ДОСВІД ВЕДЕННЯ ПОСТЕМБОЛІЗАЦІЙНОГО СИНДРОМУ У ПАЦІЄНТОК ІЗ МІОМОЮ МАТКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11850Ключові слова:
емболізація маткових артерій, міома матки, постемболізаційний синдромАнотація
Мета дослідження – оптимізувати ведення післяопераційного періоду у пацієнток із міомою матки після емболізації маткових артерій (ЕМА).
Матеріали та методи. Проаналізовано клінічну документацію 32 пацієнток із міомою матки, які зазнали ЕМА в одній із приватних клінік Києва та перебували під нашим спостереженням у післяопераційному періоді. Середній вік пацієнток склав (39,75±2,19) року. Знеболювання відбувалось за вибором пацієнтки: 28,125 % (n=9) пацієнток обрали епідуральну анестезію (ЕДА), 21,875 % (n=7) – внутрішньовенну седацію та у 50 % (n=16) ЕМА виконували під внутрішньовенним наркозом зі спонтанним диханням. Усі пацієнтки у стаціонарі в післяопераційному періоді з метою знеболювання отримували тримеперидин, парацетамол, декскетопрофен, для антибактеріальної терапії призначали метронідазол та цефуроксим. Для амбулаторного лікування усім пацієнткам призначали таблетовані метронідазол та цефуроксим, тривалість приймання складала 10 днів. Із метою знеболювання пацієнткам пропонували ректальні супозиторії з диклофенаком або таблетований лорноксикам чи ібупрофен, залежно від проявів больового синдрому. Для профілактики висхідної інфекції пацієнтки отримували вагінальні супозиторії з Lactobacillus acidophilus 2 рази на тиждень протягом 1 місяця.
Результати дослідження та їх обговорення. Після ЕМА середній показник болю за числовою рейтинговою шкалою болю (від 1 до 10) на 2-гу добу після ЕМА склав (4,06±0,59) бала. Середня тривалість госпіталізації після ЕМА склала (2,5±0,25) дня, а 28,12 % (n=9) пацієнток вимушені були провести вдома до 3 додаткових днів з метою реабілітації.
Висновки. ЕМА має гарні показники переносимості та короткі терміни реабілітації. Тривалість госпіталізації та реабілітації після ЕМА співмірна з такою при лапароскопічній операції. Задовільний рівень больового синдрому досягається проведенням ЕМА під загальним внутрішньовенним наркозом або епідуральною анестезією, а амбулаторна антибіотикотерапія (до 10 днів), протизапальна терапія з використанням вагінальних та пероральних пробіотичних препаратів забезпечують профілактику септичних ускладнень після ЕМА та адекватне знеболювання.
Посилання
Dehbozorgi, A., Frenette, A., Alli, A., Ash, R., & Rohr, A. (2020). Uterine artery embolization: background review, patient management, and endovascular treatment. J. Radiol. Nurs., DOI: https://doi.org/10.1016/j.jradnu.2020.07.007.
Moss, J., & Christie, A. (2016). Uterine artery embolization for heavy menstrual bleeding. Women’s Health, 12 (1), 71-77.
Keung, J.J., Spies, J.B., & Caridi, T.M. (2018). Uterine artery embolization: a review of current concepts. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 46, 66-73.
Manyonda, I., Belli, A.M., Lumsden, M.A., Moss, J., McKinnon, W., Middleton, L.J., ..., & McPherson, K. (2020). Uterine-artery embolization or myomectomy for uterine fibroids. N. Engl. J. Med., 383 (5), 440-451.
Yoon, J.K., Han, K., Kim, M.D., Kim, G.M., Kwon, J.H., Won, J.Y., & Lee, D.Y. (2018). Five-year clinical outcomes of uterine artery embolization for symptomatic leiomyomas: an analysis of risk factors for reintervention. Eur. J. Radiol., 109, 83-87.
de Bruijn, A.M., Ankum, W.M., Reekers, J.A., Birnie, E., van der Kooij, S.M., Volkers, N.A., & Hehenkamp, W.J. (2016). Uterine artery embolization vs hysterectomy in the treatment of symptomatic uterine fibroids: 10-year outcomes from the randomized EMMY trial. Am. J. Obstet. Gynecol. Surv., 71 (11), 653-655.
McLucas, B., & Voorhees III, W.D. (2015). The effectiveness of combined abdominal myomectomy and uterine artery embolization. Int. J. Gynecol. Obstet., 130 (3), 241-243.
Llewellyn, O., Patel, N.R., Mallon, D., Quinn, S.D., & Hamady, M. (2020). Uterine Artery embolisation for women with giant versus non-giant uterine fibroids: a systematic review and meta-analysis. Cardiovasc. Intervent. Radiol., 43 (5), 684-693.
Babaei, M.R., Moghaddam, S.A., Farajnejad, K., & Rajabzadeh, A. (2019). Uterine artery embolization in the treatment of symptomatic leiomyoma: effect on ovarian function, clinical symptoms and its complications. Cardiovasc. Intervent. Radiol., 43 (5), 684-693.
Bérczi, V., Valcseva, É., Kozics, D., Kalina, I., Kaposi, P., Sziller, P., ..., & Botos, E.M. (2015). Safety and Effectiveness of UFE in Fibroids Larger than 10 cm. Cardiovasc, Interv. Radiol., 38 (5), 1152-1156.
McLucas, B., Voorhees III, W.D., & Snyder, S.A. (2018). Anti-Müllerian hormone levels before and after uterine artery embolization. Minim. Invasive Ther. Allied Tech., 27 (3), 186-190.
El Shamy, T., Amer, S.A., Mohamed, A.A., James, C., & Jayaprakasan, K. (2020). The impact of uterine artery embolization on ovarian reserve: A systematic review and meta-analysis. Acta Obstet. Gynecol. Scand., 99 (1), 16-23.
Chen, W.H., Huang, K.H., & Kung, F.T. (2020). Effects of uterine artery occlusion during myomectomy on ovarian reserve: Serial follow-up of sex hormone levels, ultrasound parameters and Doppler characteristics. J. Obstet. Gynaecol. Res., 46 (5), 752-758.
Torre, A., Fauconnier, A., Kahn, V., Limot, O., Bussierres, L., & Pelage, J.P. (2017). Fertility after uterine artery embolization for symptomatic multiple fibroids with no other infertility factors. Eur. Radiol., 27 (7), 2850-2859.
McLucas, B., Voorhees III, W.D., & Elliott, S. (2016). Fertility after uterine artery embolization: a review. Minim. Invasive Ther. Allied Tech., 25 (1), 1-7.
Sheikh, G.T., Najafi, A., Cunier, M., Hess, T.H., & Binkert, C.A. (2020). Angiographic detection of utero-ovarian anastomosis and influence on ovarian function after uterine artery embolization. Cardiovasc. Intervent. Radiol., 43 (2), 231-237.
van Overhagen, H., & Reekers, J.A. (2015). Uterine artery embolization for symptomatic leiomyomata. Cardiovasc. Intervent. Radiol., 38 (3), 536-542.
Graif, A., Leung, D.A., McKenna, G., Patel, K.D., Holmes, L.E., & Grilli, C.J. (2020). Evaluation of the effect of routine antibiotic administration after uterine artery embolization on infection rates. J. Vasc. Intervent. Radiol., 31 (8), 1263-1269.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
