Порушення функціонування сполученої системи “відновлені тіоли – оксид азоту” при гострому порушенні мозкового кровообігу та можливі шляхи їх корекції
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2015.v17.i4.5687Ключові слова:
порушення мозкового кровообігу, тіол-дисульфідна рівновага, тіотриазолін, ангіолін, оксид азоту, система глутатіону.Анотація
Експериментальне гостре порушення мозкового кровообігу моделювали шляхом двосторонньої оклюзії загальних сонних артерій у щурів. Стан антиоксидантної системи в мозковій тканині оцінювали за активністю ключових ферментів тіол-дисульфідної системи та показниками нітрозативного стресу. Моделювання гострого ішемічного ураження головного мозку супроводжувалося порушенням тіолдисульфідної рівноваги, підвищенням активності NO-синтази і рівня нітротирозину, що свідчить про розвиток оксидативного та нітрозативного стресу. Використання модуляторів тіол-дисульфідної системи – тіотриазоліну й ангіоліну дозволяє встановити найбільш оптимальне співвідношення між рівнями відновленої та окисненої тіольних груп і глутатіону. Це вказує на активну участь тіол-дисульфідної системи в нейтралізації продуктів вільнорадикального окиснення. Виявлені ефекти препаратів можна пояснити наявністю в їх структурі тіольної групи, яка відіграє роль скавенджеру NO та сприяє обмеженню цитотоксичної дії нітрозативного стресу.
ітрозативного стресу.
Посилання
Baraboi, V. A. (2005). Alfa-lypoevaia – dyhydrolypoevaia kyslotы – aktyvnaia byoantyoksydantnaia y byorehuliatornaia systema. Ukr. biokhim. zhurn. 77 (3), 20–26.
Boldurev, A. A., & Kuklei, M. L. (1996). Svobodnue radykalu v normalnom y yshemyzyrovannom mozghe. Neirokhymyia. 3, 271–278.
Bulaeva, N. Y., & Holukhova, E. D. (2013), Endotelyalnaia dysfunktsyia y oksydatyvnui stress: rol v razvytyy kardyovaskuliarnoi patolohyy. Kreatyvnaia kardyolohyia. 1, 14–22.
Hubskyi, Yu. I., Bielenichev, I. F., & Kovalenko, S. I. (2012). Antyoksydantna ta tserebroprotektyvna diia N-, S-vmisnoho pokhidnoho khinazolonu za hostroi ishemii Ukr. biokhim. zhurn. 5 (84), 89–96.
Zavhorodniaia, A. N., & Malakhov, V. A. (2006). Endotelyalnue mekhanyzmu patoheneza tserebrovaskuliarnoi patolohyy. Ukr. med. chasopys. 2 (52), 32–39.
Pavliuk, Y. V. (2013). Molekuliarnue aspektu neiroprotektyvnoho deistvyia novoho preparata “Anhyolyn” pry formyrovanyy khronycheskoi alkoholnoi yntoksykatsyy u krus. Aktualni pytannia farmatsevtychnoi ta medychnoi nauky ta praktyky. 2 (D), 30.
Rebrova, O. Yu. Statystycheskyi analyz medytsynskykh dannukh. Prymenenye paketa prykladnukh prohramm STATISTICA. M. Medyasfera, 2002, 312.
Stefanov, O. V. (2002). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv. Kyiv. “Aviatsena”, 527.
Suprun, E. V., Hromov, L. O., & Bielenichev, I. F. (2012). Znachennia systemy oksydu azotu v protsesakh neirodestruktsii. Neironauky teoretychni ta praktychni aspekty. 1, 10–14.
Turpaev K. T. Aktyvnue formu kysloroda y rehuliatsyia ekspressyy henov. Byokhymyia. 2002, 3, 339–352.