ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ПРИ КЕСАРЕВОМУ РОЗТИНІ ЗА M. STARK ТА МОДИФІКОВАНОЮ МЕТОДИКОЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11840Ключові слова:
кесарів розтин, техніка, модифікація, післяопераційні ускладнення, профілактикаАнотація
Мета дослідження – провести порівняльний аналіз особливостей перебігу післяопераційного періоду та частоти виникнення ускладнень при кесаревому розтині за M. Stark та при застосуванні модифікованої методики.
Матеріали та методи. Проаналізовано перебіг післяопераційного періоду серед 205 випадків абдомінальних пологів, з них 108 пацієнток було прооперовано за модифікованим способом, 97 – за методикою M. Stark. Запропонована техніка кесаревого розтину (КР) базується на раціональній командній роботі хірурга та асистента. Головні відмінності методики абдомінального розродження полягають у використанні вдосконаленого способу входження до черевної порожнини та в одномоментному ушиванні рани на матці двома операторами, починаючи від кутів країв рани безперервним однорядним вікриловим швом з фіксувальним зашморгом на кожному з кінців двох ниток. За вищенаведеною аналогією виконується ушивання апоневроза та шкіри.
Результати дослідження та їх обговорення. Враховуючи відсутність статистичної залежності між досліджуваними передопераційними предикторами серед пацієнток обох груп дослідження (р>0,05), можна припустити, що зниження кількості деяких післяопераційних ускладнень повʼязано із застосуванням модифікованої методики абдомінального розродження. При застосуванні вдосконаленої методики КР спостерігається зменшення загальної частоти післяопераційних ускладнень більш ніж в 2 рази – 14,8 % порівняно з технікою абдомінального розродження за М. Stark – 35,1 %. За рахунок швидкої ліквідації головного джерела кровотечі – ушивання матки обʼєм інтраопераційної крововтрати зменшується майже на 200 мл (р<0,05), що достовірно підвищує ефективність профілактики певних ускладнень (анемічного стану, гемотрансфузій, гістеректомій) в післяопераційному періоді (р<0,05). Покращення технічних аспектів КР дозволяє зменшити частоту діагностування субінволюції матки (р=0,032) та використання утеротонічних, антибактеріальних препаратів.
Висновок. Отримані нами дані підтверджують ефективність застосування вдосконаленої методики абдомінального розродження для зменшення кількості деяких післяопераційних ускладнень.
Посилання
Vakalyuk, L.M. (2014). Klinichno neprohnozovani rezultaty kesarevoho roztynu [Clinically unpredictable results of cesarean section]. Liky Ukrainy – Medicines of Ukraine, 2 (19), 19-20 [in Ukrainian].
Ohorodnyk, A.O., Davydova, Yu.V., & Butenko, L.P. (2018). Kesariv roztyn: viddaleni naslidky – «nishi» pisliaoperatsiinoho rubtsia [Caesarean section: long-term consequences – "niche" of the postoperative scar]. Perynatolohiia i pediatriia – Perinatology and Pediatrics, 1 (73), 54-56 [in Ukrainian].
Tarasenko, K.V., Hromova, A.M., Shafarchuk, V.M., & Nesterenko, L.A. (2019). Zrostannia chastoty kesarevoho roztynu, yak problema suchasnoho akusherstva [Increasing the frequency of cesarean section, as a problem of modern obstetrics]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu – Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports, 5 (21), 197-201 [in Ukrainian].
Urman, B., Arslan, T., Aksu, S., & Taskiran, C. (2016). Laparoscopic repair of cesarean scar defect “isthmocele”. J. Minim. Invasive Gunecol., 23 (6), 857-858.
Krasnopolskiy, V.I. (Ed.) (2018). Kesarevo secheniye. Problemy abdominalnogo akusherstva: ruk. dlya vrachey [Caesarean section. Problems of abdominal obstetrics: a guide for doctors]. 3rd ed., rev. and add. Moscow: Special Publishing House of Medical Books [in Russian].
Ngai, I.M., Van Arsdale, A., Govindappagari, S., Judge, N.E., Neto, N.K., Bernstein, J., & Bernstein, P.S. (2015.) Skin preparation for prevention of surgical site infection after cesarean delivery: a randomized trail. Obstet. Gynecol., 126 (6), 1251-1257. DOI: 10.1097/AOG.0000000000001118.
Herman, Yu.V., Hryhurko, D.O., Holovko, N.S., & Palahnyuk, Ya.O. (2015). Modyfikovanyi kesariv roztyn za M. Starkom u vykonanni dvokh khirurhiv [Modified caesarean section according to M. Stark performed by two surgeons]. Zhinochyi likar – Female Doctor, 2 (70), 55-59 [in Ukrainian].
Herman, Yu.V., & Hryhurko, D.O. (2018). Osnovni NB modyfikovanoi metodyky kesarevoho roztynu za M. Stark [The main NB of the modified method of cesarean section by M. Stark]. Zdorovia zhinky – Women's Health, 7 (133), 22-25.
Gladchuk, I.Z., Herman, Yu.V., & Hryhurko, D.О. (2019). Clinical and anamnestic, pre-and intraoperative predictors of maternal and neonatal complications of cesarean section. J. Educ., Health Sport, 9 (2), 480-492. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.2586092.
(2011). Klinichnyi protokol z akusherskoi dopomohy «Kesariv roztyn» [Clinical protocol on obstetric care ‘‘Cesarean section’’]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 27.12.2011 № 977 – Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 27.12.2011 № 977. Retrieved from: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20111227_977 [in Ukrainian].
Pro zatverdzhennia klinichnykh protokoliv z akusherskoi ta hinekolohichnoi dopomohy «Vahinalni polohy pislia kesarevoho roztynu» [On approval of clinical protocols for obstetric and gynecological care ‘‘Vaginal delivery after cesarean section’’]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 27.12.2011 № 976 – Order of the Ministry of Health of Ukraine of December, 27, 2011 No. 976. Retrieved from: https://ips.ligazakon.net/document/view/MOZ14854 [in Ukrainian].
Belokrinskaya, T.Ye., & Frolova, N.I. (2016). Profilaktika septicheskikh oslozhneniy v akusherstve: rekomendatsii MZ RF i VOZ 2015 g. [Prevention of septic complications in obstetrics: recommendations of the Ministry of Health of the Russian Federation and WHO 2015]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa – Russian Bulletin of Obstetrician-Gynecologist, 3, 79-83 [in Russian].
Voronin, K.V., Alale, A.M., Alale, I.I., & Banakhevich, R.M. (2015). Profilaktika poslerodovogo endometrita u beremennykh s vyrazhennym anaerobnym vlagalishchnym disbiozom pri planovanii kesareva secheniya [Prevention of postpartum endometritis in pregnant women with severe anaerobic vaginal dysbiosis when planning a caesarean section]. Kazanskiy meditsinskiy zhurnal – Kazan Medical Journal, 96, 1, 5-9 [in Russian].
Churhanova, A.A., Budanov, P.V., & Bakhtiyarov, K.R. (2015). Suchasna profilaktyka hniino-septychnykh uskladnen operatsii kesarevoho roztynu [Modern prevention of purulent-septic complications of cesarean section]. Efektyvna farmakoterapiia – Effective Pharmacotherapy, 1, 16-19 [in Ukrainian].
Gladchuk, І.Z., Shpak, I.V., Herman, Y.V., & Hryhurko, D.O. (2019). Comparative analysis of intraoperative blood loss during the classical cesarean section de scribed by M. Stark and the modified cesarean section. Wiad. Lek., 12 (72), 2329-2333. DOI: 10.36740/WLek201912111.
Withanathantrige, M., Goonewardene, M., Dandeniya, R., Gunatilake, P., & Gamage, S. (2016). Comparison of four methods of blood loss estimation after cesarean delivery. Int. J. Gynaecol. Obstet., 135 (1), 51-55.
Barinov, S.V., Zhukovskiy, Ya.G., Dolgikh, V.T., Medyannikova, I.V., Rogova, Ye.V., Razdobedina, I.N., ..., & Makkoveyeva, Ye.S. (2015). Kombinirovannoye lecheniye poslerodovykh krovotecheniy pri kesarevom sechenii s primeneniyem upravlyayemoy ballonnoy tamponady [Combined treatment of postpartum hemorrhage during caesarean section using controlled balloon tamponade]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 1, 32-38 [in Russian].
Rose, A., Raja, E.S., & Bhattacharya, M. (2018). Intervention thresholds and cesarean section rates: a time – trends analysis. Acta Obstet. Gynecol. Scand., 97 (10), 1257-1266.
Caughey, A.B., Cahill, A.G., Juice, J.M., & Rouse, D.J. (2014). Safe prevention of the primary caesarian delivery. Am. J. Obstet. Gynecol., 210 (3), 79-193.
Maiwald, M. (2017). Skin preparation for prevention of surgical site infection after cesarean delivery: a randomized trail. Obstet. Gynecol., 129 (4), 750-751. DOI: 10.1097/AOG.0000000000001956.
Pullen, L.C. (2016). Vaginal microbes may be transferred after ceasarean delivery. Medscape Medical News, 3. Retrieved from: http://www. medscape.com/viewarticle/858185.
Chen, J., Cui, H., Na, Q., Li, Q., & Liu, C. (2015). Analysis of emergency obstetric hysterectomy: the change of indications and the application of intraoperative interventions (In Chinese). Zhonghua Fn Chan Ke Za Zhi, 50 (3), 177-182.
Kaplanogen, М., Bulbul, M., Kaplanogen, D., & Bakacak, S.M. (2015). Effect of multiple repeat cesarean sections on material morbidity: data from southeast Turkey. Med. Sci. Monit., 21, 1447-1453.
Setubal A., Alves J., Osório, F., Guerra, A., Fernandes, R., Albornoz, J., Sidiroupoulou, Z. (2015). Treatment for uterine isthmocele, a pouchlike defect at the site of a cesarean section scar. J. Minim. Invasive Gynecol., 25 (1), 38-46.
Bamberg, C., Hinkson, L., Dudenhausen, J.W., Bujak, V., Kalache, K.D., & Henrich, W. (2017). Longitudinal transvaginal ultrasound evaluation of cesarean scar niche incidence and depth in the first two years after single- or double-layer uterotomy closure: a randomized controlled trial. Acta. Obstet. Gynecol. Scand., 96 (12), 1484-1489.
Di Spiezio Sardo, A., Saccone, G., McCurdy, R., Bujold, E., Bifulco, G., & Berghella, V. (2017). Risk of Cesarean scar defect following single- vs double-layer uterine closure: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Ultrasound Obstet. Gynecol., 50 (5), 578-583.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
