Зміни прооксидантно-антиоксидантної системи шлунка білих щурів при моделюванні хімічного гастриту на тлі короткотривалої та довготривалої гіпомелатонінемії
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2016.v0.i3.6947Ключові слова:
мелатонін, прооксидантно-антиоксидантна система, гіпомелатонінемія, шлунок, хімічний гастрит.Анотація
В експерименті на щурах, у яких моделювали короткотривалу та довготривалу нестачу мелатоніну, встановлено зміни показників прооксидантно-антиоксидантної системи шлунка за умов моделювання хімічного гастриту. Доведено, що недостатність синтезу мелатоніну призводить до збільшення вмісту продуктів пероксидного окиснення та до розбалансування антиоксидантної системи шлунка білих щурів у більш тривалі терміни, викликаючи оксидативний стрес.
Посилання
Serhiichuk, A. A., Kovalova, V. A., & Stepanov, Yu. V. (2008). Aktyvnist antyoksydantnykh fermentiv v klitynakh slyzovoi obolonky shlunka shchuriv za umov dii riznykh chynnykiv. Fizyka zhyvoho, 16 (1), 149–151.
McGuigan, J. E. & Trudeau, W. L. (1973). Differences in rates of gastrin release in normal persons and patients with duodenal ulcer. N. Engl. J. Med, 288, 64.
Zarubyna, Y. V. (2002). Pryntsypy farmakoterapyy hypoksycheskykh sostoianyi antyhypoksantamy – bыstrodeistvuiushchymy korrektoramy metabolyzma. Obzory po klynych. farmakol. y lekar. Terapyy, 1 (1), 19–28.
Karly, F. (1997). Metabolycheskyi otvet na ostrнi stress. Aktualnye problemy anestezyolohyy-reanymatolohyy. pod red. E. V. Nedashkovskoho. Arkhanhelsk, 31–34.
Skulachev, V. P. (2001). Yavlenyia zaprohrammyrovannoi smerty. Mytokhondryy, kletky y orhany: rol aktyvnykh form kysloroda. Sorosovskyi Obrazovatelnyi Zhurn, 7 (6), 4–10.
Kamyshnykov, V. S. (2003). Systema perekysnoe okyslenye lypydov – antyoksydantnaia zashchyta orhanyzma. Klynyko-byokhymycheskaia laboratornaia dyahnostyka, 195–205.
Bonfilis, S. (1993). Restrain ulcer as a model of stress-induced gastric lesion. Ann. N.Y. Acad.Sci, 697, 229–232.
Dehtiareva, Y.V. , & Kharchenko, Y. N. (1995). Yazvennaia bolezn. K. Zdorove, 336.
Helfand, B. R., Martynov, A. N., & Hurianov, V. A. (2004). Profylaktyka stress-povrezhdenyi verkhneho otdela zheludochno-kyshechnoho trakta v krytycheskykh sostoianyiakh. M, 16.
Tverytneva, L. F. (2008). Voprosy эtyopatoheneza ostrykh yzyiazvlenyi zheludka y dvenadtsatyperstnoi kyshky pry neotlozhnykh sostoianyiakh. Khyrurhyia. Zhurn. ym. Pyrohova, 3, 74–76.
Staseva, Y. M. (2009). Taktyka vedenyia bolnыkh so stressovymy yazvamy. Hastroэnterolohyia. Consilium Medicum, 1, 14–17.
Yvashkyn, V. T., & Dorofeev, H. Y. (1983). Narushenye rezystentnosty slyzystoi obolochky zheludka y dvenadtsatyperstnoi kyshky pry khronycheskom hastryte y yazvennoi bolezny. Sovr. Medytsyna, 2, 10–15.
Joynt, G. (2004). Prevention and management of stress ulcers in the ICU. Journal of Medical Virology, 73, 617–623.
Pearse, A. G. E. (1968). Common cytochemical and ultrastructural characteristics of cells producing polypeptide hormones (the APUD series) and their relevance to thyroid and ultimobranchial C-cells and calcitonin. Proc. Rov. Soc. (London), 120 (1), 71–80.
Kubyshkyn, V. A., & Shyshyn, K. V. (2004). Erozyvno-yazvennoe porazhenye verkhnykh otdelov zheludochno-kyshechnoho trakta v rannem posleoperatsyonnom peryode. Khyrurhyia. Consilium Medicum, 1, 17–20.
Dvorshchenko, K. O., Savko, U. V., & Vakal, S. Ye. (2008). Vplyv stresu ta etanolu na nespetsyfichnu pronyknist mitokhondrialnykh membran klityn slyzovoi obolonky shlunka shchuriv. Biofizychni mekhanizmy funktsionuvannia zhyvykh system. zb. tez Mizhnar. nauk. konf., prysviachenoi 70-richchiu vid dnia narodzhennia O. A. Hoidy. Lviv, 24–25.
Tsebrzhynskyi, O. Y. (1992). Nekotorye aspekty antyoksydantnoho statusa. Fyzyolohyia y patolohyia perekysnoho okyslenyia lypydov, hemostaza y ymmunoheneza. Poltava, 122–155.
Kvetnoi, Y. M. (1987). APUD-systema (strukturno-funktsyonalnaia orhanyzatsyia, byolohycheskoe znachenye v norme y pry patolohyy). Uspekhy fyzyol. Nauk, 18 (1), 84–97.
Tafeev, Yu. A., Antropova, O. E., Holubytskaia, E. S., & Antropov, A. V. (2006). Vozrastnaia dynamyka эkspressyy эkstrapynealnoho melatonyna. Byolohycheskye mekhanyzmy starenyia VII Mezhdunar. symp. (Kharkov, 24–27 maia 2006 h.) Kharkov.
Fadeienko, H. D., & Haponova, O. H. (2008). Rol melatoninu u patohenezi funktsionalnykh rozladiv travnoho kanalu. Liky Ukrainy, 4 (120), 98–100.
Bubenik, G. A. (2002). Gastrointestinal melatonin: localization, function, and clinical relevance. Dig. Dis. Sci, 47, 2336–2348.
Anysymov, V. N., Kvetnoi, Y. M., & Komarov, F. Y. (2000). Melatonyn v fyzyolohyy y patolohyy zheludochno-kyshechnoho trakta M. Sovetskyi sport, 84.
Baraboi, V. A. (2006). Byoantyoksydanty. K. Knyha plius, 462.
Komarova, F. Y., Komarova, S. Y., Rapoporta, S. Y., Malynovskoi, N. K., & Anysymova, V. N. (2004). Melatonyn v norme y patolohyy. M. YD Medpraktyka, 308.
Reiter, R. J. (1997). Melatonin in relation to cellular antioxidative response mechanisms. Horm. Metab. Res, 29, 363.
Pieri, C., Marra, M., & Moroni, F. (1994). Melatonin: A peroxyl radical scavenger more effective than vitamin E. Life Sci, 15, 271–276.
Tsebrzhynskyi, O. Y., Neporada, K. S., & Denysenko, S. V. (2002). Ystochnyky superoksyda pry ostrom stresse. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii, 2 (4), 42–44.
Reiter, R. J., Tan, D. X., & Karbownik, M. (2001). Cholelithiasis, oxidative stress and melatonin. Res, 30 (2), 127–128.
Konturek, P. C.,. Konturek, S. J., & Brzozowski, T. (1997). Gastroprotective activity of melatonin and its precursor, L-tryptophan, against stress-induced and ischaemia-induced lesions is mediated by scavenge of oxygen radicals. Scand. J. Gastroenterol, 32, 4338.
Zapadniuk, Y. P., Zapadniuk, V. Y., Zakharyia, E. A., & Zapadniuk, B. V. (1983). Laboratornыe zhyvotnye. Razvedenye, soderzhanye, yspolzovanye v eksperymente.K. Vyshcha shkola, 383.
Huraliuk, V. M. (2008). Stres-indukovani morfofunktsionalni zminy nadnyrkovykh zaloz za riznoi dovzhyny fotoperiodu. Bukovynskyi derzh. med. un-t MOZ Ukrainy. Odesa, 20.
Pishak, V. P. (2003). Shyshkopodibne tilo i biokhimichni osnovy adaptatsii. Chernivtsi, Medakademiia, 152.
