ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ТРАВИ ЧЕБРЕЦЮ ЗВИЧАЙНОГО (THYMUS VULGARIS L.).

Анотація

Вступ. Актуальність дослідження жирнокислотного складу трави чебрецю звичайного (Thymus vulgaris L.) обумовлена накопиченням біологічно активних речовин з високою фармакологічною активністю та широким застосуванням рослинної сировини та лікарських засобів у сучасній медицині. Вивчення компонентного складу жирних кислот рослинної сировини є своєчасним і необхідним для її стандартизації, розробки нових лікарських засобів та розширення призначення з лікувальною та профілактичною метою. Мета роботи. Дослідження якісного складу і кількісного вмісту жирних кислот у траві чебрецю звичайного під час його цвітіння та визначення переважаючих сполук цього класу, які притаманні для досліджуваного виду. Матеріали та методи. Траву чебрецю звичайного заготовлено у червні-серпні 2023 р. під час цвітіння у Запорізький обл. (с. Володимирівка), відповідно до вимог ДФУ. Для аналізу жирнокислотного складу трави використовували метод газорідинної хроматографії (ГРХ) на приладі «НР 6890 series», обладнаному полум’яно-іонізаційним детектором. Капілярна колонка DB-5ms (30 м х 0,250 мм х 0,25 мкм). Температура термостата колонки – 196°С, інжектора – 250°С, детектора – 275° С. Газ-носій – азот, швидкість потоку – 40 мл/хв, об’єм проби – 1 мкл. В якості стандартних зразків ми використовували зразки України ДСЗУ-265-00008. Результати. Під час досліджень у н-гексановому екстракті з трави чебрецю звичайного було ідентифіковано та визначено кількісний вміст 10 жирних кислот. У траві досліджуваної рослини домінували ненасичені жирні кислоти: ліноленова (28,17 ± 2,19%), олеїнова (24,11 ± 2,23%), лінолева (20,82 ± 2,56%), ейкозадієнова (1,74 ± 0,16%), гондоїнова (0,42 ± 0,04%). Насичені жирні кислоти в складі досліджуваної трави складали: пальмітинова (14,28 ± 1,42%), стеаринова (5,36 ± 0,50%), бегенова (2,59 ± 0,26%), паль- мітоолеїнова (2,47 ± 0,25%), міристинова (0,10 ± 0,01%). Висновки. У результаті проведених досліджень трави Thymus vulgaris L. виявлено 10 жирних кислот; їхній склад та кількісний вміст визначено методом ГРХ. Встановлено переважання ненасичених жирних кислот. Високий вміст ненасичених жирних кислот дає змогу прогнозувати потенційну протизапальну, гепатозахисну, антиоксидантну та ліпопротекторну активність трави рослини.