УДОСКОНАЛЕННЯ ДОПОМОГИ ПРИ ПРОЛОНГОВАНІЙ ЛАТЕНТНІЙ ФАЗІ ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ У ЖІНОК ІЗ ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТОНІЄЮ

L. B. Markin; O. I. Popovych

doi:10.11603/24116-4944.2019.1.10188

Автор(и)

L. B. Markin Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
O. I. Popovych Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10188

Ключові слова:

вагітність, первинна артеріальна гіпотонія, пролонгована латентна фаза першого періоду пологів

Анотація

Мета дослідження – удосконалення допомоги при пролонгованій латентній фазі першого періоду пологів у роділь із первинною артеріальною гіпотонією (ПАГ) для забезпечення зниження перинатальної патології.

Матеріали та методи. Для реалізації завдань дослідження сформовані такі клінічні групи вагітних: І – 50 роділь із ПАГ, яким проводили корекцію гемодинамічних розладів у латентній фазі першого періоду пологів; ІІ – 48 роділь із ПАГ у латентній фазі першого періоду пологів; ІІІ – 30 роділь без ПАГ із фізіологічним перебігом пологів у терміні 39–41 тиж. Всі вагітні народжували вперше. Доплерометричне дослідження включало оцінку кровотоку в маткових (МА) та спіральних артеріях (СА). При ультразвуковому дослідженні за допомогою М-методу здійснювали оцінку дихальних рухів плода у поздовжньому та поперечному розрізі.

Результати дослідження та їх обговорення. В обох групах спостереження роділь із ПАГ мала місце пролонгована латентна фаза першого періоду пологів. У ІІ групі спостереження без проведення гемодинамічної корекції тривалість латентної фази склала 14,5±2,5 (8,0–18,5) год. Показники судинної резистентності в МА і СА перевищували нормативні на 21–35 %. При оцінці дихальних рухів плода прояви патологічної біофізичної активності мали місце у 16,7 % випадків. Враховуючи те, що посилення роботи парасимпатичної нервової системи є однією з патогенетичних ланок виникнення гестаційних ускладнень як при вагітності, так і в пологах у жінок із ПАГ, із метою корекції гемодинамічних розладів був застосований селективний блокатор м-холінорецепторів Бускопан. Застосування Бускопану сприяло зниженню показників судинного опору в МА і СА в 1,3 та 1,2 раза відповідно; забезпечувало прискорення процесу розкриття шийки в пологах в 1,2 раза та вкорочення тривалості латентної фази до 10,2±1,3 (5,5–13,5) год. Прояви патологічної біофізичної активності плода мали місце лише у 6,0 % випадків.

Висновок. Корекція гемодинамічних розладів при пролонгованій латентній фазі першого періоду пологів у роділь із ПАГ забезпечує прогрес пологів у 94 % випадків, знижує частоту народження дітей у стані асфіксії у 2,8 раза та знижує частоту оперативного розродження у 2,7 раза.

Посилання

Savelyeva, G.M., Sukhikh, H.T., Serova, V.N., & Radzinskiy, V.E. (2015). Akusherstvo: natsionalnoye rukovodstvo [Obstetrics: national leadership]. Moscow: Media [in Russian].

Podolskyi, Vl.V. (2015). Osoblyvosti stanu vehetatyvnoho homeostazu u zhinok fertylnoho viku z zminamy reproduktyvnoho zdorovia [Features of the state of vegetative homeostasis in women of fertile age with changes in reproductive health]. Zdorovye zhenshchiny – Woman's Health, 5, 145-149 [in Ukrainan].

Kuzmina, I.Yu. (2010). Beremennost i arterialnaya gipotenziya [Pregnancy and arterial hypotension]. Meditsinskiye aspekty zdorovya zhenshchiny – Medical Aspects of Women's Health, 5-6 (33-34), 56-60 [in Russian].

Zaporozhan, V.M., & Podolskiy, Vl.V. (2016). Reproduktyvne zdorovia zhinok z somatoformnymy zakhvoriuvanniamy ta porushenniamy vehetatyvnoho homeostazu [Reproductive health of women with somatoform diseases and disorders of autonomic homeostasis]. Kyiv [in Ukrainian].

Sidorova, I.S. (2000). Fiziologiya i patologiya rodovoy deyatelnosti [Physiology and pathology of labor activity]. Moscow [in Russian].

Markin, L.B., & Shatylovych, K.L. (2007). Doplerometriia v akusherstvi: hemodynamichni osoblyvosti funktsionalnoi systemy maty-platsenta-plid [Doppler in obstetrics: hemodynamic features functional system mother-placenta-fetus]. Reproduktivnoye zdorovye zhenshchiny – Reproductive Health of Women, 1 (30), 26-39 [in Ukrainian].

Mintser, O.P., Voronenko, Yu.V., & Vlasov, V.V. (2003). Obroblennia klinichnykh i eksperymentalnykh danykh u medytsyni [Treatment of clinical and experimental data in medicine]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

Markin, L.B., Popovych, O.I., & Popovych, A.I. (2017). Doplerometrychne doslidzhennia matkovo-platsentarno-plodovoho krovoplynu u vahitnykh z pervynnoiu arterialnoiu hipotoniieiu [Doppler examination of uterine-placental-fetal hemodynamic in pregnant women with arterial hypotension]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Issues of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 100-104. doi: 10.11603/24116-4944.2017.1.7397 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7397

Markin, L.B., & Kopiichuk, I.M. (2006). Osoblyvosti fetalnoi biofizychnoi aktyvnosti pry vynyknenni mekonialnoi aspiratsii u ploda [Features of fetal biophysical activity in the occurrence of meconial aspiration in the fetus]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 2, 29-30 [in Ukrainian].

Strizhakov, A.N., Ihnatko, I.V., Timokhina, E.V., & Kardanova, M.A. (2018). Kriticheskoye sostoyaniye ploda: diagnosticheskiye kriterii, akusherskaya taktika, perinatalnyye iskhody [Fetal condition: diagnostic criteria, obstetric tactics, perinatal outcomes]. Moscow: GEOTAR-Media [in Russian].

(2018). Rekomendatsii VOZ po ukhodu v intranatalnyy period dlya formirovaniya polozhitelnogo opyta rodov: uluchsheniye zdorovya i blagopoluchiya materey i novorozhdennykh [WHO recommendations for intrapartum care to form a positive birth experience: improving the health and well-being of mothers and newborns]. Retrieved from: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/3.0/igo). WHO/RHR/18.12 [in Russian].