ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ СИМПТОМАТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ СТРЕСУ

Анотація

Вступ. В Україні проблема стресу є надзвичайно актуальною у зв’язку зі складними соціальними, економічними та психологічними реаліями, що спричинені воєнним конфліктом, що триває, та його довгостроковими наслідками. Одним із найпоширеніших підходів до профілактики та симптоматичного лікування станів, пов’язаних зі стресом, є використання седативних, снодійних або ноотропних препаратів, зокрема рослинного походження, що мають м’яку дію та відносно низьку частоту побічних реакцій. Метою дослідження є аналіз українського фармацевтичного ринку безрецептурних препаратів, що використовуються для симптоматичного лікування стресу. Методи дослідження. У дослідженні використано дані з Державного реєстру лікарських засобів України, Протоколу фармацевта «Симптоматичне лікування стресу», онлайн-компендіуму, ресурсів “Apteki.ua”, “Tabletki.ua”. Результати й обговорення. Результати дослідження показують, що станом на 1 вересня 2025 року на фармацевтичному ринку України зареєстровано 85 торгових найменувань безрецептурних препаратів, рекомендованих для симптоматичного лікування стресових розладів. Структурний аналіз за АТС-класифікацією показує, що 85,8 % асортименту належить до підгрупи N05 CM «Снодійні та седативні засоби». Аналіз сегмента ринку за країною-виробником показує, що 78 % асортименту – вітчизняного та 22 % – іноземного виробництва. Встановлено, що за типом лікарської форми переважають тверді лікарські форми: таблетки, вкриті плівковою оболонкою (21 %), таблетки (11 %), сублінгвальні таблетки (6 %), капсули (15 %), лікарські збори та фільтр-пакети (9 %). Рідкі лікарські форми включають настоянки (21 %), розчини для перорального застосування (10 %) та краплі для перорального застосування (6 %). Визначено, що в асортименті OTC-препаратів переважають комбіновані засоби природного походження – 85,8 % на основі сухих, густих або рідких екстрактів трави звіробою, кореня валеріани, трави пустирника, трави пасифлори та трави меліси. Висновки. Отримані дані можуть бути використані для оптимізації фармацевтичної допомоги, покращення раціонального вибору лікарських засобів і оптимізації процесів ухвалення рішень у сфері охорони здоров’я щодо лікування стресу.