016/j.rbmo.2011.03.013.

Lebbi, I., Temime, R.B., Fadhlaoui, A., & Feki, A. (2015). Ovarian drilling in PCOS: Is it really useful? Front. Surg., 2, 30. DOI: https://doi.org/10.3389/fsurg.2015.00030.

Pfieffer, M.L. (2019). Polycystic ovary syndrome: An update. Nursing, 49 (8), 34-40. DOI:10.1097/01.NURSE.0000569748.65796.d1.

Wang, F.F., Wu, Y., Zhu, Y.H., Ding, T., Batterham, R.L., Qu, F., & Hardiman, P.J. (2018). Pharmacologic therapy to induce weight loss in women who have obesity/overweight with polycystic ovary syndrome: a systematic review and network meta-analysis. Obes. Rev., 19 (10), 1424-1445. DOI:10.1111/obr.12720.

Zeng, X., Xie, Y.J., Liu, Y.T., Long, S.L., & Mo, Z.C. (2020). Polycystic ovarian syndrome: Correlation between hyperandrogenism, insulin resistance and obesity. Clin. Chim. Acta., 502, 214-221. DOI:10.1016/j.cca.2019.11.003.

McBreairty, L.E., Chilibeck, P.D., Gordon, J.J., Chizen, D.R., & Zello, G.A. (2019). Polycystic ovary syndrome is a risk factor for sarcopenic obesity: a case control study. BMC. Endocr. Disord., 19 (1), 70. DOI:10.1186/s12902-019-0381-4.

Yildiz, B.O., Bozdag, G., Yapici, Z., Esinler, I., & Yarali, H. (2012). Prevalence, phenotype and cardiometabolic risk of polycystic ovary syndrome under different diagnostic criteria. Hum. Reprod., 27 (10), 3067-3073. DOI:10.1093/humrep/des232.

Franz, M., Ott, J., Watrelot, A., Küssel, L., & Husslein, H. (2015). Prospective evaluation of the learning curve of fertiloscopy with and without ovarian drilling. Reprod. Biomed. Online, 30 (4), 408-414. DOI:10.1016/j.rbmo.2014.12.015.

Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS consensus workshop group. (2004). Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to polycystic ovary syndrome (PCOS). Hum. Reprod., 19 (1), 41-47. DOI:10.1093/humrep/deh098.

Sanchez-Garrido, M.A., & Tena-Sempere, M. (2020). Metabolic dysfunction in polycystic ovary syndrome: Pathogenic role of androgen excess and potential therapeutic strategies. Mol. Metab., 35, 100937. DOI:10.1016/j.molmet.2020.01.001.

Ding, T., Hardiman, P.J., Petersen, I., Wang, F.F., Qu, F., & Baio, G. (2017). The prevalence of polycystic ovary syndrome in reproductive-aged women of different ethnicity: a systematic review and meta-analysis. Oncotarget, 8 (56), 96351-96358. DOI:10.18632/oncotarget.19180.

Gordts, S., Campo, R., Rombauts, L., & Brosens, I. (1998). Transvaginal hydrolaparoscopy as an outpatient procedure for infertility investigation. Hum. Reprod., 13 (1), 99-103. DOI:10.1093/humrep/13.1.99.

Melo, A.S., Ferriani, R.A., & Navarro, P.A. (2015). Treatment of infertility in women with polycystic ovary syndrome: approach to clinical practice. Clinics (Sao Paulo, Brazil), 70 (11), 765-769. DOI:10.6061/clinics/2015(11)09.

Watrelot, A., Dreyfus, J.M., & Andine, J.P. (1999). Evaluation of the performance of fertiloscopy in 160 consecutive infertile patients with no obvious pathology. Hum. Reprod., 14 (3), 707-711. DOI:10.1093/humrep/14.3.707.