ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА ФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ПАЦІЄНТІВ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ

Анотація

Вступ. Тиреоїдна дисфункція є однією з найбільш поширених ендокринних патологій, що можуть значно впливати на різні аспекти метаболічного здоров’я. Численні дослідження останніх років показують, що наявність тиреоїдної дисфункції, зокрема субклінічного гіпотиреозу, тісно корелює з компонентами метаболічного синдрому. Мета дослідження. Метою цієї статті є оцінка частоти тиреоїдної дисфункції у пацієнтів з метаболічним синдромом. Методи дослідження. Для аналізу рівня гормонів щитоподібної залози у сироватці крові використовувались лабораторні методи за стандартами якості. Також проведено порівняння результатів із клінічними даними пацієнтів та статистичний ROC-аналіз. Результати й обговорення. У хворих на МС встановлено підвищений рівень TSH – на 56 % вищий порівняно з контрольною групою здорових осіб, що може вказувати на порушення регуляції тиреоїдної функції. У 8 % пацієнтів із МС рівень TSH був у межах референтних значень і лише у 12 % обстежених був значно вищим за норму на тлі нормальних значень FT4 та FT3, що може свідчити про розвиток субклінічного гіпотиреозу. Значення FT3/FT4 (0,36 ± 0,1) перебуває на верхній межі норми. Значення TSHI є вірогідно зниженим, а TFI – підвищеним. ROC аналіз встановив, що найбільшу ігностичну цінність для виявлення тиреоїдної дисфункції при МС має TFI. Висновки. У пацієнтів із МС виявлено нормальні рівні TSH, FT3, FT4 при підвищеному TFI, що свідчить про можливу периферичну резистентність до тиреоїдних гормонів. У 88 % обстежених із МС встановлено стан еутиреозу з присутнім дисбалансом біохімічних показників функціонального стану щитоподібної залози. У 12 % пацієнтів із МС встановлена тиреоїдна дисфункція, яка відповідає субклінічному гіпотиреозу. У результаті ROC-аналізу встановлено, що індекс TFI має найвищу діагностичну ефективність для виявлення метаболічного синдрому серед досліджуваних показників.