ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ НЕПЛІДДЯМ НА ТЛІ ВНУТРІШНЬОПЕЧІНКОВОГО ХОЛЕСТАЗУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11488Ключові слова:
вагітність, непліддя, внутрішньопечінковий холестазАнотація
Мета дослідження – з’ясувати роль порушень гепатобіліарної системи у виникненні акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з вагітністю після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Матеріали та методи. Проаналізовано 260 амбулаторних карт жінок, які звернулись із приводу лікування безпліддя і яким було призначено та проведено застосування програми ДРТ (запліднення in vitro). Із 260 розпочатих циклів вагітність настала у 56 (21,8 %) жінок (основна група). 30 жінок, вагітність у яких настала без застосування ДРТ, склали контрольну групу.
Результати дослідження та їх обговорення. Захворювання печінки та жовчовивідних шляхів займають важливе місце серед екстрагенітальної патології у вагітних і досить часто сприяють розвитку акушерської патології. Вагітність, що настала після використання допоміжних репродуктивних технологій на фоні масивної гормональної підтримки, може призвести до тяжких необоротних змін гепатобіліарної системи. Проведений ретроспективний аналіз встановив, що вагітність після ДРТ у жінок із внутрішньопечінковим холестазом має свої особливості: суттєво вища частота викиднів та завмерлих вагітностей, загрози передчасних пологів, ранніх гестозів, прееклампсії тяжкого ступеня та затримки росту плода. Майже 40 % дітей народились у стані асфіксії, причому в 11,1 % відмічено тяжкий її ступінь, третина цих дітей була недоношеною, і 40,0 % мали ознаки гіпотрофії, а у 66,7 % дітей був порушений перебіг ранньої неонатальної адаптації. Вищою була і перинатальна смертність.
Висновки. Вагітність після ДРТ у жінок з внутрішньопечінковим холестазом має свої особливості: суттєво вища частота викиднів та завмерлих вагітностей, загрози передчасних пологів, ранніх гестозів, прееклампсії тяжкого ступеня та затримки росту плода, що потребують детальнішого дослідження для розробки патогенетично обґрунтованої системи лікувально-профілактичних заходів.
Посилання
Rudakova, Ye.B., & Besman, I.V. (2010). Vspomogatelnyye reproduktivnyye tekhnologii. Problemy poter beremennosti [Assisted reproductive technologies. Problems of pregnancy loss]. Lechashchiy Vrach – Attenting Doctor, 3, 46-48 [in Russian].
Dubossarskaya, Yu.A. (2010). Patologiya gepatobiliarnoy sistemy v praktike ginekologa [Pathology of the hepatobiliary system in the practice of a gynecologist]. Meditsinskiye aspekty zdorovya zhenshchiny – Medical Aspects of Women's Health, 3 (30), 12-19 [in Russian].
Kantemirova, Z.R., Torchinov, A.M., Zhigulina, T.A., Kadokhova, V.V., Alekseyeva, Ye.A., Devyatykh, Ye.A., & Petukhov, V.A. (2003). Steroidnyye gormony, mioma matki i narusheniya funktsii pecheni: patogenez i perspektivy lecheniya [Steroid hormones, uterine fibroids and impaired liver function: pathogenesis and treatment prospects]. Lechashchiy Vrach – Attenting Doctor, 10, 18-20 [in Russian].
Nazarenko, T.A., Korneyeva, I.Ye., Sokolova, M.Yu., & Aksenenko, A.A. (2009). Narusheniye funktsii pecheni u patsiyentki s sindromom giperstimulyatsii yaichnikov [Liver function impairment in a patient with ovarian hyperstimulation syndrome]. Problemy reproduktsii – Reproduction Problems, 3, 70-73 [in Russian].
Karachentsev, A.N. (2004). Gepatobiliarnaya sistema kak mishen nezhelatelnykh effektov lekarstvennykh estrogenov i gestagenov [Hepatobiliary system as a target of undesirable effects of drug estrogens and progestogens]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa – Russian Bulletin of the Obstetrician-Gynecologist, 6, 20-25 [in Russian].
Ignatova, T.M. (2009). Zabolevaniya pecheni u beremennykh [Liver diseases in pregnant women]. Meditsinskiy vestnik Severnogo Kavkaza – Medical Bulletin of the North Caucasus, 2, 88-93 [in Russian].
Bacq, Y. (2011). Liver diseases unique to pregnancy: a 2010 update. Clin. Res. Hepatol. Gastroenterol., 35, 182-193.
Fediv, O.I., Virsta, S.V., Spashchuk, N.S., & Zabolotna, T.V. (2013). Osoblyvosti etiolohii ta patohenezu vnutrishnopechinkovoho kholestazu vahitnykh [Peculiarities of etiology and pathogenesis of intrahepatic cholestasis of pregnant women]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia – Clinical and Experimental Pathology, 12, 1, 197-200 [in Ukrainian].
Kaminskyi, V.V., Sumenko, V.V., Kolomiichenko, T.V., & Boichuk, O.H. (2016). Hormonalnyi homeostaz zhinok z bezpliddiam ta funktsionalnymy porushenniamy hepatobiliarnoi systemy [Hormonal homeostasis of women with infertility and functional disorders of the hepatobiliary system]. Reproduktyvna endokrynolohiia – Reproductive Endocrinology, 5 (31), 8-14 [in Ukrainian].
Boychuk, A.G., Zhdanovich, A.I., & Kolomiychenko, T.V. (2016). Role of hemostasis violations in ART programs efficiency in women with hepatobiliary system pathology. European Journal of Biomedical and Life Sciences, 2, 36-39.
Kaminskyi, V.V., Boichuk, O.H., Kolomiichenko, T.V., Yeshchenko, O.I. & Kylykhevych, S.M. (2016). Morfolohichni ta imunohistokhimichni osoblyvosti platsent zhinok pislia DRT z funktsionalnymy porushennyamy pechinky [Morphological and immunohistochemical features of placentas in women after ART with functional liver disorders]. Reproduktyvna endokrynolohiia – Reproductive Endocrinology, 3 (29), 24-27 [in Ukrainian].
Boychuk, A.G. (2016). Management system for women with infertility and nonalcoholic fatty liver disease. Austrian Journal of Technical and Natural Sciences, 5-6, 13-16.
Boychuk, A.G. (2016). Novyye podkhody k snizheniyu perinatalnykh poter u zhenshchin s narusheniyami pecheni pri indutsirovannoy beremennosti [New approaches to reducing perinatal losses in women with liver disorders during induced pregnancy]. Reproduktivnoye zdorovye. Vostochnaya Yevropa – Reproductive health. Eastern Europe, 4 (46), 479-484 [in Russian].
Kaminskiy, V., Kaminskiy, A., Kolomiichenko, T., & Boychuk, O. (2016). The role of vascular deregulation in induction of perinatal disorders among the women with high-risk inducted pregnancy: The 24th EBCOG European Congress of Obstetrics and Gynaecology. Torino, Italy. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 206, e53.
Drossman, D.A. (2006). The functional gastrointestinal disorders and the Rome III process. Gastroenterology, 130, 1377-1390.
Vainshtein, S.G., Masik, A.M., & Zhulkevich, I.V. (1988). Food fiber-research results and outlook. Voprosy pitaniia, 6, 8-12.
Nsan Ekom Nsed, E., & Boichuk, O.H. (2020). Osoblyvosti hormonalnoho homeostazu zhinok iz bezpliddiam ta vnutrishnopechinkovym kholestazom [The peculiarities of hormonal homeostasis in women with infertility and intrahepatic cholestasis]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 1, 83-88 [in Ukrainian].
Mutlu, M.F., Aslan, K., Guler, I., Mutlu, I., Erdem, M., Bozkurt, N., & Erdem, A. (2017). Two cases of first onset intrahepatic cholestasis of pregnancy associated with moderate ovarian hyperstimulation syndrome after IVF treatment and review of the literature. Journal of Obstetrics and Gynaecology, 37, 5, 547-549.
Alemdaroğlu, S., Baran, Ş.Y., Durdağ, G.D., Şimşek, S.Y., Yetkinel, S., Didem A.Y., …, & Şimşek, E. (2020). Intrahepatic cholestasis of pregnancy: are in vitro fertilization pregnancies at risk? The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2020.1765331.
Feng, C., Li, W.-J., He, R.-H., Sun, X.-W., Wang, G,. & Wang, L.-Q. (2018). Impacts of different methods of conception on the perinatal outcome of intrahepatic cholestasis of pregnancy in twin pregnancies. Sci. Rep., 8, 3985. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-018-22387-6.
Pacella, G., Salsi, G., Arcangeli, T., Youssef, A., Farina, A., Bacchi-Reggiani, M.L., …, & Ghi, T. (2016). The impact of assisted reproductive technology and chorionicity in twin pregnancies complicated by obstetric cholestasis. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine, 29, 9, 1481-1484.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
