ВПЛИВ ВАЗОВАГАЛЬНИХ СИНКОПЕ ДИТЯЧОГО ВІКУ НА ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ, ПОВ’ЯЗАНОЇ ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11830Ключові слова:
вазовагальні синкопе, якість життя, пов’язана зі здоров’ям, самозвіт дітей, проксі-звіт батьківАнотація
Мета дослідження – вивчити вплив особливостей клінічного перебігу вазовагальних синкопе у дітей та підлітків на показники якості життя, пов’язаної зі здоров’ям.
Матеріали та методи. Було обстежено 81 дитину віком 8–17 років із діагнозом вазовагального синкопе. Контрольну групу склала 41 практично здорова дитина аналогічного віку. Оцінку якості життя здійснювали за допомогою української версії опитувальника PedsQL™ 4.0, яку самостійно заповнювали діти та їх батьки. Злагодженість батьківсько-дитячої оцінки якості життя визначали за допомогою коефіцієнта внутрішньокласової кореляції.
Результати дослідження та їх обговорення. За даними самозвіту дітей, у групі вазовагальних синкопе було встановлено нижчі показники фізичного здоров’я, психосоціального здоров’я та загального показника якості життя. У порівнянні з дитячим самозвітом, батьки дітей із вазовагальними синкопе відмітили лише погіршення їх фізичного функціонування, тоді як проблеми емоційного функціонування та функціонування у школі залишалися поза їхньою увагою. На показники якості життя впливають стать, тривалість хвороби з моменту першого синкопе, тригерні фактори (емоційна напруга), методи попередження повторних синкопе (необхідність переходу у горизонтальне положення, приймання їжі і/або води), особливості пресинкопального періоду (головокружіння, біль у животі, серцебиття і/або перебої в серці, відчуття нестачі повітря), тривалість постсинкопального періоду та його клінічні прояви (сонливість, головний біль, головокружіння, серцебиття і/або перебої в серці).
Висновки. Вазовагальні синкопе характеризуються зниженням якості життя у сферах фізичного функціонування, емоційного функціонування та функціонування у школі. За даними самозвіту дітей, порушення психосоціального здоров’я виступає на перший план порівняно з фізичним здоров’ям та адекватно не відображається у батьківських проксі-звітах. Усі шкали опитувальника PedsQL™ 4.0 характеризуються доброю злагодженістю батьківсько-дитячої оцінки, а тому рекомендованим є комбіноване використання самозвіту дітей та проксі-звіту батьків для оцінки якості життя серед пацієнтів із вазовагальними синкопе.
Посилання
Anderson, J.B., Willis, M., Lancaster, H., Leonard, K., & Thomas, C. (2016). The evaluation and management of pediatric syncope. Pediatric Neurology, 55, 6-13.
Jardine, D.L., Wieling, W., Brignole, M., Lenders, J., Sutton, R., & Stewart, J. (2018). The pathophysiology of the vasovagal response. Heart Rhythm, 1 5 (6), 921-929.
Da Silva, R.M. (2014). Syncope: epidemiology, etiology, and prognosis. Frontiers in Physiology, 5, 471.
Bayram, A.K., Pamukcu, O., & Per, H. (2016). Current approaches to the clinical assessment of syncope in pediatric population. Child's Nervous System, 32 (3), 427-436.
Ng, J., Sheldon, R.S., Ritchie, D., Raj, V., & Raj, S.R. (2019). Reduced quality of life and greater psychological distress in vasovagal syncope patients compared to healthy individuals. PACE, 42 (2), 180-188.
Nave-Leal, E., Oliveira, M., Pais-Ribeiro, J., Santos, S., Oliveira, E., Alves, T., & Cruz Ferreira, R. (2015). Impact of syncope on quality of life: validation of a measure in patients undergoing tilt testing. Portuguese Journal of Cardiology, 34 (3), 173-177.
Van Dijk, N., Sprangers, M.A., Boer, K.R., Colman, N., Wieling, W., Linzer, M. (2007). Quality of life within one year following presentation after transient loss of consciousness. The American Journal of Cardiology, 100 (4), 672-676.
Ng, J., Sheldon, R. S., Maxey, C., Ritchie, D., Raj, V., Exner, D. V., & Raj, S. R. (2019). Quality of life improves in vasovagal syncope patients after clinical trial enrollment regardless of fainting in follow-up. Autonomic Neuroscience: Basic & Clinical, 219, 42-48.
St-Jean, K., Kus, T., Dupuis, G., & Karine Lévesque, Bernard Thibault, Peter G. Guerra, Reginald Nadeau & Bianca D’Antono (2008). Quality of Life in Patients with Recurrent Vasovagal or Unexplained Syncope: Influence of Sex, Syncope Type and Illness Representations. Applied Research Quality Life 3, 235–249.
Anderson, J.B., Czosek, R.J., Knilans, T.K., & Marino, B.S.
(2012). The effect of paediatric syncope on health-related quality of life. Cardiology in the Young, 22 (5), 583-588.
Grimaldi Capitello, T., Fiorilli, C., Placidi, S., Vallone, R., Drago, F., & Gentile, S. (2016). What factors influence parents' perception of the quality of life of children and adolescents with neurocardiogenic syncope? Health and Quality of Life Outcomes, 14, 79.
Brignole, M., Moya, A., J de Lange, F., Deharo, J.C., Elliott, P.M., Fanciulli A., …, & van Dijk J.G. (2018). ESC Guidelines for the diagnosis and management of syncope. European Heart Journal, 39, 21, 1883-1948.
Tanaka, H., Fujita, Y., Takenaka, Y., Kajiwara, S., Masutani, S., Ishizaki, Y., …, & Task Force of Clinical Guidelines for Child Orthostatic Dysregulation, Japanese Society of Psychosomatic Pediatrics. (2009). Japanese clinical guidelines for juvenile orthostatic dysregulation version 1. Pediatrics International, 51, 1, 169-179.
Zou, R., Wang, S., Zhu, L., Wu, L., Lin, P., Li, F., Xie, Z., Li, X., & Wang, C. (2017). Calgary score and modified Calgary score in the differential diagnosis between neurally mediated syncope and epilepsy in children. Neurological Sciences, 38, 1, 143-149.
Varni, J.W., Seid, M., & Kurtin, P.S. (2001). PedsQL 4.0: reliability and validity of the Pediatric Quality of Life Inventory version 4.0 generic core scales in healthy and patient populations. Medical Care, 39 (8), 800-812.
Varni, J.W., Mapi Research Trust. (2017). Scaling and scoring of the Pediatric Quality of Life InventoryTM PedsQLTM, Version 17. Mapi Research Trust, 1-146.
Limbers, C.A., Ripperger-Suhler, J., Heffer, R.W., & Varni, J.W. (2011). Patient-Reported Pediatric Quality of Life Inventory™ 4.0 Generic Core Scales in Pediatric Patients with Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder and Comorbid Psychiatric Disorders: Feasibility, Reliability, and Validity. Value in Health 2011, 14(4), 521-530.
Rajmil, L., López, A.R., López-Aguilà, S., & Alonso, J. (2013). Parent-child agreement on health-related quality of life (HRQOL): a longitudinal study. Health and Quality of Life Outcomes, 11, 101.
Upton, P., Lawford, J., & Eiser, C. (2008). Parent-child agreement across child health-related quality of life instruments: a review of the literature. Quality of Life Research, 17 (6), 895-913.
Van Summeren, J., Klunder, J.W., Holtman, G.A., Kollen, B.J., Berger, M.Y., & Dekker, J.H. (2018). Parent-child agreement on health-related quality of life in children with functional constipation in primary care. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, 67 (6), 726-731.
Dey, M., Landolt, M.A., & Mohler-Kuo, M. (2013). Assessing parent-child agreement in health-related quality of life among three health status groups. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 48 (3), 503-511.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).