АНАЛІЗ ЛІПОФІЛЬНОЇ ФРАКЦІЇ ТРАВИ КОТЯЧИХ ЛАПОК ДВОДОМНИХ

Автор(и)

  • R. Yu. Basaraba ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2019.v0.i1.9995

Ключові слова:

котячі лапки дводомні, ліпофільна фракція, каротиноїди, хлорофіли

Анотація

Вступ. Ліпофільні фракції багатьох лікарських рослин на сьогодні мало вивчено, незважаючи на те, що вони містять такі важливі біологічно активні речовини, як хлорофіли, каротиноїди, токофероли, фітостероли, жирні кислоти, фосфоліпіди та ін., які, за даними літератури, проявляють репаративну, протизапальну, антисептичну, імуностимулювальну, протипухлинну активність. Зі сполук ліпофільної природи важливе значення мають каротиноїди і хлорофіли. Каротиноїди підвищують резистентність організму до мутагенів і канцерогенів, зменшують вікові дегенеративні зміни у тканинах, інгібують проліферацію злоякісних клітин, активують синтез цитокінів та інтерлейкінів, беруть участь у регуляції транскрипції генів, а також проявляють імуномодулюючу дію. Антиоксидантні властивості каротиноїдів зумовлюють їх фотозахисну, радіопротекторну, антимутагенну й антиканцерогенну дію. Хлорофіли в організмі людини сприяють утворенню гемоглобіну. Їх можна застосовувати в медицині як цінний терапевтичний засіб, що прискорює процеси кровотворення. Вони впливають на формулу крові, а також стабілізують роботу кровоносної системи. Хлорофіли здатні активізувати різні функції організму людини, зокрема щитоподібної залози, антитоксичну функцію печінки, а також є тонізуючим засобом, нормалізують метаболічні процеси та підвищують імунітет.

Мета дослідження – одержати ліпофільний екстракт трави котячих лапок дводомних, вивчити його якісний склад та визначити кількісний вміст каротиноїдів і хлорофілів.

Методи дослідження. Ліпoфільну фракцію трави котячих лапок дводомних oдержували методом вичерпнoгo екстрагування сирoвини хлороформом в апараті Сoкслета. отриману ліпoфільну фракцію викoристoвували для визначення хлорофілів і каротиноїдів метoдoм тонкошарової хроматографії. Кількісний їх вміст визначали спектрофотометричним методом. Вміст суми хлoрoфілів визначали при довжині хвилі 670 нм у перерахунку на хлoрoфіл А, каротинодів – при дoвжині хвилі 450 нм у перерахунку на β-карoтин.

Результати й обговорення. Вихід ліпoфільної фракції трави котячих лапок дводомних у перерахунку на абсолютно суху сировину становив (6,17±0,12) %. Ліпoфільна фракція трави котячих лапок дводомних – густа масляниста oднoрідна маса брудно-зеленoгo кoльoру з приємним специфічним запахом, не рoзчиняється у вoді очищеній Р та етанoлі 96 % Р, легко рoзчиняється у хлoрoфoрмі Р. Вміст хлoрoфілів і карoтинoїдів у досліджуваному екстракті становив (0,085±0,003) та (0,029±0,001) %. Вміст хлорофілів у траві котячих лапок дводомних був у 2,9 рази більшим, ніж каротиноїдів.

Висновки. Одержано ліпофільну фракцію трави котячих лапок дводомних, вихід якої становив 6,17 %. Визначено в ній кількісний вміст хлорофілів і каротиноїдів, який становив у траві котячих лапок дводомних 0,085 та 0,029 % відповідно.

Посилання

Harna, S.V., Vetrov, P.P., Rusynov, O.I., & Heorhiiants, V.A. (2011). Optymizatsiia tekhnolohii ekstraktsii lipofilnykh kompleksiv z likarskoi roslynnoi syrovyny. 1. Vybir ekstrahentu [Optimization of the technology of extraction of lipophilic complexes from the medicinal plant raw materials. 1. Selection of extractant]. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal – Zaporizhzhia Medical Journal, 12 (3), 92-94 [in Ukrainian].

Kovalev, S.V. (2013). Khimicheskoe issledovanie lipofilnoy fraktsii travy lyutserny serpovidnoy [Chemical study of the lipophilic fraction of alfalfa sickle grass]. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal – Zaporizhzhia Medical Journal, 3 (78), 94-97 [in Russian].

Marchyshyn, S.M., & Ambroziuk, O.B. (2011). Doslidzhennia lipofilnoi fraktsii travy perstachu husiachoho (Potentilla anserina L.) [Investigation of the lipophilic fraction of the silverweed cinquefoil herb (Potentilla anserina L.)]. Medychna khimiia – Medical Chemistry, 13 (3), 96-99 [in Ukrainian].

Harnyk, T.P., Vikhtinskaya, I.L., & Isakova, T.I. (1998). Obzor ofitsialnogo i perspektivnogo lekarstvennogo rastitelnogo syrya [Overview of officinal and promising medicinal plant materials]. Fitoterapiya v Ukraine – Phytotherapy in Ukraine, 1, 10-11 [in Russian].

Maltseva, N.M., Haievskyi, A.P., & Derevianko, K.Yu. (2011). Vplyv biolohichno aktyvnykh rechovyn ta yikh komposytsii na vmiat fotosyntetychnykh pihmentiv u lystkakh ozymoi pshenytsi v umovakh defitsytu fosforu [Influence of biologically active substances and their compositions on the content of photosynthetic pigments in leaves of winter wheat under conditions of phosphorus deficiency]. Fiziologiya i biokhimiya kult. rasteniy – Physiology and Biochemistry of Cultivated Plants, 43 (5), 4403-411.

Simonova, M. (2010). Karotynoidy: budova, vlastyvosti ta biolohichna diia. Biolohichni studii [Carotenoids: structure, properties and biological effects. Biological Studios]. Studia Biologica, 4 (2), 159-170 [in Ukrainian].

Lyakhovych, V.V., Vavilin, V.A., & Zenkov, N.K. (2006). Aktivnaya zashchita pri okislitelnom sresse. Antioksidant-responsivnyy element [Active protection with oxidative stress. Antioxidant-resisting element]. Biokhimiya – Biochemistry, 71 (9), 1183-1197 [in Russian].

Jyonouchi, H., Sun, S., Iijima, K., & Myron D. Gross (2000). Antitumor activity of astaxanthin and its mode of action. Nutr. Cancer, 36 (1), 59-65.

Wang, J.Y., Wen, L.L., & Huang, Y.N., Chen, Y.T., & Ku, M.C. (2006). Dual effects of antioxidants in neurodegeneration: direct neuroprotection against oxidative stress and indirect protection via suppression of glia-mediated inflammation. Curr. Pharm. Des., 12 (27), 3521-3533.

Krinsky, N. I., & Johnson, E.J. (2005). Carotenoid actions and their relation to health and disease. Mol. Aspects Med., 26 (6), 459-516.

Voutilainen, S., Nurmi, T., Mursu, J., & Rissanen, T.H. (2006). Carotenoids and cardiovascular health. Am. J. Clin. Nutr., 83 (6), 1265-1271.

Olson, J.A. (1986). Carotenoids, vitamin A and cancer. J. Nutr., 116 (6), 1127-1130.

Chwiej, M. (1983). Studia i opracowanie metody oraz zalozen technologiczno-projecto-wych do wydobycia likopenu z odpadow pomidorowych. Warszawa.

Counsen, J.N., & Kneustubb, C.J. (1983). Some of natures’s food colours-carotenoids and ribofla-vins. Food Flavour., Clnged. Process. and Packag., 5 (8), 18-19.

Merzlova, H.V., & Merzlova, H.V. (2014). Vmist khlorofilu u biomasi spiruliny za dii riznykh doz mikroelementiv u pozhyvnomu seredovyshchi [The content of chlorophyll in biomass spirulina for the effects of various doses of trace elements in the nutrient medium]. Biolohiia tvaryn – Animals’ Biology, 16 (2), 71-76 [in Ukrainian].

Pihmenty. Khimichna pryroda [Pigments Chemical nature]. [Electronic resource] Korotkyi dovidnyk biolohichno aktyvnykh rechovyn: Pihmenty – Short guide to biologically active substances: Pigments. Retrieved from: http://beclan.org/practical/rechovin_pgmenti.htm [in Ukrainian].

Ternynko, I.I., & Burtseva, O.V. (2010). Vyvchennia lipofilnykh kompleksiv travy ta zerna vivsa posivnoho (Avena sativa L.) [Study of lipophilic complexes of herb and grains of oat seeding (Avena sativa L.)]. Farmatsevtychnyi zhurnal – Pharmaceutical Journal, 1, 89-95 [in Ukrainian].

Marchyshyn, S.M., & Stoiko, L.I. (2015). Pihmentnyi sklad lipofilnoi fraktsii travy zolototysiachnyka zvychainoho [The pigment composition of the lipophilic fraction of the herb of the common centuary]. Ukrainskyi biofarmatsevtychnyi zhurnal – Ukrainian Biopharmaceutical Journal, 1, 65-68 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-12

Як цитувати

Basaraba, R. Y. (2019). АНАЛІЗ ЛІПОФІЛЬНОЇ ФРАКЦІЇ ТРАВИ КОТЯЧИХ ЛАПОК ДВОДОМНИХ. Медична та клінічна хімія, (1), 32–37. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2019.v0.i1.9995

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ