ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАПОЮ НА АКТИВНІСТЬ Na+,K+-АТФази У ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ЩУРІВ

Автор(и)

  • Н. І. Литвинюк ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • О. В. Боднарчук ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i2.13974

Ключові слова:

енергетичний напій, головний мозок, аденозинтрифосфат, Мg+-активуюча Na+,K+-АТФаза, експериментальні тварини

Анотація

Вступ. Енергетичні напої значно поширені серед молоді як енергостимулятори, споживають їх з метою підвищення продуктивності праці. Проте вони є небезпечними для нервової та серцево-судинної систем. Одними з важливих показників, що характеризують швидкість енергетичного обміну в головному мозку, є швидкість утворення аденозинтрифосфату (АТФ) та зміни активності ензиму Na+,K+-АТФази, що сприяє нерівномірному розподілу іонів Na+ і K+ по різних сторонах мембрани, завдяки чому формується градієнт концентрації іонів, необхідних для передачі нервового імпульсу при збудженні.

Мета дослідження – вивчити зміни вмісту аденозинтрифосфату, рівня магнію та активності Na+,K+-АТФази в гомогенаті головного мозку щурів за умов споживання енергетичного напою.

Методи дослідження. Вплив енергетичного напою вивчали на статевозрілих щурах-самцях масою 180–200 г. Вони перебували на стандартному раціоні віварію за відповідних умов освітлення, температурного режиму та вологості. Експериментальних тварин поділили на п’ять груп: 1-ша – інтактні тварини, які отримували воду; 2-га – щури, які одержували енергетичний напій упродовж місяця, забір матеріалу здійснювали на 1-шу добу після завершення його споживання; 3-тя – тварини, які отримували енергетичний напій упродовж місяця, забір матеріалу здійснювали на 10-ту добу після завершення його споживання; 4-та – щури, які одержували енергетичний напій упродовж місяця, забір матеріалу здійснювали на 20-ту добу після завершення його споживання; 5-та – тварини, які отримували енергетичний напій упродовж місяця, забір матеріалу здійснювали на 30-ту добу після завершення його споживання. Вміст аденозинтрифосфату й активність Na+,K+-АТФази визначали спектрофотометричним методом, рівень магнію – атомно-адсорбційним методом за допомогою приладу “С-115ПК”.

Результати й обговорення. Споживання енерготоніка щурами призвело до зниження активності Na+,K+-АТФази й одночасного підвищення рівня аденозинтрифосфату. Після відміни енергетика спо­стерігали тенденцію до різкого зростання вмісту аденозинтрифосфату, підвищення активності Na+,K+-АТФази і збільшення рівня магнію.

Висновки. Отримані результати дозволяють стверджувати, що внаслідок споживання енергетичних напоїв змінюються показники енергетичного обміну, зокрема вміст аденозинтрифосфату й активність ензиму енергетичного обміну Мg+-активуючої Na+,K+-АТФази.

Посилання

Seifert, S. (2011). Health effects of energy drinks on children, adolescents, and young adults. Pediatrics, (3), 511-528. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2009-3592

Alsunni, A. (2011). Energydrinks consumption pattern perceived benefis and associated advers effect samong students. Jayubmed collabbottabad, 460-480.

Reissig, C.J., Strain, E.C., Griffiths, R.R. (2009). Caffe in at eden ergydrink a growing problem. Drug and Alcohol Dependence, 99. DOI: https://doi.org/10.1016/j.drugalcdep.2008.08.001

Zucconi, S., Volpato, C., Adinolfi, F., Gandini, E., Gentile, E., & Loi, A. (2013). Gathering consumption data on specific consumer groupsof energydrinks Exter­­nal Scientific Report for European Foods af Etyauthority, 130. DOI: https://doi.org/10.2903/sp.efsa.2013.EN-394

Bailey, R. Saldanha Lg, Gahche Jg., Dwyer Jt. (2014). Estimating caffeine in take from energydrinks and dieta rysup plements in theun it ed states. Nutrition Reviews, 163. DOI: https://doi.org/10.1111/nure.12138

Virtanen, H. (2015). Abstract 1046. Presented at World Diabetes Congress Vancouver. British Columbia.

Simon, M., & Mosher, J. (2007). Alcohol, energydrinks, and youth: a dangerous mix. Sanrafael ca: marininstitute, 175-183.

Alsunni, A. (2011). Are energy drinks physiological. Pak J. Physiol., 49.

Goldfarb, M., Tellier, C., & Thanassoulis, G. (2014). Revie wof published case sof adverse cardiovascular events after in gestion of energydrinks. Theam erican Journal of Cardiology, 168-172. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2013.08.058

Dirocco Jr. During A., Morelli Pj., Heyden M., Biancaniello, Ta. (2011). Atrial fibrillation in healt hyadolescents after highly caffein at edbeverage consumption: two case reports. J. Medcase Reports, 155. DOI: https://doi.org/10.1186/1752-1947-5-18

Nerush, P.O., & Demchenko, O.M. (2005). Fatty acid composition of brain structures of rats of different ages under thyroxine toxicosis. Physiological Journal, 51 (3), 230 [in Ukrainian].

Shapoval, L.M., Dmytrenko, O.V., & Vavilo­va, G.L. (2012). Influence of modulation of Na+,K+-ATPase of neurons of medulla oblongata on hemodynamic effects in rats with genetically determined hypertension. Phy­siological Journal, 58 (5), 208 [in Ukrainian].

Verma, H., & Gard, R. (2017). Effect of mag­nesium supplementation on type 2 diabetes associated cardiovascular risk factors. Systematic Review and Meta-analysis, 80. DOI: https://doi.org/10.1111/jhn.12454

Forrest, H., & Nielsen, R. (2018). Magnesium deficiency and increased in flammacion. Current Perspectives, 155. DOI: https://doi.org/10.2147/JIR.S136742

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-11

Як цитувати

Литвинюк, Н. І., & Боднарчук, О. В. (2023). ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАПОЮ НА АКТИВНІСТЬ Na+,K+-АТФази У ГОЛОВНОМУ МОЗКУ ЩУРІВ. Медична та клінічна хімія, (2), 70–74. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i2.13974

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ