ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ТА СТАН НОВОНАРОДЖЕНИХ У ЖІНОК ІЗ ДОБРОЯКІСНИМИ ПУХЛИНАМИ ЯЄЧНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11487Ключові слова:
вагітність, доброякісні пухлини яєчників, плацентарна недостатністьАнотація
Мета дослідження – вивчення перебігу гестаційного процесу і перинатальних наслідків у вагітних жінок із доброякісними новоутвореннями яєчників (ДПЯ).
Матеріали та методи. Для оцінки перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду і морфофункціонального стану фетоплацентарної системи обстежено 50 вагітних жінок, які склали 3 клінічні групи: 1-ша – основна група – 14 вагітних із доброякісними пухлинами яєчників, яким проведено оперативне втручання; 2-га – група порівняння – 16 вагітних із доброякісними пухлинами яєчників, які отримували консервативне лікування; 3-тя – контрольна група – 20 пацієнток із фізіологічним перебігом вагітності. Всім пацієнткам проводили ультразвукове дослідження плода та плацентарного комплексу, морфологічне дослідження плаценти. Дослідження здійснювали на апараті «Toshiba-GF123» (Японія), працювали в масштабі реального часу із секторальними і вагінальними датчиками із частотою 3,5 і 7,0 МГц. Ультразвукову фетометрію здійснювали в режимі реального часу загальноприйнятими методами.
Результати дослідження та їх обговорення. За результатами наших досліджень, термінові пологи в основній групі відбулися у 11 ((80±5,9) %) вагітних, передчасні пологи – у 3 ((17,8±5,7) %) і запізнілі – в однієї ((2,2±2,2) %) вагітної. Частоту передчасних пологів у пацієнток групи порівняння спостерігали в 2,5 раза рідше. У контрольній групі всі вагітності завершились вчасними пологами. Синдром затримки розвитку плода (СЗРП) встановили у 3-х ((6,7±6,7) %) новонароджених основної групи і у 2-х ((9,5±6,4) %) групи порівняння. При цьому у цих пацієнток перебіг вагітності ускладнився розвитком прееклампсії, що є можливою причиною розвитку ЗРП.
Висновки. Наявність доброякісних пухлин і пухлиноподібних утворень яєчників не перешкоджає настанню і прогресуванню вагітності. Однією з проблем ведення вагітності у жінок із доброякісними пухлинами яєчників є вибір тактики їх лікування.
Посилання
Sherard, G.B.3rd, Hodson, C.A., Williams, H.J., Semer, D.A., Hadi, H.A., & Tait, D.L. (2003). Adnexal masses and pregnancy: a 12-year experience. Am. J. Obstet. Gynecol., 189, 358-362. DOI: https://doi.org/10.1067/S0002-9378(03)00731-2
Schmeler, K.M., Mayo-Smith, W.W., Peipert, J.F., Weitzen, S., Manuel, M.D., & Gordinier, M.E. (2005). Adnexal masses in pregnancy: Surgery compared with observation. Obstet. Gynecol,. 105, 1098-1103. DOI: https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000157465.99639.e5
Condous, G., Khalid, A., Okaro, E., & Bourne, T. (2004). Should we be examining the ovaries in pregnancy? Prevalence and natural history of adnexal pathology detected at first-trimester sonography. Ultrasound Obstet. Gynecol., 24 (1), 62-66. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.1083
Benaglia L., Bermejo A., Somigliana, E., Scarduelli, C., Ragni, G., Fedele, L., & Garcia-Velasco, J.A. (2012). Pregnancy outcome in women with endometriomas achieving pregnancy through IVF. Hum. Reprod., 27 (6), 1663-1667. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/des054
Kryvokulskyi, B.D., Kryvokulskyi, D.B., & Zhulkevych, I.V. (2014). Dynamika zmin hemostatychnoho potentsialu na operatsiinomu etapi likuvannia patsiientiv z pukhlynnymy zakhvoriuvanniamy zhinochoi statevoi systemy [Dynamics of changer of memostatic potential on the operational phase of the treatment of patients with malignant diseases of the female reproductive system]. Shpytalna khirurhiia – Hospital Surgery, 4, 92-96 [in Ukrainian].
Arena, S., Canonico, S., Luzi, G., Epicoco, G., Brusco, G.F., & Affronti, G. (2009). Ovarian torsion in in vitro fertilization-induced twin pregnancy: combination of Doppler ultrasound and laparoscopy in diagnosis and treatment can quickly solve the case. Fertil. Steril, 92 (4), 1496.e9-13. DOI:0.1016/j.fertnstert.2009.06.029.
Benaglia L., Somigliana E., Calzolari, L., Busnelli, A., Cardellicchio, L., Ragni, G., & Fedele, L. (2013). The vanishing endometrioma: the intriguing impact of pregnancy on small endometriotic ovarian cysts. Gynecol. Endocrinol., 29 (9), 863-866. DOI: https://doi.org/10.3109/09513590.2013.813476
Fruscella, E., Testa, A.C., Ferrandina, G., Manfredi, R., Zannoni, G.F., Ludovisi, M., Malaggese, M., & Scambia, G. (2004). Sonographic features of decidualized ovarian endometriosis suspicious for malignancy. Ultrasound Obstet. Gynecol., 24 (5), 578-580. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.1736
Guerriero, S., Ajossa, S., Piras, S., Parodo, G., & Melis, G. B. (2005). Serial ultrasonographic evaluation of a decidualized endometrioma in pregnancy. Ultrasound Obstet. Gynecol., 26 (3), 304-306. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.1986
Timor-Tritsch, I.E., Monteagudo, A., Santos, R., & Holcomb, K. (2006). Decidualized hypervascularized ovarian endometrioma in pregnancy: can it be distinguished from cancer to avoid surgery? Ultrasound Obstet. Gynecol., 28 (4), 508.
Kryvokulskyi, B.D., & Zhulkevych, I.V. (2018). Ryzykadaptovani pidkhody do profilaktyky trombotychnykh uskladnen pry histerektomii [Risk adapted approaches to prophylaxis of thrombotic complications at gisterectomy]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L.Ya. Kovlchuka – Hospital surgery. Journal named after L.Ya. Kovlchuk, 2, 78-83 [in Ukrainian].
Groszmann, Y., Howitt, B.E., Bromley, B., Feltmate, C.M., & Benacerraf, B.R. (2014). Decidualized endometrioma masquerading as ovarian cancer in pregnancy. J. Ultrasound Med., 33 (11), 1909-1915. DOI: https://doi.org/10.7863/ultra.33.11.1909
Timmerman, D., Valentin, L., Bourne, T.H., Collins, W.P., Verrelst, H., & Vergote, I. (2000). Terms, definitions and measurements to describe the sonographic features of adnexal tumors: a consensus opinion from the International Ovarian Tumor Analysis (IOTA) Group. Ultrasound Obstet. Gynecol., 16 (5), 500-505. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2000.00287.x
Timmerman, D., Testa, A.C., Bourne, T., Ameye, L., Jurkovic, D., Van Holsbeke, C., …, & Valentin, L. (2008). Simple ultrasound-based rules for the diagnosis of ovarian cancer. Ultrasound Obstet. Gynecol., 31 (6), 681-690. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.5365
Rehmer, J.M., Flyckt, R.L., Goodman, L.R., & Falcone, T. (2019). Management of Endometriomas. Obstet. Gynecol. Surv., 74 (4), 232-240. DOI: 10.1097/OGX.0000000000000660. DOI: https://doi.org/10.1097/OGX.0000000000000660
Hermans, R.H., Fischer, D.C., van der Putten, H.W., van de Putte, G., Einzmann, T., Vos, M.C., & Kieback, D.G. (2003). Adnexal masses in pregnancy. Oncologie, 26, 167-172.
Tamura, H., Takasaki, A., Taniguchi, K., Matsuoka, A., Shimamura, K., & Sugino, N. (2008). Changes in blood-flow impedance of the human corpus luteum throughout the luteal phase and during early pregnancy. Fertil. Steril., 90 (6), 2334-2339. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2007.10.056
Chiang, G., & Levine, D. (2004). Imaging of adnexal masses in Pregnancy. J. Ultrasound Med., 23, 805-819. DOI: https://doi.org/10.7863/jum.2004.23.6.805
Glanc, P., Salem, S., & Farine, D. (2008). Adnexal masses in pregnant patient: a diagnostic and management challenge. Ultrasound Q., 24, 225-240. DOI: https://doi.org/10.1097/RUQ.0b013e31819032f
Hua, D., Zhao, P., & Jiang, L. (2019). Torsion of ovarian endometrioma in pregnancy: a case report and review of the literature. Trop. Doct., 49 (3), 221-223. DOI: 10.1177/0049475519847327. DOI: https://doi.org/10.1177/0049475519847327
Yu, H.-F., Chen, H.-S., Rao, D.-P., & Gong J. (2016). Association between polycystic ovary syndrome and the risk of pregnancy complications: A PRISMA-compliant systematic review and meta-analysis. Medicine (Baltimore), 95 (51), e4863. DOI:10.1097/MD.0000000000004863. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000004863
Katulski, K., Czyzyk, A., Podfigurna-Stopa, A., Genazzani, A.R., & Meczekalski, B. (2015). Pregnancy complications in polycystic ovary syndrome patients. Gynecol. Endocrinol., 31 (2), 87-91. DOI:10.3109/09513590.2014.974535. DOI: https://doi.org/10.3109/09513590.2014.974535
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
