ВИВЧЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕКСТРАКТІВ З КОРЕНІВ GENTIANA ASCLEPIADEA L.

Н. Ю. Грицик; Г. М. Ерстенюк

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2023.i4.14283

Автор(и)

Н. Ю. Грицик ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Г. М. Ерстенюк ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ https://orcid.org/0000-0002-5291-5347

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i4.14283

Ключові слова:

тирлич ваточниковидний, густий та рідкий екстракти, протизапальна дія, антиексудативна активність, піддослідні тварини, нестероїдні протизапальні засоби

Анотація

Вступ. Провідне місце серед лікарських препаратів, які найчастіше використовують для послаблення запальної та больової реакцій організму, посідають нестероїдні протизапальні засоби. Але препарати цієї групи проявляють серйозні побічні ефекти (гастро-, нефро-, гепато- і гемотоксичність), які обмежують їх застосування. На сьогодні проводять пошук і розробку нових лікарських засобів із протизапальними та знеболювальними властивостями з метою потенціювання терапевтичних ефектів і підвищення їх безпечності. Актуальним є пошук рослинних лікарських засобів із протизапальними властивостями.

Мета дослідження – вивчити протизапальну активність густого та рідкого екстрактів з коренів тирличу ваточниковидного.

Методи дослідження. Протизапальну активність густого та рідкого екстрактів з коренів тирличу ваточниковидного вивчали відповідно до методичних рекомендацій ДЕЦ МОЗ України на моделі асептичного формалінового запалення. Досліджували її на статевозрілих білих безпородних щурах масою 180–220 г з дотриманням принципів біоетики. Піддослідних тварин стандартизували за фізіологічними і біохімічними показниками й утримували згідно з вимогами санітарно-гігієнічних норм на стандартному раціоні. Дослідження та аналіз отриманих результатів проводили, порівнюючи з препаратом із групи нестероїдних протизапальних засобів – диклофенаком натрію. Оцінювали запальну реакцію онкометрично за збільшенням об’єму лапи щура, який вимірювали до введення 2 % розчину формаліну, через 1, 3, 5 і 24 год після введення флогогенного агента.

Результати й обговорення. Результати експериментальних досліджень свідчать про те, що протизапальна активність досліджуваних екстрактів проявлялась уже на 1 год експерименту. На 5 год експерименту їх антиексудативна активність була максимальною. Через 24 год від початку розвитку запалення ефективність застосування екстрактів з коренів тирличу ваточниковидного дещо знижувалась. Кращу протизапальну дію проявляв густий екстракт рослини.

Висновки. Густий та рідкий екстракти з коренів тирличу ваточниковидного в дозі 100 мг/кг маси тіла тварини проявляють помірну протизапальну активність. Отримані результати свідчать про доцільність подальшого дослідження механізму їх протизапальної дії.

Посилання

Yakovlyeva, L.V., & Titova O.O. (2019). Study of the assortment of NSAIDs group of drugs on the pharmaceutical market in Ukraine for the period 2014-2018. Pharmaceutical Journal, 4, 41-51 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32352/0367-3057.4.19.05

Vlasova, I.K., Botsula, I.V., Kireyev, I.V., & Koshovyi, O.M. (2023). Study of the chemical composition and anti-inflammatory activity of dry extracts from large-fruited cranberry leaves. Bulletin of Pharmacy, 1 (105), 8-13 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.24959/nphj.23.106

Hladkykh, F.V. (2022). Nonsteroidal anti-inflammatory drugs: therapeutic and undesirable effects, ways of their optimization: monograph. Vinnytsia: TVORY. 216 [in Ukrainian].

Kononenko, G.V., Drohovoz, S.M., & Shchokina, K.G. (2013). Study of the anti-inflammatory activity of a thick extract of mountain ash in a model of adjuvant arthritis in rats. Bulletin of Pharmacy, 1 (7), 70-73 [in Ukrainian].

Gómez-Acebo, I., Dierssen-Sotos, T., Pedro, M. (2018). Epidemiology of non-steroidal anti-inflammatory drugs consumption in Spain. The MCC-Spain study. BMC Public Health, 18, 1134. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-018-6019-z

Kashuba, O.V. (2015). Adverse reactions caused by the use of non-steroidal anti-inflammatory drugs –analgesics-antipyretics. Ukrainian Medical Journal, 3 (107), 74-76 [in Ukrainian].

Pyda, V.P., Fira, L.S., & Lykhatskyi, P.H. (2018). Study of anti-inflammatory activity of dry extract from lettuce leaves. Medical and Clinical Chemistry, 3 (20), 57-62 [in Ukrainian].

Shatalova, O.M., & Mykhaylenko, O.O. (2019). Experimental study of the anti-inflammatory activity of extracts from plants of the Iridaceae family. Ukrainian Biopharmaceutical Journal, 1 (58), 39-43 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.24959/ubphj.19.205

Hrytsyk, R.A, Kireyev, I.V., Struk, O.A., & Klymenko, A.O. (2020). Research of anti-inflammatory activity of artemisia absinthium L. and Artemisia vulgaris L. extracts under conditions of the pathology of different genesis. Medical and Clinical Chemistry, 2 (22), 87-93 [in Ukrainian].

Buza, V., Niculae, M., Hanganu, D., Pall, E., Burtescu, R.F., Olah, N.K., … & Ștefănuț, L.C. (2022). Biological Activities and Chemical Profile of Gentiana asclepiadea and Inula helenium Ethanolic Extracts. Molecules, 27 (11), 3560. https://doi.org/10.3390/molecules27113560 DOI: https://doi.org/10.3390/molecules27113560

Mihailovic V., Matic S., Mišic D., Solujic S., Stanic S., Katanic J. … & Stankovic N. (2013). Chemical composition, antioxidant and antigenotoxic activities of different fractions of Gentiana asclepiadea L. roots extract. EXCLI J., 12, 807-823. https://www.excli.de/index.php/excli/article/view/1194

Jiang M., Cui B.W., Wu Y.L., Nan J.X., & Lian L.H. (2021). Genus Gentiana: A review on phytochemistry, pharmacology and molecular mechanism. J. Ethnopharmacol, 264, 113391. https://doi.org/10.1016/j.jep.2020.113391 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jep.2020.113391

Hrodzinskyy, A.M. (Ed.). (1990). Medicinal plants: Encyclopedic reference. Kyiv: Chairman. ed. URE, 120-121 [in Ukrainian].

Stefanović O., Ličina B., Vasić S., Radojević I., & Čomić L. (2018). Bioactive extracts of Gentiana asclepiadea: Antioxidant, antimicrobial, and antibiofilm activity. Bot. Serbica, 42, 223-229. https://doi.org/10.5281/zenodo.1468319

Mihailović V., Mihailović M., Uskoković A., Arambašić J., Mišić D., Stanković V. … & Matić S. (2013). Hepatoprotective effects of Gentiana asclepiadea L. extracts against carbon tetrachloride induced liver injury in rats. Food Chem. Toxicol, 52, 83-90. https://doi.org/10. 1016/j.fct.2012.10.034 DOI: https://doi.org/10.1016/j.fct.2012.10.034

Milutinović M., Dimitrijević-Branković S., & Rajilić-Stojanović M. (2021). Plant Extracts Rich in Polyphenols as Potent Modulators in the Growth of Probiotic and Pathogenic Intestinal Microorganisms. Front. Nutr., 8, 688843. https://doi.org/10.3389/fnut.2021.688843. DOI: https://doi.org/10.3389/fnut.2021.688843

Stefanov, O.V. (Ed.). (2001). Preclinical research of medicines. Kyiv: Avicenna [in Ukrainian].

Hrytsyk N. Yu., Erstenyuk H. M. (2022). The study of the hepatoprotective activity of the extracts of Gentiana asclepiadea on the model of acute tetrachloromethane hepatitis. Art of Medicine, 2022, 4 (24), 21-26 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.21802/artm.2022.4.24.21 DOI: https://doi.org/10.21802/artm.2022.4.24.21

Hrytsyk, N.Yu., Erstenyuk, H.M. (2023). Study of the acute toxicity of extracts of Gentiana asclepiadea. Art of Medicine, 2(26), 29-34 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.21802/artm.2023.2.26.29 DOI: https://doi.org/10.21802/artm.2023.2.26.29

Law of Ukraine No. 3447-IV of February 21, 2006 “On the Protection of Animals from Cruel Treatment” (as amended). [Electronic resource]. Access mode: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text

Commission of the European Communities: Council Directive of 18 December 1986 on the Lows, regulating the Application of Principles of Good Laboratory Practice and the Verification of Their Applications for Tests on Chemical Substances (87/18/EEC). (1991). The Rules Governing Medicinal Products in the European Com-munity, 1, 145-146.

Konya R., Reis R., Sipahi H., Barta A., Hohmann J., & Kırmızıbekmez H. (2023). Secondary metabolites from Gentiana cruciata L. and their anti-inflammatory and analgesic activities. Nat Prod Res., 37(18), 3025-3032. https://doi.org/10.1080/14786419.2022.2144301. DOI: https://doi.org/10.1080/14786419.2022.2144301

Zhang L., Ulriksen E.S., Hoel H., Sandvik L., Malterud K.E., Inngjerdingen K.T. … & Wangensteen H. (2023). Phytochemical characterization and anti-inflammatory activity of a water extract of Gentiana purpurea roots. J Ethnopharmacol, 301, 115818. https://doi.org/10.1016/j.jep.2022.115818 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jep.2022.115818

Seiwerth J., Tasiopoulou G., Hoffmann J., Wölfle U., Schwabe K., Quirin K.W., & Schempp C.M. (2019). Anti-Inflammatory Effect of a Novel Topical Herbal Composition (VEL-091604) Consisting of Gentian Root, Licorice Root and Willow Bark Extract. Planta Med., 85(7), 608-614. https://doi.org/10.1055/a-0835-6806 DOI: https://doi.org/10.1055/a-0835-6806