ВПЛИВ ТИРЕОЇДНИХ ГОРМОНІВ НА ОКИСНЮВАЛЬНУ МОДИФІКАЦІЮ ПРОТЕЇНІВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПАРОДОНТИТУ

Анотація

Вступ. Запально-дистрофічний процес у пародонті супроводжується гіпоксією, що викликає активацію вільнорадикальних процесів окиснення. Руйнування тканин при пародонтиті є результатом запально-імунної відповіді на мікробну інвазію і супроводжується масовим вивільненням нейтрофілів, активних форм оксигену та ензимів.

Мета дослідження – встановити ступінь окиснювальної модифікації протеїнів у крові й пародонті при пародонтиті в поєднанні з гіпер- і гіпотиреозом у щурів.           

Методи дослідження. Експериментальні дослідження проводили на 48 статевозрілих нелінійних білих щурах-самцях, яких було поділено на такі групи: 1-ша – контрольна; 2-га – тварини з модельованим пародонтитом; 3-тя – тварини з модельованим пародонтитом на тлі гіпертиреозу; 4-та – тварини з модельованим пародонтитом на тлі гіпотиреозу. Окиснювальну модифікацію протеїнів визначали за методом І. Ф. Мещишена.

Результати й обговорення. Результати проведених досліджень показали, що інтенсивність процесів окиснювальної модифікації протеїнів була значно підвищена у тварин усіх експериментальних груп відносно контрольної. При цьому вміст альдегідо- і кетонопохідних основного характеру змінювався більш виражено, ніж вміст альдегідо- та кетонопохідних нейтрального характеру.

Висновки. Експериментальний пародонтит супроводжується помітним збільшенням інтенсивності окиснювальної модифікації протеїнів як у гомогенаті пародонта, так і в сироватці крові. Дисбаланс тиреоїдних гормонів підвищує оксидативний стрес при експериментальному пародонтиті, особливо виражено – при гіпертиреозі.