Порушення системи місцевої імунологічної відповіді у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у період загострення

Анотація

Вступ. Смертність, пов’язана з наслідками порушення локальної імунної реактивності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), залишається дуже високою і не має тенденції до зниження. У статті наведено результати досліджень порушення локальної імунної реактивності у хворих на ХОЗЛ у період загострення. Патогенез ХОЗЛ у період загострення характеризується ураженнями системи локального уродженого та набутого імунітету, які супроводжуються патологічними змінами системного імунітету. В цих змінах за умов запалення беруть участь різні клітини імунної відповіді, що пов’язано зі зростанням кількості макрофагів, нейтрофілів, Т- і В-лімфоцитів, дендритних клітин. Кількість нейтрофілів і В-лімфоцитів підвищується саме у хворих із тяжким перебігом захворювання. Найбільш характерними ознаками ХОЗЛ є незворотне звуження дихальних шляхів, руйнування паренхіми легень з емфіземою та посиленням хронічної дихальної недостатності.

Мета дослідження – вивчити зміни функціональних властивостей клітин бронхоальвеолярного лаважу (КБАЛ) і клітин периферичної крові (КПК) хворих на ХОЗЛ, з’ясувати значення цих змін для патогенетичних характеристик з метою прогнозування перебігу ХОЗЛ та обґрунтувати необхідність застосування локальної імунотерапії в комплексному лікуванні пацієнтів із ХОЗЛ.

Методи дослідження. Об’єктом дослідження були клітини бронхоальвеолярного лаважу та периферичної крові пацієнтів із ХОЗЛ на різних етапах захворювання і сироватки крові. Визначали CD3, CD4, CD8, CD16 і CD19 КБАЛ та КПК із використанням набору специфічних моноклональних антитіл. Вивчали експресію рецепторів до інтерлейкіну-2 (CD25), адгезивні молекули виявлено за допомогою CD54, рівень проліферації оцінювали із застосуванням ІПО-38, а також у реакції бластної трансформації, яка була індукована мітогенами ФГА і Кон А, досліджували експресію АГ II класу ГКГ (HLA-DR). Оцінювали фагоцитарну активність фагоцитуючих клітин нейтрофілів і альвеолярних макрофагів (АМ), а також фагоцитуючих клітин периферичної крові. Рівень вільнорадикальних процесів і антиоксидантного захисту вивчали методом хемілюмінесценції.

Результати й обговорення. Спостерігали достовірне зниження кількості АМ у хворих на ХОЗЛ, а також значне збільшення кількості нейтрофілів, зростання концентрації мієлопероксидази й еозинофільного катіонного білка. Дослідження мокротиння і КБАЛ, одержаних від хворих на ХОЗЛ у період загострення, свідчать про те, що у 23 % зразків висівалась грамнегативна мікрофлора (серед збудників переважали Pseudomones aeruginosa, Haemophillus influensae, Enterobacter spp.), у 15 % – кандиди, в 61 % випадків не вдалося встановити вид патогенного збудника. Під час вивчення локальної і системної імунологічної відповіді хворих на ХОЗЛ та змін функціональної активності КБАЛ і КПК було з’ясовано, що в досліджених матеріалах хворих відбувалися значні порушення в системі локального імунітету, що проявлялись достовірним зниженням кількості АМ при паралельному зростанні числа нейтрофілів у лаважі, зменшенням кількості CD3, CD19 та збільшенням експресії рецепторів до АГ HLA-DR.

Висновки. Паралельне дослідження локальної і системної імунологічної відповіді сприятиме розширенню уявлень про механізми патогенезу хронічного обструктивного захворювання легень, мінімізує ускладнення і попередить виникнення ХОЗЛ у людей працездатного віку, а також дозволить застосувати найефективнішу локальну імунотерапію. Це, у свою чергу, сприятиме формуванню фундаментальних знань про наявність схожих ознак і відмінностей у порушенні локального імунітету пацієнтів із запальними захворюваннями різної локалізації, а саме в органах дихання при ХОЗЛ, у черевній порожнині при перитоніті, з ураженнями шкіри і порушеннями локального імунітету іншої локалізації.