Роль системи монооксиду азоту у патогенезі ураження печінки при експериментальній політравмі
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i2.9137Ключові слова:
політравма, печінка, NO-синтаза, монооксид азоту.Анотація
Вступ. Монооксид азоту (NO) – один із найважливіших медіаторів внутрішньоклітинної і міжклітинної взаємодії в нейроімуноендокринній системі. Крім вазодилатуючих, нейротрансмітерних і стреслімітувальних властивостей, безсумнівною є участь NO у формуванні нітрооксидативного стресу, глутамат- кальцієвого каскаду та запалення. Реактивні азотні структури, за даними багатьох науковців, беруть участь у патогенезі ушкоджень тканин, спричинених травмами.
Мета дослідження – визначити роль системи монооксиду азоту в патогенезі ураження печінки при політравмі на основі вивчення динаміки загальної NOS та кінцевих метаболітів монооксиду азоту за умов
використання селективного і неселективного інгібіторів NOS.
Методи дослідження. Дослiдження виконано на лабораторних безпородних білих щурах-самцях масою 180–200 г. Для з’ясування ролі NO в патогенезі ураження печінки при політравмі застосовано неселективний інгібітор NOS – L-NAME та селективний інгібітор іNOS – 1400W. Було досліджено активність NOS і вміст стабільних кінцевих метаболітів оксиду азоту в гомогенатах печінки та сироватці крові піддослідних тварин на 1-шу, 3-тю, 7-му доби моделювання політравми. Активність ферментів аланінта аспартатамінотрансфераз, лужної фосфатази, гаммаглутамілтранспептидази визначали, використовуючи стандартні набори реактивів. Для встановлення стану системи монооксиду азоту колориметрично за кількістю утворених нітратів і нітритів в інкубаційному середовищі визначали сумарну активність
синтази монооксиду азоту – NOS. Загальний вміст нітратів і нітритів у печінці й крові визначали за методом Гріса.
Результати й обговорення. У процесі розвитку експериментальної травматичної хвороби спостерігали підвищену активність індуцибельної
форми NOS та надмірне продукування монооксиду азоту в печінці й крові щурів. Застосування неселективного інгібітора NOS – L-NAME та селективного інгібітора іNOS – 1400W довело безпосередню роль монооксиду азоту в патогенезі розвитку ускладнень з боку печінки внаслідок політравми.
Висновок. Отримані результати експериментальних досліджень дають підставу стверджувати, що спрямоване підвищення активності системи монооксиду азоту може бути перспективним засобом профілактики печінкової дисфункції при політравмі.
Посилання
Kazakov, V.M., Snihur, M.A., & Snihur, A.H. (2004). Shliakhy vzaiemodii nervovoi, endokrynnoi ta imunnoi system v rehuliatsii funktsii orhanizmu [Ways of interaction of the nervous, endocrine and immune systems in the regulation of the organism functions]. Arkh. klinich. ta eksperym. med. – Archive of Clinical and Experimental Medicine, 13 (1), 3-10 [in Ukrainian].
Martiushev-Poklad, A.V., & Voronina, T.A. (2003). Stres-limituiuchi systemy ta neironalna plastychnist u patohenezi psykhichnykh i nevrolohichnykh rozladiv [Stress-limiting systems and neuronal plasticity in the pathogenesis of mental and neurological disorders]. Ohliady po klinich. farmakolohii i likuv. Terapii – Reviews on Clinical Pharmacology and Therapeutic Therapy, 2 (4), 15-25 [in Ukrainian].
Kalinkin, O.G. (2013). Travmaticheskaya bolezn [Traumatic disease]. Travma – Injury, 14 (3), 59-65 [in Russian].
Ottonello, L., Frumento, G., & Arduino, N. (2002). Differential regulation of spontaneous and immune complex-induced neutrophil apoptosis by proinflammatory cytokines. Role of oxidants, Bax and caspase-3. J. of Leukocyte Biologyvol., 72 (1), 125-132.
Voloshyn, L.V., Malakhov, V.A., & Zavhorodnia, A.M. (2006). Endotelialna dysfunktsiia pry tserebrovaskuliarnii patolohii [Endothelial dysfunction in cerebrovascular pathology]. Kharkiv [in Ukrainian].
Somova, L.M., & Plekhova, N.H. (2006). Oksyd azotu yak mediator zapalennia [Nitric oxide as a mediator of inflammation]. Visnyk DVO AN – Herald of the Academy of Sciences, 6, 7-80 [in Ukrainian].
Bredt, D.S. (2003). Nitric oxide signaling in brain: Potentiating the gain with YC-1. Mol. Pharmacol., 63 (6), 1206-1208.
Förstermann, U. (2006). Endothelial NO synthase as a source of NO and superoxide. European Journal of Clinical Pharmacology, 62 (1), 5-12.
Yelskiy, V.N., Zyablitsev, S.V., & Kishenya, M.S. (2007). Izmeneniya v sisteme oksida azota pri travmaticheskoy bolezni [Changes in the system of nitric oxide in traumatic disease]. Patologiya – Pathology, 4 (3), 19-22 [in Russian].
Meretskyi, V.M. (2013). Rol systemy oksydu azotu v patohenezi cherepno-mozkovoi travmy, poiednanoi z tsukrovym diabetom [Role of nitric oxide system in the pathogenesis of craniocerebral trauma associated with diabetes mellitus]. Mir meditsiny i biologii – The World of Medicine and Biology, 3 (40), 11-13 [in Ukrainian].
Oleshchuk, O.M. (2010). Blokatory syntezu oksydu azotu pry ishemii-reperfuzii pechinky [Blockers of nitric oxide synthesis in liver ischemia-reperfusion]. Zdobutky klinich. i eksperym. medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 2 (13), 70-72 [in Ukrainian].
Arzamastsev, A.P., Severina, I.S., & Grigoryev, N.B. (2003). Ekzogennye donory oksida azota i ingibitory NO-sintaz (khimicheskiy aspekt) [Exogenous nitric oxide donors and NO synthase inhibitors (chemical aspect)]. Vestnik RAMN – Herald of the Russian Academy of Medical Sciences, 12, 88-94 [in Russian].
Demyanov, A.V., Kotov, A.Yu., & Simbirtsev, A.S. (2003). Diagnosticheskaya tsennost urovney tsitokinov v klinicheskoy immunologii [Diagnostic value of cytokine levels in clinical immunology]. Tsitokiny i vospalenie – Cytokines and Inflammation, 2 (3), 20-27 [in Russian].
