ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ТА СТАН НОВОНАРОДЖЕНИХ У ЖІНОК ІЗ ДОБРОЯКІСНИМИ ПУХЛИНАМИ ЯЄЧНИКІВ

O. H. Boichuk; D. Ya. Hulii

doi:10.11603/24116-4944.2020.1.11487

Автор(и)

O. H. Boichuk ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» https://orcid.org/0000-0003-4439-3099
D. Ya. Hulii ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» https://orcid.org/0000-0003-2520-9348

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11487

Ключові слова:

вагітність, доброякісні пухлини яєчників, плацентарна недостатність

Анотація

Мета дослідження – вивчення перебігу гестаційного процесу і перинатальних наслідків у вагітних жінок із доброякісними новоутвореннями яєчників (ДПЯ).

Матеріали та методи. Для оцінки перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду і морфофункціонального стану фетоплацентарної системи обстежено 50 вагітних жінок, які склали 3 клінічні групи: 1-ша – основна група – 14 вагітних із доброякісними пухлинами яєчників, яким проведено оперативне втручання; 2-га – група порівняння – 16 вагітних із доброякісними пухлинами яєчників, які отримували консервативне лікування; 3-тя – контрольна група – 20 пацієнток із фізіологічним перебігом вагітності. Всім пацієнткам проводили ультразвукове дослідження плода та плацентарного комплексу, морфологічне дослідження плаценти. Дослідження здійснювали на апараті «Toshiba-GF123» (Японія), працювали в масштабі реального часу із секторальними і вагінальними датчиками із частотою 3,5 і 7,0 МГц. Ультразвукову фетометрію здійснювали в режимі реального часу загальноприйнятими методами.

Результати дослідження та їх обговорення. За результатами наших досліджень, термінові пологи в основній групі відбулися у 11 ((80±5,9) %) вагітних, передчасні пологи – у 3 ((17,8±5,7) %) і запізнілі – в однієї ((2,2±2,2) %) вагітної. Частоту передчасних пологів у пацієнток групи порівняння спостерігали в 2,5 раза рідше. У контрольній групі всі вагітності завершились вчасними пологами. Синдром затримки розвитку плода (СЗРП) встановили у 3-х ((6,7±6,7) %) новонароджених основної групи і у 2-х ((9,5±6,4) %) групи порівняння. При цьому у цих пацієнток перебіг вагітності ускладнився розвитком прееклампсії, що є можливою причиною розвитку ЗРП.

Висновки. Наявність доброякісних пухлин і пухлиноподібних утворень яєчників не перешкоджає настанню і прогресуванню вагітності. Однією з проблем ведення вагітності у жінок із доброякісними пухлинами яєчників є вибір тактики їх лікування.

Біографії авторів

O. H. Boichuk, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

доктор медичних наук, професор кафедри акушерства і гінекології Івано-Франківського медичного університету

D. Ya. Hulii, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

аспірант кафедри акушерства та гінекології ПО Івано-Франківського національного медичного університу

Посилання

Sherard, G.B.3rd, Hodson, C.A., Williams, H.J., Semer, D.A., Hadi, H.A., & Tait, D.L. (2003). Adnexal masses and pregnancy: a 12-year experience. Am. J. Obstet. Gynecol., 189, 358-362.

Schmeler, K.M., Mayo-Smith, W.W., Peipert, J.F., Weitzen, S., Manuel, M.D., & Gordinier, M.E. (2005). Adnexal masses in pregnancy: Surgery compared with observation. Obstet. Gynecol,. 105, 1098-1103.

Condous, G., Khalid, A., Okaro, E., & Bourne, T. (2004). Should we be examining the ovaries in pregnancy? Prevalence and natural history of adnexal pathology detected at first-trimester sonography. Ultrasound Obstet. Gynecol., 24 (1), 62-66.

Benaglia L., Bermejo A., Somigliana, E., Scarduelli, C., Ragni, G., Fedele, L., & Garcia-Velasco, J.A. (2012). Pregnancy outcome in women with endometriomas achieving pregnancy through IVF. Hum. Reprod., 27 (6), 1663-1667.

Kryvokulskyi, B.D., Kryvokulskyi, D.B., & Zhulkevych, I.V. (2014). Dynamika zmin hemostatychnoho potentsialu na operatsiinomu etapi likuvannia patsiientiv z pukhlynnymy zakhvoriuvanniamy zhinochoi statevoi systemy [Dynamics of changer of memostatic potential on the operational phase of the treatment of patients with malignant diseases of the female reproductive system]. Shpytalna khirurhiia – Hospital Surgery, 4, 92-96 [in Ukrainian].

Arena, S., Canonico, S., Luzi, G., Epicoco, G., Brusco, G.F., & Affronti, G. (2009). Ovarian torsion in in vitro fertilization-induced twin pregnancy: combination of Doppler ultrasound and laparoscopy in diagnosis and treatment can quickly solve the case. Fertil. Steril, 92 (4), 1496.e9-13. DOI:0.1016/j.fertnstert.2009.06.029.

Benaglia L., Somigliana E., Calzolari, L., Busnelli, A., Cardellicchio, L., Ragni, G., & Fedele, L. (2013). The vanishing endometrioma: the intriguing impact of pregnancy on small endometriotic ovarian cysts. Gynecol. Endocrinol., 29 (9), 863-866.

Fruscella, E., Testa, A.C., Ferrandina, G., Manfredi, R., Zannoni, G.F., Ludovisi, M., Malaggese, M., & Scambia, G. (2004). Sonographic features of decidualized ovarian endometriosis suspicious for malignancy. Ultrasound Obstet. Gynecol., 24 (5), 578-580.

Guerriero, S., Ajossa, S., Piras, S., Parodo, G., & Melis, G. B. (2005). Serial ultrasonographic evaluation of a decidualized endometrioma in pregnancy. Ultrasound Obstet. Gynecol., 26 (3), 304-306.

Timor-Tritsch, I.E., Monteagudo, A., Santos, R., & Holcomb, K. (2006). Decidualized hypervascularized ovarian endometrioma in pregnancy: can it be distinguished from cancer to avoid surgery? Ultrasound Obstet. Gynecol., 28 (4), 508.

Kryvokulskyi, B.D., & Zhulkevych, I.V. (2018). Ryzykadaptovani pidkhody do profilaktyky trombotychnykh uskladnen pry histerektomii [Risk adapted approaches to prophylaxis of thrombotic complications at gisterectomy]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L.Ya. Kovlchuka – Hospital surgery. Journal named after L.Ya. Kovlchuk, 2, 78-83 [in Ukrainian].

Groszmann, Y., Howitt, B.E., Bromley, B., Feltmate, C.M., & Benacerraf, B.R. (2014). Decidualized endometrioma masquerading as ovarian cancer in pregnancy. J. Ultrasound Med., 33 (11), 1909-1915.

Timmerman, D., Valentin, L., Bourne, T.H., Collins, W.P., Verrelst, H., & Vergote, I. (2000). Terms, definitions and measurements to describe the sonographic features of adnexal tumors: a consensus opinion from the International Ovarian Tumor Analysis (IOTA) Group. Ultrasound Obstet. Gynecol., 16 (5), 500-505.

Timmerman, D., Testa, A.C., Bourne, T., Ameye, L., Jurkovic, D., Van Holsbeke, C., …, & Valentin, L. (2008). Simple ultrasound-based rules for the diagnosis of ovarian cancer. Ultrasound Obstet. Gynecol., 31 (6), 681-690.

Rehmer, J.M., Flyckt, R.L., Goodman, L.R., & Falcone, T. (2019). Management of Endometriomas. Obstet. Gynecol. Surv., 74 (4), 232-240. DOI: 10.1097/OGX.0000000000000660.

Hermans, R.H., Fischer, D.C., van der Putten, H.W., van de Putte, G., Einzmann, T., Vos, M.C., & Kieback, D.G. (2003). Adnexal masses in pregnancy. Oncologie, 26, 167-172.

Tamura, H., Takasaki, A., Taniguchi, K., Matsuoka, A., Shimamura, K., & Sugino, N. (2008). Changes in blood-flow impedance of the human corpus luteum throughout the luteal phase and during early pregnancy. Fertil. Steril., 90 (6), 2334-2339.

Chiang, G., & Levine, D. (2004). Imaging of adnexal masses in Pregnancy. J. Ultrasound Med., 23, 805-819.

Glanc, P., Salem, S., & Farine, D. (2008). Adnexal masses in pregnant patient: a diagnostic and management challenge. Ultrasound Q., 24, 225-240.

Hua, D., Zhao, P., & Jiang, L. (2019). Torsion of ovarian endometrioma in pregnancy: a case report and review of the literature. Trop. Doct., 49 (3), 221-223. DOI: 10.1177/0049475519847327.

Yu, H.-F., Chen, H.-S., Rao, D.-P., & Gong J. (2016). Association between polycystic ovary syndrome and the risk of pregnancy complications: A PRISMA-compliant systematic review and meta-analysis. Medicine (Baltimore), 95 (51), e4863. DOI:10.1097/MD.0000000000004863.

Katulski, K., Czyzyk, A., Podfigurna-Stopa, A., Genazzani, A.R., & Meczekalski, B. (2015). Pregnancy complications in polycystic ovary syndrome patients. Gynecol. Endocrinol., 31 (2), 87-91. DOI:10.3109/09513590.2014.974535.