ГОТОВНІСТЬ ЛАБОРАТОРІЙ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ: ВПЛИВ ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ, БІОБЕЗПЕКИ ТА СИСТЕМ РЕАГУВАННЯ

Анотація

Вступ. Готовність лабораторного персоналу до надзвичайних ситуацій (НС) є критично важливою для ефективного реагування на катастрофи, епідемії та інші загрози. Особливо це стосується лабораторій підвищеної біологічної небезпеки, які забезпечують діагностику та контроль інфекційних захворювань. Мета дослідження – оцінити рівень готовності лабораторій до НС, вивчивши вплив організаційних та технічних аспектів на їхню здатність до ефективного реагування; вивчити ключові фактори готовності лабораторного персоналу до НС, зокрема вплив біобезпекових структур, практичного досвіду роботи в умовах НС та інших організаційних аспектів. Методи дослідження. Проведено анкетне опитування серед 105 працівників державних лабораторій підвищеної біологічної небезпеки. Для аналізу даних використовувалися ранговий коефіцієнт кореляції Спірмена та кластерний аналіз методом К-середніх. Розроблено Індекс готовності, який включав п’ять ключових показників: сприйняття ймовірності зараження, оцінку системи реагування на інциденти, наявність служб екстреного реагування, практичний досвід роботи в НС та сприйняття наслідків НС.Результати й обговорення. Виявлено, що практичний досвід роботи в умовах НС має найбільший вплив на Індекс готовності (ρ≈0,58, р<0,001). Кластеризація дозволила виокремити три групи лабораторій: із середнім рівнем готовності (Кластер 1), високим рівнем (Кластер 2) та низьким рівнем (Кластер 3). Найбільш вразливими виявилися лабораторії з Кластеру 3, які потребують комплексного втручання для підвищення готовності. Висновки. Результати дослідження підтверджують важливість практичного досвіду та наявності біобезпекових структур для підвищення готовності лабораторій до НС. Рекомендовано розробити диференційовані заходи для кожного кластера, зокрема підвищення кваліфікації персоналу, впровадження ефективних систем реагування та посилення контролю біоризиків.