ПОШИРЕНІСТЬ ПОЛІМОРФНОГО ВАРІАНТА I/D ГЕНА ACE В ПАЦІЄНТОК З КОМОРБІДНИМ ПЕРЕБІГОМ ІНТРАМУРАЛЬНОЇ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ І ГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ

Автор(и)

  • С. О. Вовк-Шульга ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ, РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. Ю. СЕМЕНЮКА РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
  • С. В. Хміль ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14594

Ключові слова:

лейоміома матки, генітальний ендометріоз, непліддя, допоміжні репродуктивні технології, поліморфізм гена АСЕ, поширеність

Анотація

Вступ. Поліморфізм гена ангіотензинперетворювального ензиму (ACE) асоціюється з ризиком виник­нення не лише есенціальної гіпертензії, але і лейоміоми матки (ЛМ), адже лейоміоматозні вузли тісно пов’язані із системною судинною мережею через судини, що їх живлять і беруть участь у багатьох ланцюгах передачі сигналу, включаючи ангіотензин ІІ, який утворюється під впливом ангіотензинперетворювального ензиму.

Мета дослідження – вивчити поширеність поліморфного варіанта I/D гена ACE в пацієнток з коморбідним перебігом інтрамуральної ЛМ і генітального ендометріозу.

Методи дослідження. У 33 хворих з коморбідним перебігом інтрамуральної ЛМ і генітального ендометріозу та 30 пацієнток з ізольованою інтрамуральною ЛМ було проведено молекулярно-генетичне дослідження поліморфного варіанта I/D гена ACE згідно зі стандартною операційною процедурою, розроб­леною у міжкафедральній навчально-дослідній лабораторії Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України.

Результати й обговорення. Аналіз частотного розподілу алелів для поліморфного варіанта I/D гена АСЕ показав, що як у хворих з коморбідним перебігом інтрамуральної ЛМ та генітального ендометріозу, так і в пацієнток з ізольованою інтрамуральною ЛМ розподіл алелів І та D був паритетним, тоді як у контрольній групі переважали носії алеля І (у 2,3 раза) стосовно носіїв алеля D (χ2=6,35; р=0,042). При цьому наявність алеля D у 2,98 раза підвищувала ризик виникнення інтрамуральної ЛМ у хворих з ко­морбідним перебігом та у 2,85 раза – за умови її ізольованого перебігу. На противагу цьому виявлено протективні властивості алеля I гена АСЕ як у хворих з коморбідним перебігом інтрамуральної ЛМ та генітального ендометріозу, так і в пацієнток з ізольованою інтрамуральною ЛМ. При аналізі домінантної моделі успадкування поліморфного варіанта I/D гена АСЕ у хворих з коморбідним перебігом інтрамуральної ЛМ і генітального ендометріозу встановлено вірогідну меншу частоту реєстрації генотипу I/I, який знижував ризик виникнення лейоміоми (ВШ=0,16; 95 % ДІ 0,04−0,63), порівняно з контролем. Водночас носії алеля D (генотипу I/D+D/D) даної групи дослідження мали підвищений у 6,4 раза ризик розвитку лейо­міоми матки (ВШ=6,40; 95 % ДІ 1,59−25,72). При цьому в пацієнток з ізольованою ЛМ встановлено, що носії алеля D (генотипу I/D+D/D) мали підвищений у 3,76 раза ризик виникнення лейоміоми матки (ВШ=3,76; 95 % ДІ 1,00−14,07).

Висновки. Аналізуючи відношення шансів і його довірчий інтервал для алелів поліморфного варіанта I/D гена АСЕ, встановили, що наявність алеля D практично однаково підвищує ризик виникнення та прогресування інтрамуральної ЛМ як за умови її коморбідного перебігу з генітальним ендометріозом, так і при її ізольованому перебізі (в 2,98 та 2,85 раза відповідно). Під час аналізу домінантної моделі успадкування поліморфного варіанта I/D гена АСЕ з’ясували, що за умови коморбідного перебігу інтрамуральної ЛМ і генітального ендометріозу носії алеля D (генотипу I/D+D/D) мають підвищений у 6,4 раза ризик виникнення та прогресування лейоміоми матки, а при ізольованому перебізі – в 3,76 раза.

Посилання

Abdellaoui, A., Yengo, L., Verweij, K.J.H., Visscher, P.M. (2023). 15 years of GWAS discovery: Realizing the promise. Am. J. Hum. Genet., 110(2),179-194.

Pishak, V.P. Kryvchanska, M.I. (2013). Renin-angiotensin-aldosterone system: regulation of molecular mechanism and gene polymorphism during pathology. Biological Systems, 5(3), 305-310 [in Ukrainian].

Nesen, A.O., Semenovykh, P.S., Yakymenko, Y.U.S., Shchenyavska, O.M., Kiriyenko, O.M (2022). Prooxidant-antioxidant balance – association with kidney damage in type 2 diabetes mellitus. Medicine Today and Tomorrow, 1, 72-82 [in Ukrainian].

Albuquerque, F.N., Brandão, A.A., Silva, D.A., Mourilhe-Rocha, R., Duque, G.S., Gondar, A.F., Neves, L.M., Bittencourt, M.I., Pozzan, R., Albuquerque, D.C. (2014). Angiotensin-converting enzyme genetic poly­morphism: its impact on cardiac remodeling. Arq. Bras. Cardiol.,102(1), 70-79.

Chorna, L.B., Zastavna, D.V., Makukh, H.V., Kolodiy, O.I. (2023). Prevalence of polymorphic variants of the PAI-1 675 4G/5G and ACE I/D genes among women with miscarriage. Factors in the Experimental Evolution of Organisms, 33, 109-113 [in Ukrainian].

Hmimech, W., Idrissi, H.H., Diakite, B., Korchi, F., Baghdadi, D., Tahri Joutey Hassani Idrissi, H., Haboub, M., Habbal, R., Nadifi, S. (2017). Impact of I/D poly­morphism of angiotensin-converting enzyme (ACE) gene on myocardial infarction susceptibility among young Moroccan patients. BMC Res. Notes, 10(1), 763.

Mattace-Raso, F.U.S., Sie, M.P.S., van der Cam­men, T.J.M., Safar, M.E., Hofman, A., van Duijn, C.M., Witteman, J.C.M. (2007). Insertion/deletion gene poly­mor­phism of the angiotensin-converting enzyme and blood pressure changes in older adults. The Rotterdam study. J. Human Hyperten., 21, 736-740.

Mengesha, H.G., Petrucka, P., Spence, C., Tafesse, T.B. (2019). Effects of angiotensin converting enzyme gene polymorphism on hypertension in Africa: A meta-analysis and systematic review. PLoS ONE, 14(2), e0211054.

Kirschen, G.W., Yanek, L., Borahay, M. (2023). Relationship Among Surgical Fibroid Removal, Blood Pressure, and Biomarkers of Renin-Angiotensin-Aldosterone System Activation. Reprod Sci., 30(9), 2736-2742.

Wallace, K., Chatman, K., Porter, J., Scott, J., Johnson, V., Moseley, J., LaMarca, B. (2014). Endothelin 1 is elevated in plasma and explants from patients having uterine leiomyomas. Reprod Sci., 21(9), 1196-1205.

Fischer, N.M., Nieuwenhuis, T.O., Singh, B., Yenokyan, G., Segars, J.H. (2021). Angiotensin-Converting Enzyme Inhibitors Reduce Uterine Fibroid Incidence in Hypertensive Women. J. Clin. Endocrinol. Metab., 106(2), e650-e659.

Isobe, A., Takeda, T., Sakata, M., Miyake, A., Yamamoto, T., Minekawa, R., Nishimoto, F., Oskamoto, Y., Walker, C.L., Kimura, T. (2008). Dual repressive effect of angiotensin II-type 1 receptor blocker telmisartan on angiotensin II-induced and estradiol-induced uterine leiomyoma cell proliferation. Hum Reprod., 23(2),440-446.

Keshavarzi, F., Teimoori, B., Farzaneh, F., Mokhtari, M., Najafi, D., Salimi, S. (2019). Association of ACE I/D and AGTR1 A1166C Gene Polymorphisms and Risk of Uterine Leiomyoma: A Case-Control Study. Asian Pac J Cancer Prev., 20(9), 2595-2599.

Gomaa, S.H., Zaki, A.M., El-Attar, E.A., Mokhtar, M.M., Swelem, M. S. (2015). Polymorphisms of Renin Angiotensin system genes in uterine leiomyomas among Egyptian females. J Clin Gynecol Obstetrics, 4, 170-176.

Gultekin, G.I., Yilmaz, S.G., Kahraman, O.T., Atasoy, H., Dalan, A.B., Attar R., Buyukoren A., Ucunoglu, N., Isbir, T. (2015). Lack of influence of the ACE1 gene I/D polymorphism on the formation and growth of benign uterine leiomyoma in Turkish patients. Asian Pac. J. Cancer Prev., 16(3), 1123-1127.

Liu, Y., Hao, H., Lan, T., Jia, R., Cao, M., Zhou, L., Zhao, Z., Pan, W. (2022). Physiological and pathological roles of Ang II and Ang- (1-7) in the female reproductive system. Front Endocrinol. (Lausanne), 13:1080285.

Kowalczyńska, L.J., Tomasz, F., Wojciechowski, M., Mordalska, A., Pogoda, K., Malinowski, A. (2011). ACE I/D polymorphism in Polish patients with endometriosis. Ginekol. Pol., 82(2),102-107.

Hsieh, Y.Y., Lee, C.C., Chang, CC., Wang, Y.K., Yeh, L.S., Lin, C.S. (2007). Angiotensin I-converting enzyme insertion-related genotypes and allele are associated with higher susceptibility of endometriosis and leiomyoma. Mol. Reprod. Dev., 74(7), 808-814.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-29

Як цитувати

Вовк-Шульга, С. О., & Хміль, С. В. (2024). ПОШИРЕНІСТЬ ПОЛІМОРФНОГО ВАРІАНТА I/D ГЕНА ACE В ПАЦІЄНТОК З КОМОРБІДНИМ ПЕРЕБІГОМ ІНТРАМУРАЛЬНОЇ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ І ГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ. Медична та клінічна хімія, (1), 27–34. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2024.i1.14594

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ