СТАН ГЛУТАТІОНОВОЇ СИСТЕМИ У ТИМУСІ БІЛИХ ЩУРІВ ПРИ ІНДУКЦІЇ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО КАНЦЕРОГЕНЕЗУ

Анотація

Вступ. Колоректальний рак (КРР) залишається однією з найбільш агресивних форм неоплазій, що характеризується не лише локальною деструкцією тканин кишківника, а й вираженими системними метаболічними порушеннями. Прогресування КРР супроводжується зростанням рівня маркерів перекисного окиснення ліпідів та виснаженням пулу ендогенних тіолів у віддалених від пухлини органах. Особливе занепокоєння викликає стан імунокомпетентних органів, зокрема тимуса, який є центральною ланкою Т-клітинного імуногенезу. Мета дослідження – дослідити стан глутатіонової системи в тимусі білих щурів у динаміці розвитку експериментального колоректального канцерогенезу. Методи дослідження. Дослідження виконано на 98 білих безпородних щурах-самцях. Тварин було розподілено на групи: І – інтактні тварини; ІІ – тварини, яким індукували колоректальний рак шляхом ін’єкції N,N-диметилгідразину гідрохлориду. Тривалість індукування становила 210 днів. Тварин виводили з експерименту кожні 30 днів з метою прослідковування динаміки змін (7 етапів дослідження). Вміст ВГ у гомогенаті тимуса визначали спектрофотометрично з довжиною хвилі 412 нм за інтенсивністю забарвлення тіонітрофенільного аніону, що утворюється під час взаємодії вільних SH-груп із реактивом Елмана. Активність ГП у гомогенаті тимуса визначали спектрофотометрично з довжиною хвилі 340 нм за швидкістю окиснення ВГ у присутності пероксиду водню та азиду натрію. Активність ГР у гомогенаті тимуса визначали спектрофотометрично з довжиною хвилі 340 нм за швидкістю зниження концентрації НАДФ·Н, що витрачається на відновлення окисненого глутатіону. Статистичне оброблення отриманих результатів здійснювали із застосуванням двовибіркового незалежного двостороннього t-критерію Стьюдента та за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) з пост-хок тестом Тьюкі. Результати й обговорення. У гомогенаті тимуса інтактних щурів установлено поступове зниження активності ВГ, ГП та ГР, яке переважно не досягало статистичної значущості між послідовними термінами, але виявляло достовірне зменшення відносно вихідного рівня на пізніх етапах експеримен- ту. За умов N,N-диметилгідразин-індукованого канцерогенезу спостерігали ранні адаптаційні коливан- ня активності компонентів глутатіонової системи з подальшим прогресивним її пригніченням у порівнянні з інтактними показниками, що на 210-ту добу сягало 30,38 % для ВГ, 30,27 % для ГП та 28,54 % для ГР. Висновки. Розвиток N,N-диметилгідразин-індукованого неопластичного процесу супроводжується фазовими змінами глутатіонової системи в тимусі білих щурів: на ранніх етапах спостерігається незначне підвищення рівня ВГ та активності ГП і ГР, що має компенсаторний характер, тоді як на пізніших етапах відбувається їх суттєве пригнічення, що свідчить про виснаження антиоксидантного потенціалу органа.