ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАПОЮ НА ЕНЗИМНУ АКТИВНІСТЬ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ПЛАЗМИ КРОВІ ЩУРІВ

Анотація

Вступ. Сучасний ринок енергетичних напоїв стрімко зростає, пропонуючи споживачам швидкий спосіб підвищення фізичної та розумової працездатності. Проте, незважаючи на їхню популярність, залишається відкритим питання щодо впливу цих напоїв на біохімічні процеси в організмі, зокрема на систему антиоксидантного захисту. Мета дослідження – дослідити вплив енергетичного напою на ензимну активність антиоксидантного захисту плазми крові щурів. Методи дослідження. Експериментальне дослідження проводили на білих щурах лінії Вістар з масою тіла 150–220 г, які утримувалися у віварії ІФНМУ. Щурів розподілили на п’ять груп: контрольна група – здорові тварини, які отримували лише стандартний раціон і питну воду; друга група – щури, які споживали енергетичний напій упродовж 30 днів, із забором матеріалу на 1-шу добу після завершення експерименту; третя група – тварини, які споживали енергетичний напій упродовж 30 днів, із забором матеріалу на 10-ту добу після завершення експерименту; четверта група – щури, які споживали енергетичний напій 30 днів, із забором матеріалу на 20-ту добу після завершення експерименту; п’ята група – тварини, які отримували енергетичний напій 30 днів, із забором матеріалу на 30-ту добу після завершення експерименту. Енергетичний напій Burn вводили щоденно peros за допомогою поїлок упродовж 30 днів. Дозування напою розраховували з урахуванням маси тіла (на 1 кг) та коефіцієнта видової специфічності для щурів. Забір крові для отримання плазми здійснювали під наркозом (внутрішньом’язове введення тіопенталу натрію в дозі 60 мг/кг) шляхом декапітації на 1-шу, 10-ту, 20-ту та 30-ту добу після завершення введення напою. Супероксиддисмутазну (СОД) активність в плазмі крові визначали за методикою Чеварі, каталазну (КАТ) активність, активність церулоплазміну та насиченість трансферину – за методикою Бабенка. Результати й обговорення. Отримані дані свідчать, що за умов споживання енергетичного напою спостерігається збільшення СОД та КАТ активностей у плазмі крові впродовж всіх періодів експерименту порівняно з інтактними тваринами. Водночас спостерігалося зниження насиченості трансферину на 1-шу добу на 8 % та підвищення у всі наступні періоди експерименту, зокрема на 10-ту добу – на 64 % (р < 0,001), на 20-ту добу – на 59 % (р < 0,001), на 30-ту добу – на 47 % (р < 0,05) порівняно з показниками інтактних тварин, а також зниження активності церулоплазміну на 1-шу добу на 41 % (р < 0,001) та підвищення на 10-ту добу – на 20 % (р < 0,05), на 20-ту добу – на 18 % (р < 0,05), на 30-ту добу – на 13 % (р < 0,05) порівняно з показниками інтактних тварин Висновки. Вживання енергетичного напою призводить до активації процесів вільнорадикального окиснення в плазмі крові, що проявляється зниженням активності неферментативних антиоксидантів – трансферину та церулоплазміну – на першу добу після завершення споживання. Водночас підвищення активності каталази та супероксиддисмутази відразу після припинення вживання напою вказує на адаптивну реакцію організму, спрямовану на нейтралізацію оксидативного стресу шляхом посиленого синтезу антиоксидантних ферментів.